Ухвала суду № 36090105, 13.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"13" грудня 2013 р.Справа № 5017/3297/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від ДП „Одеський морський торговельний порт" - Бровкін І.О. (довіреність № 20/7-1339 від 26.11.2013р.),

від ТОВ „Євро Сервіс" - Капран Г.А. (довіреність б/н від 23.07.2013р.),

від другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ - Ковтун Л.Ю. (довіреність б/н від 10.06.2013р.),

розглянувши заяву другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012р.

по справі № 5017/3297/2012

за позовом державного підприємства „Одеський морський торговельний порт"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Сервіс"

про стягнення 58 747,10 грн.

встановив:

Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" (ДП „ОМТП") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Сервіс" (ТОВ „Євро Сервіс") 58 747,10 грн. із покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. по справі № 5017/3297/2012 позов задоволено: стягнуто з ТОВ „Євро Сервіс" на користь ДП „ОМТП" 58 747,10 грн. - заборгованості та 1 609,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Зазначене рішення господарського суду Одеської області не оскаржувалось та набрало законної сили в порядку ст. 85 ГПК України, згідно чого 02.01.2013р. видано відповідний судовий наказ.

02.12.2013р. до господарського суду Одеської області надійшла заява другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ № 46916 від 27.11.2013р. (вх. № 2-432/13), в якій заявник просить встановити порядок виконання рішення господарського Одеської області від 17.12.2012 року по справі № 5017/3297/2012 про стягнення з ТОВ „Євро Сервіс" на користь ДП „ОМТП" 60 356,60 грн. - заборгованості та витрат по сплаті судового збору шляхом звернення стягнення на майно, а саме: нежилі будівлі № 16 по вул. Дача Ковалевського, в м. Одесі, які складаються з нежитлових будівель під літерами „А" та „Б" загальною площею - 198,8 кв.м., та розташовані на земельній ділянці 0,3777 га (кадастровий номер 5110136900:41:019:0015), що перебувають у власності ТОВ „Євро Сервіс" на підставі договору купівлі-продажу № 406 від 05.07.2012р.

Обґрунтовуючи свою заяву, заявник посилається на те, що рішення суду не може бути виконане у встановлений судом спосіб через відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках ТОВ „Євро Сервіс" та відсутність іншого майна боржника, на яке може бути накладено стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2013р. заяву другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.12.2013р.

В судовому засіданні 13.12.2013р. представник:

- другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ підтримав вимоги, викладені в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. по справі № 5017/3297/2012, та просив їх задовольнити;

- ДП „ОМТП" підтримав вимоги, викладені в заяві другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ в порядку ст. 121 ГПК України;

- ТОВ „Євро Сервіс" заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Розглянувши заяву другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ в порядку ст. 121 ГПК України, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до п.п. 7.1.3, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви, виданий господарським судом наказ від 02.01.2013р. на примусове виконання рішення суду від 17.12.2012р. по справі № 5017/3297/2012 був пред'явлений ДП „ОМТП" до органів державної виконавчої служби. Відповідно до постанови ВП № 36393434 від 01.02.2013р. другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного судового рішення про стягнення боргу з ТОВ „Євро Сервіс" на користь ДП „Одеський морський торговельний порт".

Відповідно до ст. 11 ЗУ „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV зі змінами та доповненнями (ЗУ „Про виконавче провадження") державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст. 52 ЗУ „Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Положеннями ст. 57 ЗУ „Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 65 ЗУ „Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Як вбачається із матеріалів заяви, відповіддю № 645973 від 06.02.2013р. на запит № 884602 від 05.02.2013р. державна податкова служба України повідомила державну виконавчу службу про те, що у ТОВ „Євро Сервіс" наявні рахунки у АБ „Південний" та ПАТ „ВТБ БАНК". З метою забезпечення виконання рішення суду від 17.12.2012р. по даній справі, другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ згідно із постановою № В-12/433 від 11.02.2013р. - накладено арешт на грошові кошти в сумі 66 427,26 грн., що містяться на всіх розрахункових рахунках в АБ „Південний", ПАТ „ВТБ БАНК", та належать ТОВ „Євро Сервіс". Виставлені державним виконавцем платіжні вимоги були повернуті названими фінансовими установами без виконання через відсутність на розрахункових рахунках боржника грошових коштів.

Внаслідок вжиття заходів, направлених на виявлення та арешт грошових коштів ТОВ „Євро Сервіс" з метою виконання рішення суду, другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ встановлено факт відсутності у відповідача грошових котів.

Відповідно до ст. 66 Закону України „Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари); 2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Листом № 20/1-824 від 01.08.2013р. ДП „ОМТП" повідомило другий Приморський ВДВС Одеського МУЮ про придбання ТОВ „Євро Сервіс", згідно договору купівлі-продажу № 406 від 05.07.2012р., у власність нежилих будівель № 16 по вул. Дача Ковалевського, в м. Одесі, які складаються з: нежитлових будівель під літерами „А" та „Б" загальною площею - 198,8 кв.м., та розташовані на земельній ділянці 0,3777 га (кадастровий номер 5110136900:41:019:0015).

Постановою другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ № В-12/433 від 08.08.2013р. накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ „Євро Сервіс", а саме, на нежилі будівлі № 16 по вул. Дача Ковалевського, в м. Одесі, які складаються з нежитлових будівель під літерами „А" та „Б" загальною площею - 198,8 кв.м., та розташовані на земельній ділянці 0,3777 га (кадастровий номер 5110136900:41:019:0015). При цьому, заборонено здійснювати відчуження зазначеного майна.

Вищезазначені події і стали підставою для звернення другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ до господарського суду з заявою про встановлення порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. по справі № 5017/3297/2012 про стягнення з ТОВ „Євро Сервіс" на користь ДП „Одеський морський торговельний порт" 60 356 грн заборгованості та витрат по сплаті судового збору шляхом звернення стягнення на майно, а саме: нежилі будівлі № 16 по вул. Дача Ковалевського, в м. Одесі, які складаються з нежитлових будівель під літерами „А" та „Б" загальною площею - 198,8 кв.м., та розташовані на земельній ділянці 0,3777 га (кадастровий номер 5110136900:41:019:0015), що перебувають у власності ТОВ „Євро Сервіс" на підставі договору купівлі-продажу № 406 від 05.07.2012р.

Проаналізувавши надані документи та докази, суд вважає, що заява другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. по справі № 5017/3297/2012 не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 7.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.

Таким чином, у разі належним чином документально оформленого та підтвердженого державним виконавцем факту відсутності у боржника - юридичної особи грошових коштів, достатніх для виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, у господарського суду, за загальним правилом, наявні правові підстави для зміни способу та порядку виконання такого рішення шляхом звернення стягнення на належне відповідачу майно.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Надані заявником до заяви матеріали підтверджують відсутність на розрахункових рахунках ТОВ „Євро Сервіс" грошових коштів, проте суд зазначає, що заявником не надано доказів відсутності у боржника майна, що безпосередньо не використовується у виробництві: цінних паперів, легкового автотранспорту, предметів дизайну офісів та продукції (товарів), - першочергова реалізація якого встановлена ст. 66 ЗУ „Про виконавче провадження", - у випадку відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу заявника, що нерухоме майно, на яке другий Приморський ВДВС Одеського МУЮ просить суд звернути стягнення за рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. по справі № 5017/3297/2012 відповідно до ст. 121 ГПК України, не належить ТОВ „Євро Сервіс" на праві власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Можливість володіти, користуватися і розпоряджатися майном складає зміст права власності, яке відповідно до ст. 321 ЦК України є непорушним.

Ч. 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається з доданого до заяви договору купівлі-продажу від 05.07.2012р., укладеного між Одеським приватним навчально-виховним комплексом „Дошкільний навчальний заклад - спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів „ХАБАД" та ТОВ „Євро Сервіс", ТОВ „Євро Сервіс" купило у Одеського приватного навчально-виховного комплексу „Дошкільний навчальний заклад - спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів „ХАБАД" та прийняло у власність нежилі будівлі № 16 по вул. Дача Ковалевського, в м. Одесі, які складаються з нежитлових будівель під літерами „А" та „Б" загальною площею - 198,8 кв.м., та розташовані на земельній ділянці 0,3777 га (кадастровий номер 5110136900:41:019:0015). Проте, державної реєстрації права власності на перелічені будівлі необхідність здійснення якої встановлено законодавством України, ТОВ „Євро Сервіс" не здійснило.

Таким чином, будь-яких доказів реєстрації на теперішній час за ТОВ „Євро Сервіс" права власності на назване нерухоме майно суду не надано.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ в порядку ст. 121 ГПК України про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 17.12.2012р. по справі № 5017/3297/2012 про стягнення заборгованості з ТОВ „ Євро Сервіс " на користь ДП „ОМТП" шляхом звернення стягнення на майно, а саме: нежилі будівлі № 16 по вул. Дача Ковалевського, в м. Одесі, які складаються з нежитлових будівель під літерами „А" та „Б" загальною площею - 198,8 кв.м., та розташовані на земельній ділянці 0,3777 га (кадастровий номер 5110136900:41:019:0015).

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив:

У задоволенні заяви другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. по справі № 5017/3297/2012 - відмовити.

Суддя Мостепаненко Ю.І.