Постанова № 36090096, 17.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 917/1057/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р.у справі№ 917/1057/13 господарського суду Полтавської областіза позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава"простягнення 15 608, 65 грн.за участю представників сторін:

від позивача: Демент'єв Є.О., дов. від 27.12.2012

від відповідача: Гогітідзе Г.Н., дов. від 28.10.2013

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава" про стягнення в порядку регресу 15 608, 65 грн. збитків.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що виплативши відповідно до полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0474532 на користь постраждалої внаслідок ДТП особи суму страхового відшкодування, що дорівнює вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля, він набув згідно абз. ґ) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право регресної вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування до відповідача у справі - власника забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу та роботодавця винної у вчинення ДТП особи - водія забезпеченого за полісом автомобіля, оскільки ні останній, ні відповідач не повідомили страховика про настання ДТП у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.08.2013р. (суддя Кльопов І.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів наявність права на звернення до суду з позовом до відповідача про відшкодування збитків в порядку регресу, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт своєчасного повідомлення позивача про настання ДТП за участю застрахованого ним за полісом № ВЕ/0474532 транспортного засобу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава" на користь ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" 15608,65 грн. відшкодування шкоди, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 13.05.2010р. між АСТ "АИС-Поліс" (страховик), правонаступником якого є позивач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт", та товариством з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава" (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів № ВЕ/0474532, згідно якого застраховано цивільно-правову відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує забезпечений за вказаним полісом транспортний засіб - автомобіль марки ИЖ-27175, номерний знак АА5300НС, (договір І типу). Строк дії полісу - з 13.05.2010р. по 12.05.2011р. (включно).

03.06.2010р. на 169 км автодороги Суми-Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого за вказаним полісом № ВЕ/0474532 автомобіля ИЖ-27175, д.н. АА 5300 НС, під керуванням Приходько Тетяни Миколаївни, та автомобіля ВАЗ-2105, д.н. 168-42 СН, під керуванням Вернигори О.С.

Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 12.07.2010р. у справі № 3-2683/10 Приходько Т.М. визнано винною у вчиненні вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Згідно рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02.08.2011р. у цивільній справі № 2-327/2011р. за позовом потерпілої внаслідок ДТП особи - Вернигори О.С. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2105, д.н. 168-42СН, та розмір страхового відшкодування склали 15 608,65 грн.

28.09.2011р. позивач на виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 15608,65 грн.

03.10.2012р. позивач, керуючись абз. ґ) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"звернувся до відповідача з претензією, в якій просив відшкодувати в порядку регресу завдану внаслідок ДТП шкоду в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 15 608, 65 грн., посилаючись на те, що представник відповідача в порушення пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 вказаного Закону несвоєчасно повідомив його про настання 03.06.2010р. ДТП.

Згідно листа № 188 від 22.10.2012р. відповідач не визнав регресні вимоги позивача та зазначив про своєчасне повідомлення позивача про страхову подію, що сталась 03.06.2010р. із забезпеченим згідно полісу № ВЕ/0474532 транспортним засобом. Наведене стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, винною у скоєнні 03.06.2010р. ДТП особою відповідно до Постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 12.07.2010р. у справі № 3-2683/10 є водій автомобіля ИЖ-27175, д.н. АА5300НС, - Приходько Т.М.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент скоєння ДТП Приходько Т.М. знаходилась у трудових відносинах з ТОВ "Гуд-Сервіс Полтава" та виконувала свої трудові обов'язки.

Разом з цим, цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує транспортний засіб ИЖ-27175, д.н. АА5300НС, була застрахована позивачем згідно полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0474532. На виконання своїх договірних зобов'язань позивач здійснив на користь власника пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля ВАЗ-2105, д.н. 168-42СН - Вернигори О.С. виплату страхового відшкодування в розмірі 15 608, 65, 14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з абзацом ґ) пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду в разі, якщо він не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 цього Закону.

Таким чином, право на пред'явлення регресного позову виникає у страховика за умови існування передбачених вказаною статтею випадків, у даній справі - несвоєчасного повідомлення страхувальником страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених підпунктом 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 Закону. При цьому, можливість задоволення такого позову залежить від доведеності наявності випадків, передбачених статтею 38 Закону.

Відповідно до пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки ДТП із забезпеченим позивачем автомобілем ИЖ-27175, д.н. АА5300НС, сталась 03.06.2010р. (четвер), то зобов'язання відповідача щодо повідомлення страховика розпочалися 04.06.2010р. (п'ятниця), а останнім днем строку для повідомлення позивача про страховий випадок було 08.06.2010р., оскільки06 та 06 червні 2010р. були вихідними днями.

Врахувавши викладене, місцевий суд на підставі наявної в матеріалах справи копії повідомлення про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування № 3646 встановив, що датою повідомлення відповідачем позивача про настання страхового випадку було 03.06.2010р. - день виникнення ДТП. При цьому, слід зазначити, що прийнявши 09.06.2010р. від відповідача вказане повідомлення із зазначенням в ньому дати інформування страховика про ДТП - 03.06.2010р., позивач тим самим підтвердив дату такого інформування.

Крім того, в листі № 2242 від 05.08.2010р. (а.с. 92), надісланому товариству з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава", позивач послався на наявне повідомлення відповідача від 08.06.2010р. про страховий випадок, що стався 03.06.2010р. з автомобілем ИЖ-27175, д.н. АА5300НС.

Наведеним спростовуються посилання позивача на несвоєчасне повідомлення його відповідачем про настання 03.06.2010р. страхового випадку, а належні та допустимі докази в підтвердження вказаного факту в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд апеляційної інстанції не спростував правильних висновків місцевого господарського суду, а посилання апеляційного господарського суду на те, що своєчасне повідомлення позивача про настання страхової події не може бути підставою для відмови позивачу у стягненні витрат в порядку регресу, є таким, що не відповідає нормам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не довів наявність у нього права на звернення до суду з позовом до відповідача про відшкодування збитків в порядку регресу.

За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.2013р. у справі № 917/1057/13 залишити без змін.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ пров. Балтський, 20, ідентифікаційний код 22229921) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд-Сервіс Полтава" (36034, м. Полтава, вул. Буровиків, 4, ідентифікаційний код 35582112) 860, 25 грн. (вісімсот шістдесят гривен двадцять п'ять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко