Ухвала суду № 36088392, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 818/8130/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Маківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 818/8130/13-а

за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Лебединський райавтодор" Державного підприємства "Сумський облавтодор"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Лебединський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст.ст.4,14,57,168,176 Податкового Кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2013 Сумською МДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку філії "Лебединський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" ДП "Сумський облавтодор" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

За наслідками перевірки було складено акт від 15.01.2013 № 4/22/24023035.

На підставі акту перевірки Сумською МДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 № 0000331702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 30 754, 74 грн.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено, зокрема, порушення філією "Лебединський райавтодор" вимог п. 168.1.5. п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 по 30.09.2012.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду не знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин. Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що станом на 01.10.2012 заборгованість позивача по податку з доходів фізичних осіб складає 34 658, 22 грн., з них по періодах за серпень 2012 року - 16 730, 89 грн., за вересень 2012 року - 17 927, 33 грн. Перевірка підсумків утримання податку з доходів фізичних осіб проводилась по відомостях нарахування заробітної плати та їх звірці з даними бухгалтерського обліку по розрахунках з бюджетом.

За даними перевірки загальна сума несвоєчасно сплаченого податку на доходи фізичних осіб за період з 01.08.2011 року по 30.09.2012 року складає 123 018, 88 грн., в т.ч.: за серпень 2011 року - 12 741, 63 грн., за вересень 2011 року - 8 396, 40 грн., за жовтень 2011 року - 11 719, 95 грн., за листопад 2011 року - 8 822, 22 грн., за грудень 2011 року - 8 455, 74 грн., за січень 2012 року - 5 640, 36 грн., за березень 2012 року - 11 831, 32 грн., за квітень 2012 року - 12 877, 76 грн., за травень 2012 року - 14 639, 96 грн., за червень 2012 року - 13 281, 43 грн., за липень 2012 року - 14 612, 11 грн.

Звертаючись до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення Сумської МДПІ, позивач посилався на норми ст.168 ПК України, якою визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом, згідно з яким податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Крім цього, позивач просив врахувати, що згідно п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПК України податок сплачується і перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу единим платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 168.1.5 якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати.

Крім того, позивач посилається на п. 176.2. ст.176 ПК України, відповідно до якої визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Позивач, також, звертає увагу суду на те, що Сумською МДПІ, під час перевірки, не встановлено жодних порушень податкового законодавства, пов'язаних із не нарахуванням та неутриманням ПДФО, тобто пов'язаних із зміною суми грошового зобов'язання, а також несплатою суми податку під час виплати доходу платникам податків - фізичним особам. Єдиним порушенням, зафіксованим в акті перевірки, є несвоєчасність перерахування сум ПДФО до бюджету, хоча й перераховувався він одночасно з виплатою доходу.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що підприємством, як податковим агентом, ПДФО перераховувався до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу, що відповідає вимогам наведених вище норм податкового законодавства.

Отже, позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення через презумпцію правомірності його дій, оскільки законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податку (п.п.168.1.5. передбачає сплату ПДФО до бюджету незалежно від моменту виплати заробітної плати, тоді як системний аналіз інших наведених вище норм ПК України, зобов'язують податкового агента сплачувати ПДФО разом із виплатою оподаткованого доходу).

Однак, погоджуючись з позицією суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно із п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Аналіз наведений положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, д о або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Судовим розглядом встановлено, що податок з виплачених доходів найманих працівників позивачем нараховувався, утримувався, проте, до бюджету перераховувався несвоєчасно та не в повному обсязі, тобто не з моментом нарахування доходу найманих працівників, що є порушенням пп.168.1.5 ст.168 Податкового Кодексу України.

Таким чином, податковим органом було на законних підставах прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 № 0000331702 про застосування штрафу за порушення термінів сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30 754, 74 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст.ст.4,14,57,168,176 Податкового Кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 818/8130/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.