Ухвала суду № 36088335, 13.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 р.Справа № 816/5051/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 816/5051/13-а

за позовом Лохвицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до ФОП ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2013року адміністративний позов Лохвицької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг з плати за землю в розмірі 19009,98 грн. на бюджетний рахунок № 33211815700240, відкритий в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 13050500, отримувач місцевий бюджет Лохвицької міської ради, код отримувача 37953557.

ФОП ОСОБА_1, не погодившись з постановою суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу, вважає, що при ухваленні спірної постанови суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, мотиви та наслідки проведеної перевірки , чи був сам факт порушення, суд не з'ясував на підставі чого виникло податкове зобов'язання , тому просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2013року , направити справу на новий судовий розгляд.

Лохвицька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підриємець Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 15.04.2005 року, номер запису про державну реєстрацію 25700000000000317, знаходиться на податковому обліку в Лохвицькій МДПІ з 19.04.2005 року за № 56.

Як вбачається з матеріалів справи 20.02.2013 року ФОП ОСОБА_1 подав до Лохвицької МДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вх. № 1300002922), згідно якої сума самостійно визначеного платником податків грошового зобов'язання за 2013 рік склала 38019,99грн., у тому числі за січень - листопад 2013 року в розмірі 3168,33 грн. та за грудень 2013 року в розмірі 3168,36 грн.

Сума податкового боргу на момент звернення до суду з позовом складає 19009,98 грн.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того ,що за ФОП ОСОБА_1 лічиться податковий борг в розмірі 19009,98 грн., який самостійно ним не сплачений, тому підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається , що обов'язку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з орендної плати за землю фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не виконано, своєчасно не сплачено суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю, визначену податковою декларацією №1300002922 станом на 12.08.2013 року в загальному розмірі 19009,98грн.

Таким чином, сума несплаченого грошового зобов'язання з орендної плати за землю, визначена податковою декларацією вх. № 1300002922 від 20.02.2013 року в розмірі 19009,98 грн., є сумою податкового боргу відповідача.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України 19 жовтня 2012 року Лохвицькою МДПІ сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 32, яка отримана фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 20.10.2012 року, що підтверджується підписом та відміткою про отримання на зворотному повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.

Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги суду не надано.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 19009,98 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості, наведеним у позовній заяві та витягом з облікової картки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 19009,98 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 816/5051/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2013 р.