Рішення № 36090931, 09.12.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2013 Справа № 905/7032/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Червона зірка"до Державного підприємства "Донецька залізниця" простягнення 5 809,44 грн.

за участю представників:

від позивачаПржиємський В.В. - представник за довіреністю від відповідачаЛяшко Д.В. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 09.12.2013, оскільки 26.11.2013 та 03.12.2013 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Червона зірка" про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" вартості недостачі вугільної продукції в розмірі 5 809,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вугілля, яке перевозилось за накладною №52808201 у вагоні № 67921288, було доставлене на станцію призначення з недостачею вантажу у розмірі 10 000 кг, про що складено комерційний акт БМ № 734433/6. На думку позивача, недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення, оскільки було виявлено порушення маркування, а також поглиблення на поверхні вантажу, а тому відповідальність за втрату вантажу повинен нести перевізник.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що статтею 133 Статуту залізниць України передбачена можливість передачі права на пред'явлення претензій та позовів вантажоодержувачем вантажовідправнику. Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства. Оскільки переуступний напис на накладній № 52808201 засвідчено начальником експедиторського відділу вантажоодержувача, такий переуступний напис не може бути підставою для передачі права пред'явлення претензій та позовів за вказаною накладною позивачу. У доповненні до відзиву відзначив, що переуступний напис, засвідчений директором та бухгалтером, на накладній № 52808201 було зроблено вже після початку розгляду даної справи судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

02.02.2013 зі станції Пелагіївський Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством "Групова збагачувальна фабрика "Червона зірка" (вантажовідправник) згідно договору поставки № 43 уг від 21.01.2013 на адресу вантажоотримувача - ТОВ "Портінвест Лоджистік" на станцію Маріуполь-Порт Донецької залізниці у вагоні №67921288 за залізничною накладною на групу вагонів № 52808201 відвантажено вантаж: вугілля антрацит.

За накладною № 52808201 маса вантажу у вагоні № 67921288 становить 69 000 кг (брутто - не зазначено, тара - 21 300 кг). В накладній також зазначено, що вантаж у вологому стані, завантажено нижче бортів з природними скосами трапецієподібної форми, вантаж марковано по всьому периметру вагона.

На станції призначення Маріуполь-Порт Донецької залізниці був складений комерційний акт БМ № 734433/6 від 05.02.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування на 150-тонних вагонних тензометричних вагах залізниці та встановлено наступне: вагон № 67921288 за документом вага нетто 69 000 кг, тара 21 300 кг, фактично при переважуванні брутто 80 300 кг, тара 21 300 кг, нетто 59 000, що менше документу на 10 000 кг. У комерційному акті також вказано, що вагон прибув із заглибленнями: над 1 люком з правого боку по ходу руху потяга наявне заглиблення 1200 мм х 1000 мм х 900 мм, у місці заглиблення маркування вантажу порушене, нещільне прилягання кришки люка до продольної балки, щілина 2-3 см, закрита дрантям. Витікання вантажу на момент стоянки відсутнє.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці -начальником станції, двома комерційними агентами, з боку отримувача - уповноваженим представником.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 23 Законом України "Про залізничний транспорт", а також статтею 113 Статуту залізниць України регламентуються аналогічні норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На залізничній накладній № 52808201, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред'явлення претензії та позову від ТОВ "Портінвест Лоджистік" до ПАТ "ГЗФ "Червона Зірка", тобто від вантажоотримувача до вантажовідправника. Переуступний напис засвідчений підписами генерального директора і головного бухгалтера та скріплений печаткою вантажоодержувача - ТОВ "Портінвест Лоджистік".

Заперечення відповідача стосовно того, що залізнична накладна № 52808201 з переуступним написом за підписом директора та головного бухгалтера була оформлена вже після початку розгляду даної справи, судом не приймаються, оскільки таке твердження є лише припущенням відповідача, яке не підтверджено належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, зауважень до підготовки рухомого складу до перевезення не було, просипання вантажу не виявлено, іншого відповідачем не доведено.

Крім того, залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагону та вантажу і на проміжних станціях. Комерційний акт БМ №734433/6 не містить відомостей про те, що вагон № 67921288 має технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ДП "Донецька залізниця" доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надало.

Відповідач не довів, що недостача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що недостача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, що здаються до перевезення у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах (п. 27 Правил видачі вантажів).

Згідно додатку до договору № 43 уг від 21.01.2013 (специфікація від 31.01.2013) та рахунку № 6 від 02.02.2013 ціна 1 т вугільної продукції АС 6-13 - 520,00 грн. без урахування ПДВ (624,00 грн. з ПДВ).

Перевіривши розрахунок вартості недостачі вугільної продукції, суд визнає його частково невірним у зв'язку з наявністю арифметичних помилок, а також у зв'язку з тим, що позивачем невірно визначено суму норми природної втрати, оскільки відповідно до залізничної накладної № 52808201 вантаж у вагоні № 67921288 здавався до перевезення у вологому стані.

За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вищенаведеного, вартість недостачі вантажу у вагоні № 67921288 з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) становить 5378,88 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Червона зірка" (86606, Донецька область, м.Торез, смт. Пелагіївка, вул. Баумана, 17, ідентифікаційний код 32131749) суму збитків у розмірі 5 378 (п'ять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 1593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 01 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 16.12.2013.

Суддя М.В. Сажнева