Постанова № 36088344, 27.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Справа № 820/3945/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Харківгаз" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/3945/13-а

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до ПАТ "Харківгаз"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 66716,48 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013року адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПАТ "Харківгаз" про стягнення суми задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 66 716,48 грн.

ПАТ "Харківгаз", не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013року , прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що відповідно до форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства - ПАТ "Харківгаз" становила 3125 осіб.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача у 2012році складає 125 робочих місць.

Відповідно звіту відповідача середньо облікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 123 осіб.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 01.01.2013 року до складу ПАТ "Харківгаз" входять 6 філій та головне підприємство.

Підприємством впродовж 2012 року надавались до центру зайнятості наступні звіти форми № 3-ПН, а саме:

- ПАТ "Харківгаз" від 29.05.2012 року, від 26.07.2012 року;

- Чугуївська філія ПАТ "Харківгаз" від 23.03.2012 року, 16.04.2012 року, 18.09.2012 року, 17.12.2012 року;

- Мереф'янска філія ПАТ "Харківгаз" від 14.05.2012 року, 30.05.2012 року, 07.06.2012 року, 21.06.2012 року, 05.07.2012 року, 17.07.2012 року, 24.07.2012 року, 03.08.2012 року, 16.08.2012 року, 22.08.2012 року, 27.08.2012 року, 30.08.2012 року, 12.09.2012 року, 19.09.2012 року;

- Ізюмська філія ПАТ "Харківгаз" від 10.05.2012 року, 18.06.2012 року, 26.09.2012 року;

- Куп'янська філія ПАТ "Харківгаз" від 05.06.2012 року, 01.11.2012 року;

- Дергачівська філія ПАТ "Харківгаз" від 12.01.2012 року, 23.01.2012 року, 21.02.2012 року, 28.02.2012 року, 19.04.2012 року, 15.05.2012 року, 29.05.2012 року, 07.06.2012 року, 27.06.2012 року, 03.09.2012 року, 07.09.2012 року, 14.09.2012 року, 21.11.2012 року, 22.11.2012 року, 10.12.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що неподання відповідачем кожного місяця впродовж 2012 року звітів форми 3-ПН підтверджує вину щодо невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі, встановленому ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем у 2012 році свого обов'язку щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що полягало в тому, що відповідачем не подавались кожного місяця до центру зайнятості звіти форми 3-ПН про необхідність направлення йому для працевлаштування інвалідів.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 .цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

З аналізу положень Закону України "Про основи соціальної захищеності і інвалідів в Україні" витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст.18 Закону, при цьому ст.18 Закону встановлено, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості у відповідності до ст. 20 Закону України «Про зайнятість».

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Колегія суддів зазначає, що згідно відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи товариством, включаючи відокремлені структурні підрозділи, у 2012 році кожного місяця , окрім жовтня 2012р., направлялись Звіти про наявність вакансій форми 3-ПН до центрів зайнятості про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів (більш ніж 40 вакансій) .

Також, з матеріалів справи вбачається , що у жовтні 2012 року по ПАТ «Харківгаз» середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність складала 125 осіб (більше чотирьох відсотків, встановлених ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»), тому у товариства не було необхідності у жовтні 2012 року подавати до районних центрів зайнятості звіти за формою 3-ПН та вказувати про потребу працевлаштування на підприємство інвалідів.

Тобто , відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції врахував відмову відповідачем у працевлаштуванні інвалідів, направлених центром зайнятості.

Але, колегією суддів встановлено , що центром зайнятості направлено на працевлаштування до ПАТ «Харківгаз» декілька інвалідів на одну посаду, відповідно працевлаштовано одного інваліда, а у працевлаштуванні інших відмовлено, тому протиправної відмови відповідачем у працевлаштуванні інвалідів судом апеляційної інстанції не встановлено.

Крім того, в позові позивач не обґрунтовує незаконність відмови ПАТ «Харківгаз» у працевлаштуванні інвалідів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що немає підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2012р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку , що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ "Харківгаз" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/3945/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову Харківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст постанови виготовлений 02.12.2013 р.