Ухвала суду № 36085963, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 818/5089/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/5089/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-СВ"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-СВ" ( далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах ( далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-СВ" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах від 28 березня 2013 року №0000202260, згідно з яким ТОВ "ТЕМП-СВ" донараховано основного платежу з податку на прибуток у сумі 106 472,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 106,00 грн., від 28 березня 2013 року №0000212260, згідно з яким ТОВ "ТЕМП-СВ" донараховано основного платежу з податку на додану вартість у сумі 79 593,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 5 779,00 грн. і від 05.06.2013 року №0000012206, згідно з яким позивачеві збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 106 472,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 106,00 грн.

Стягнено з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої фірми "Автомобіліст" 2985( дві тисячі дев'ятсот вісімдесят п"ять) грн. 28 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову .В іншій частині залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28 березня 2013 року на підставі Акта перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача, були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000202260, згідно з яким позивачеві донараховано основного платежу з податку на прибуток у сумі 384 297,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 106,00 грн. та №0000212260 згідно з яким позивачеві донараховано основного платежу з податку на додану вартість у сумі 79 593,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 5 779,00 грн. ( а.с.45,47).

За результатами розгляду первинної скарги позивача, керівником ДПС у Сумській області 01.06.2013 року прийняте рішення №5950/10/10-105-67/68ск, згідно з яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах віл 28.03.2013 року №0000202260 скасоване в частині збільшення грошових зобов'язань по податку на прибуток за основним платежем на суму 277 825.00 грн. та залишене без змін в частині збільшення податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток на 106 472.00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 106,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0000212260 залишене без змін.( а.с.51-55).

05.06.2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від №0000012206, згідно з яким позивачеві збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 106 472,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 106,00 грн. ( а.с.49).

Таким чином, на думку відповідача позивачем допущені порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.3 п. 138.10. п.п139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 146.12 ст.146 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 106 472,00 грн.; п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2.п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, на загальну суму 79 593,00 грн.

Задовольняючи позов судом першої інстанції, зроблено висновок, що на переконання суду, винесенням оспорюваних податкових повідомлень-рішень №0000202260, згідно з яким позивачеві донараховано основного платежу з податку на прибуток у сумі 384 297,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 106,00 грн. та №0000212260 згідно з яким позивачеві донараховано основного платежу з податку на додану вартість у сумі 79 593,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 5 779,00 грн. відповідач встановив для позивача додаткові, порівняно з Податковим кодексом України обмеження , що не відповідає повноваженням відповідача та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доказів же того, що фактично господарські операції позивачем не проводились відповідачем не подано, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків ведуть облік доходів та витрат, пов'язаних з визначенням об'єкта оподаткування, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Як вбачається з матеріалів справи, позаплановою перевіркою підтверджено висновки попередньої перевірки про завищення валових витрат у 1 кварталі 2011 року на вартість послуг по виконанню навантажувально-розвантажувальних робіт, наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на загальну суму 59 072,00 грн. ( а.с. 18-19). При цьому, як в ході перевірки , так і в судовому засіданні досліджені документи: договір №01/09 від 01.01.2009 року з Додатковими угодами, щоденні заявки на виконання вантажно-розвантажувальних робіт; акт здачі-приймання робіт від 31.01.2011 року; звіт про надання послуг від 31.01.2011 року з додатком ; рахунок-фактура від 31.01.2011 року на суму 59 071,00 грн. ( а.с. 56-85).

Також, позаплановою перевіркою підтверджені висновки планової перевірки в частині завищення позивачем валових витрат на суму 10 560,00 грн. - вартість продуктів харчування, отриманих від ТОВ "Камчатська губернія" згідно видаткової накладної №КГ-006012 від 08.02.2011 року.( а.с.20), одночасно з цим встановлений факт отримання позивачем від ТОВ "Камчатська губернія" згідно накладної №КГ-006012 від 08.02.2011 року 384 банок ікри тріски та 96 банок сайри тихоокеанської на загальну суму 12 672,00 грн. (у т.ч. ПДВ) та їх подальшої реалізації у торгівельну мережу м. Суми .

Як на підставу для таких своїх висновків перевіряючі посилаються на відсутність у позивача на момент перевірки сертифікатів відповідності, ветеринарних свідоцтв, експертних висновків, обов'язковість яких визначена договором та Законом України "Про захист прав споживачів", що не дає можливості визначити походження даного товару, його якість та придатність товару до продажу.

Колегія суддів зазначає, що зважаючи на відсутність у Акті посилань на норми права, якими установлено, що сертифікати відповідності, ветеринарні свідоцтва та експертні висновки мають відношення до обчислення і сплати податків і зборів, а також передбачена обов'язкова їх наявність у даному конкретному випадку, наведені у Акті висновки в цій частині суд вважає надуманими, такими, що виходять за межі компетенції Державної податкової служби.

Позаплановою перевіркою з посиланням на п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України підтверджено висновки планової перевірки щодо завищення позивачем у II та III кварталі 2011 року витрат на загальну суму 216 495,00 грн. за рахунок вартості вантажно-розвантажувальних робіт, виконаних ТОВ "Укртрансгруп Плюс" згідно з умовами договору б/н від 01.04.2011 року. ( а.с.23-24)

При цьому для перевірки були надані Договір від 01.04.2011 року; Акт №151 здачі-прийняття робіт за квітень-червень 2011 року; Акт №358 здачі-приймання робіт за липень-вересень 2011 року; рахунки-фактури №151 від 30.06.2011 року та №358 від 30.09.2011 року; податкові накладні №14 від 30.06.2011 року та №6 від 30.09.2011 року.

Зі змісту п.п. 1.1, 1.2, 2.1.1, 4.1 та 4.2 договору б/н від 01.04.2011 року слідує зобов'язання ТОВ "Укртрансгруп Плюс" щоденно, протягом строку дії договору, в період часу з 06:00 год. до 22:00 год. здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи товарів, які поставлені на користь ТОВ "ТЕМП-СВ" та постачаються останнім на користь третіх осіб. Про можливість виконання передбачених умовами договору робіт третіми особами у договорі не вказано.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з умовами п. 4.2 договору б/н від 01.04.2011 року керівник складу щоденно, протягом строку дії договору, надавала письмові вказівки на виконання вантажно-розвантажувальних робіт, які передавалися працівникам ТОВ "Укртрансгруп Плюс" і були підставою як для безпосереднього виконання робіт, так і для послідуючого узагальнення обсягів виконаних робіт.

Оскільки обов'язкова наявності та зберігання у суб'єктів господарювання письмових заявок на виконання робіт, законодавством не передбачена, зважаючи на приписи п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України висновки перевіряючих у цій частині є безпідставними та необгрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, позаплановою перевіркою підтверджені висновки планової перевірки в частині завищення складу витрат на збут позивача за рахунок вартості робіт по реконструкції підлоги у складі на суму 168 912,00 грн., виконаних ТОВ "Фіброліт-7" згідно з умовами договору №46 від 01.06.2011 року. ( а.с.24), оскільки в Акті приймання виконаних будівельних робіт від 30.06.2011 року, податковим органом встановлена відсутність конкретного місця проведення робіт по реконструкції підлоги, що ставить під сумнів реальність виконання господарської операції.

Такі висновки є безпідставними та необгрунтованими, оскільки на підтвердження факту виконання будівельних робіт позивачем був наданий пакет документів, які за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, а саме: Договір будівельно-монтажних робіт №46 від 01.06.2011 року; Локальний кошторис №2-1-1; Договірна ціна; Акт форми №КБ-2в за червень 2011 року; Довідка форми №КБ-3; Рахунок №75 від 01.07.2011 року; Податкова накладна №58 від 30.06.2011 року. ( а.с.94-104).

Наявні у позивача і надані для перевірки Акт форми №КБ-2в за червень 2011 року та Довідка форми №КБ-3 повністю відповідають типовій формі, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 04 грудня 2009 року №554.

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, установлений у ст. 139 Податкового кодексу України. Проте ні Акт від 11.06.2013 року, ні Акт від 28.05.2013 року не містять посилань на установлені ст. 139 Податкового кодексу України підстави, які б не дозволяли відносити до складу витрат вартість робіт по ремонту підлоги.

Таким чином, висновки щодо завищення складу витрат на збут позивача за рахунок вартості робіт по реконструкції підлоги у складі на суму 168 912,00 грн. є безпідставним та не обґрунтованим.

Позаплановою перевіркою підтверджені висновки планової перевірки щодо завищення позивачем витрат на суму 2 000,00 грн. за рахунок оплати вартості гальмівного диска, придбаного у ТОВ "Бімар" ( а.с.25).

Підставою для такого висновку відповідач вважає Акт перевірки ТОВ "Бімар" від 17.07.2012 року №48322-14/37715371, проведеної ДПІ в м. Черкасах, згідно з висновками якої ТОВ "Бімар" зменшено податкові зобов'язання у зв'язку із тим, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з платниками податків - покупцями та постачальниками.

Наданими для перевірки первинними обліковими документами підтверджується факт придбання у ТОВ "Бімар" одного гальмівного диска для автомобіля КамАЗ. Зазначений гальмівний диск після його оприбуткування був установлений на автомобіль КамАЗ 4308, державний номер ВМ2641АС, що підтверджується Актом на списання матеріалів (гальмівного диска) від 31.01.2012 року. ( а.с.111-118).

Таким чином, колегія суддів вважає висновки планової та позапланової перевірок щодо завищення позивачем витрат на суму 2 000,00 грн. за рахунок оплати вартості гальмівного диска, придбаного у ТОВ "Бімар", є безпідставними та необгрунтованими.

Також вважає необґрунтованими висновки відповідача про завищення задекларованих позивачем у деклараціях з ПДВ показників на загальну суму 79593,00 грн, зокрема: за червень та вересень 2011 року - ПДВ у сумі 43 299,00 грн. за вантажно-розвантажувальні роботи, виконані ТОВ "Укртрансгруп Плюс" згідно договору від 01.04.2011 року; за червень 2011 року - ПДВ у сумі 33 782,00 грн., за будівельні роботи, виконані ТОВ "Фіброліт 7" згідно договору №46 від 01.06.2011 року; за січень 2012 року - ПДВ у сумі 400,00 грн., сплаченого у вартості гальмівного диска, отриманого згідно накладної від 23.01.2012 року №239 від ТОВ "Бімар";за лютий 2012 року - ПДВ у сумі 2112,00 грн., сплаченого у вартості товару, отриманого від ТОВ "Камчатська губернія" згідно накладної №КГ-006012 від 08.02.2012 року.

Наявними у позивача первинними обліковими документами, які були досліджені під час перевірки та в судовому засіданні, про що зазначено вище, підтверджується, що

ПДВ у сумі 43 299,00 грн. сплачений на користь ТОВ "Укртрансгруп Плюс" у зв'язку із придбанням вантажно-розвантажувальних робіт. Отримані від ТОВ "Укртрансгруп Плюс" податкові накладні від 30.06.2011 року №151 та від 30.09.2011 року №358 є наявними у ТОВ "ТЕМП-СВ" на момент перевірки і відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України;

ПДВ у сумі 33 782,00 грн. сплачений на користь ТОВ "Фіброліт-7" у зв'язку із придбанням будівельних робіт згідно договору №46 від 01.06.2011 року. Отримана від ТОВ "Фіброліт-7" податкова накладна від 30.06.2011 року №58 наявна у позивача на момент перевірки і відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України;

ПДВ у сумі 400,00 грн. сплачений на користь ТОВ "Бімар" у зв'язку із придбанням гальмівного диска згідно накладної від 23.01.2012 року №239. Податкова накладна від 20.01.2012 року №2013 наявна у позивача на момент перевірки і відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України;

ПДВ у сумі 2112,00 грн., сплачений на користь ТОВ "Камчатська губернія" у зв'язку із придбанням товарів згідно накладної №КГ-006012 від 08.02.2012 року. Податкова накладна від 08.02.2011 року №6012 наявна у позивача на момент перевірки і відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, наведені вище обставини належним чином доводять правомірність віднесення позивачем вказаних вище сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки чинним податковим законодавством не установлено будь-яких інших обмежень і заборон, крім зазначених вище.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000012206, згідно з яким позивачеві збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 106 472,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 106,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000012206 повторно покладає на позивача обов'язок сплатити до бюджету податок на прибуток у сумі 106 472,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 106,00 грн., що є порушенням ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За наведених вище обставин податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000012206 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/5089/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.