Ухвала суду № 36090020, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 грудня 2013 року Справа № 905/5080/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач), Воліка І.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек" на рішення та постановугосподарського суду Донецької області від 16.09.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р. у справі№ 905/5080/13 господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Екотек" провилучення та передачу позивачу транспортних засобів, технічних паспортів та державних номерних знаків на загальну суму 1 499 178,56 грн.,

в с т а н о в и в:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотек" касаційна скарга на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р. у справі № 905/5080/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, адресою позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" є: 03045, м. Київ, Столичне шосе, будинок 100, поверх, 4.

В якості доказу надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" до касаційної скарги додано опис вкладення до цінного листа від 05.11.2013 р., з якого вбачається, що касаційну скаргу надіслано позивачу за адресою: 03045, м. Київ, Столичне шосе, 100/4.

З огляду на викладене, зазначений опис вкладення до цінного листа не є належним доказом надсилання копії касаційної скарги позивачу у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру про вилучення та передачу позивачу транспортних засобів, технічних паспортів та державних номерних знаків на загальну суму 1 499 178,56 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2013 р. у справі № 905/5080/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" задоволені повністю.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р. у справі № 905/5080/13, а отже, оскаржує судові рішення попередніх інстанцій у повному обсязі.

Враховуючи викладене, судовий збір з касаційної скарги у даному випадку підлягав сплаті у розмірі 14 991,79 грн.

Натомість, до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 23464 від 05.11.2013 р. про сплату судового збору у сумі 802,90 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено.

За таких обставин, вказана квитанція, надана скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

Крім того, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У квитанції № 23464 від 05.11.2013 р., доданій до касаційної скарги у якості доказу сплати судового збору, у графі "Призначення платежу" зазначено: "судовий збір (Вищий господарський суд України, 070) символ 254, за подачу касаційної скарги; код вида платежа=101; код бюдж.классиф. =22030004".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, в якій саме справі сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, квитанція № 23464 від 05.11.2013 р., надана скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.

Отже, в порушення вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек" на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р. у справі № 905/5080/13 підлягає поверненню.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, з урахуванням вимог статей 53, 110 вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек" на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р. у справі № 905/5080/13 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Екотек" судовий збір у сумі 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп., сплачений за квитанцією № 23464 від 05.11.2013 р.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук