Рішення № 36086741, 10.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.Справа № 922/4481/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - ОСОБА_3, за довіреністю № 909 від 20.07.2013р.;

відповідача - Островський С.В., за довіреністю б/н від 01.07.2013р.;

Батіщев П.С., за довіреністю б/н від 01.07.2013р.

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2013 року позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача - ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виключити відомості про ОСОБА_2 як засновника ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" зі своїх установчих документів; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виплатити на користь ОСОБА_2 вартість частини майна, пропорційну 33,34%, що становить 70.000,00 грн., а також дивіденди та вартість майна, пропорційну його частці в Статутному капіталі Товариства; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виплатити на користь ОСОБА_2 дивіденди, пропорційні його частці в Статутному капіталі Товариства; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виплатити на користь ОСОБА_2 вартість майна, пропорційну його частці в Статутному капіталі Товариства. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 16, 148 Цивільного кодексу України та зазначає, що ним було подано заяву про вихід зі складу засновників Товариства.

03 грудня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про зміну підстав позову (вх.45005), в якій позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на положення розділу 13 Статуту ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" та Постанову Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. № 13, вважає датою виходу ОСОБА_2 зі складу засновників Товариства дату подачі ним відповідної заяви про вихід, а саме: 04.11.2013р., та просить суд зобов'язати ТОВ «Науково-виробничий центр технологія ЛГМ» виключити відомості про ОСОБА_2 як засновника ТОВ «Науково-виробничий центр технологія ЛГМ» зі своїх установчих документів; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Науково-виробничий центр технологія ЛГМ» виплатити на користь ОСОБА_2 вартість частини майна, пропорційну 33,34%, що становить 70000,00 грн.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Науково-виробничий центр технологія ЛГМ» виплатити на користь ОСОБА_2 дивіденди, пропорційні його частці в Статутному капіталі Товариства; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Науково-виробничий центр технологія ЛГМ» виплатити на користь ОСОБА_2 вартість майна, пропорційну його частці в Статутному капіталі Товариства, а крім того просить покласти відповідача судовий збір. В обґрунтування заявлених вимог надає нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу засновників ТОВ «Науково-виробничий центр технологія ЛГМ».

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті вже було розпочато 19.11.2013р., про що свідчить протокол судового засідання від 19.11.2013р.

Відповідно до п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

За таких підстав, заява позивача про зміну підстав позову залишається без розгляду судом та долучається до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 10.12.2013р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує частково, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надає заяву (вх.46131), в якій зазначає, що позивач відмовляється від позову в частині, що стосується п. 1 прохальної частини позовної заяви, а саме: щодо зобов'язання ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виключити відомості про ОСОБА_2 як засновника ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" зі своїх установчих документів. В решті заявлених позовних вимог представник позивача позовні вимоги підтримує.

Представник позивача також надає суду клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи (вх.45864), на розгляд якої просить поставити питання: визначити вартість частини майна ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" (код ЄДРПОУ 35586777) пропорційно частці ОСОБА_2 в статутного капіталу товариства, що підлягає виплаті останньому в зв'язку із виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" 04 листопада 2013 року; визначити розмір належної до виплати ОСОБА_2 частки прибутку, одержаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ". Крім того, представник позивача надав суду заяву про залучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.45863), які долучаються судом.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог та клопотання позивача про призначення у справі судової економічної експертизи, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надає суду відзив на позовну заяву (вх.46134), в якому зазначає, що заява позивача фактично була отримана відповідачем у вересні 2013 року, крім того, подана заява не була посвідчена нотаріально; щодо п. 1 прохальної частини позовної заяви представник відповідача зазначив, про відсутність предмету спору, оскільки позивача виключено зі складу засновників Товариства, що відображено у протоколі загальних зборів учасників ТОВ "НВЦ Технологія ЛГМ" від 18.11.2013р.; в решті частині заявлених позовних вимог представник відповідача заперечує проти їх задоволення, посилаючись на положення ст. 54 ЗУ "Про господарські товариства".

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

Протоколом від 02 жовтня 2009 року учасниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр технологія ЛГМ», з юридичною адресою: м. Харків, вул. 17-ого Партз'їзду, 30, корпус "А", кв. 38.

Відповідно до останньої редакції статуту, ОСОБА_2 має свій вклад до статутного капіталу ТОВ "НВЦ технологія ЛГМ", у розмірі 70.000,00 грн., що складає 33,34 % статутного капіталу товариства.

Як зазначає позивач в позовній заяві 01.09.2012р. він звернувся до відповідача із заявою про вихід зі складу засновників та виплати йому належної частки в статутному капіталі товариства, яка складає 33,34%, що становить 70.000,00 грн., а також дивіденди та вартість майна пропорційну його частці в Статутному капіталі товариства.

06.08.2013р. відповідач направив позивачу лист-відповідь на заяву № 06/08-2, в якому повідомив, що заява позивача про вихід з товариства є неналежно оформленою, оскільки нотаріально не посвідчена.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою відповідач не виключив позивача зі складу засновників та не здійснив виплата вартості його частки, у розмірі 70.000,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача - ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виключити відомості про ОСОБА_2 як засновника ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" зі своїх установчих документів; зобов'язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 вартість частини майна, пропорційну 33,34%, що становить 70.000,00 грн., а також дивіденди та вартість майна, пропорційну його частці в Статутному капіталі Товариства; зобов'язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 дивіденди, пропорційні його частці в Статутному капіталі Товариства; зобов'язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 вартість майна, пропорційну його частці в Статутному капіталі Товариства.

01 листопада 2013 року позивач звернувся до відповідача з нотаріально завіреною заявою № 3719, якою повідомив про вихід зі складу засновників товариства відповідача та просив провести державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів товариства та виплатити на користь позивача вартість частини майна пропорційну частці в статутному капіталі товариства, яка складає 33,34%, що становить 70.000,00 грн.

Дана заява вручена відповідачу 04.11.2013р., про що свідчить рекомедоване поштове повідомлення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Позивач 10.12.2013р. звернувся до суду з клопотанням (вх.46131), в якому відмовився від позову в частині, що стосується п. 1 прохальної частини позовної заяви, а саме: щодо зобов'язання ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виключити відомості про ОСОБА_2 як засновника ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" зі своїх установчих документів.

Відповідач також у наданому суду відзиві на позов (вх. 46134) зазначає, що в цій частині заявлених позовних вимог предмет спору на момент розгляду справи відсутній.

Клопотання позивача про відмову від позову, не суперечить чинному законодавству, учасники судового засідання не заперечують проти його задоволення, отже не суперечить інтересам сторін, в зв'язку з чим підлягають задоволенню судом.

Враховуючи вищевикладене у суду є підстави для припинення провадження по справі згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився від позову в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виключити відомості про ОСОБА_2 як засновника ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" зі своїх установчих документів і відмову прийнято господарським судом.

Стосовно решти заявлених позивачем вимог позовної заяви, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до ч. 2. ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Частиною 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Отже, вихід особи із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Належним чином оформлена позивачем заява (т.І, а.с. 31) була отримана відповідачем 04.11.2013р., про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення заяви відповідачу (т. І, а.с. 31).

Таким чином, моментом виходу ОСОБА_2 з товариства у відповідності до положень ст. 54 ЗУ "Про господарські товариства" є 04.11.2013р.

Враховуючи положення викладених норм, у товариства відповідача виникає обов'язок сплатити вартість належної частки майна з моменту повідомлення позивачем про його вихід у 12 місячний строк з дня виходу.

Отже, з 04.11.2013р. (дата отримання відповідачем нотаріально засвідченої заяви позивача) 12 місячний строк не наступив, і у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 вартість частини майна, пропорційну 33,34%, що становить 70.000,00 грн., а також дивіденди та вартість майна, пропорційну його частці в Статутному капіталі Товариства; зобов'язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 дивіденди, пропорційні його частці в Статутному капіталі Товариства; зобов'язання відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 вартість майна, пропорційну його частці в Статутному капіталі Товариства, вони є безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Суд не приймає до уваги заяву позивача про вихід зі складу засновників, яка була направлена позивачем раніше відповідачу, оскільки вона нотаріально не посвідчена, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається, зокрема, завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Відповідно до п. 1. глави 9 Наказу Мінюста від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.

Відповідно до п. 4 глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України "Про нотаріат".

Отже, для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, яка подається товариством для внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідно оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові по справі № 12/198 від 14.03.2011р.

Суд критично ставиться до посилань позивача у позовній заяві на розділ 13 Статуту товариства відповідача, відповідно до якого виплата учаснику вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, та виплата частки прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу, здійснюється товариством не пізніше 1 (одного) місця з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників.

Відповідно до положень ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Згідно з ст. 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Цим положенням кореспондують також положення ст. 4 ЗУ "Про господарські товариства" відповідно до якої до установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.

Враховуючи вищевикладене, статут товариства не може суперечити діючому законодавству України, а отже розділ 13 статуту, яким встановлений місячний строк та порядок виплати вартості частини майна та виплата частки прибутку не може бути застосована судом як така, що не відповідає діючим нормам законодавства.

Щодо заявленого позивачем клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, то суд залишає його без задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, проте в силу ст. 41 ГПК України господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

В даному разі встановлення факту ненастання строків розрахунків та обумовлена цим відмова в позові виключає можливість призначення судової експертизи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 75 ЗУ "Про нотаріат", ст. 148 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 7, 54 ЗУ "Про господарські товариства", ст.ст. 57, 82 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В частині заявлених позивачем позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" виключити відомості про ОСОБА_2 як засновника ТОВ "Науково-виробничий центр технологія ЛГМ" зі своїх установчих документів провадження у справі припинити.

В решті заявлених позовних вимог відмовити в задоволенні позову.

Повне рішення складено 13.12.2013 р.

Суддя Бринцев О.В.

Справа № 922/4481/13