Ухвала суду № 36085879, 26.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 820/7481/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2013р. по справі № 820/7481/13-а

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Белік"

до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Селянське (фермерське) господарство "Белік" ( далі - позивач) звернулось до суду з позовними вимогами до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області ( далі - відповідач) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 17.04.2013р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Белік" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000012200 від 17.04.2013р.

Стягнено з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Селянського (фермерського) господарства "Белік" (код ЄДРПОУ 23324521) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,71 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Красноградської МДПІ Харківської області ДПС (правонаступником якої на час розгляду справи є Красноградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області) 01.04.2013р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - Приватним підприємством "Сеаб-Трейд" (код ЄДРПОУ 33307354) за червень 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт від 01.04.2013р. № 184/22/23324521 (а.с. 10-30). На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 17.04.2013р. (а.с. 9).

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач виходив з того, що на підставі договору від 01.06.2012р. № 01/06, укладеного між позивачем та ПП "Снаб-Трейд" позивачем в червні 2012 року було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 18920,0грн.

Відповідачем взято до уваги, що згідно акту Західної МДПІ м. Харкова від 03.08.2012р. № 310/16-314/36458749 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Снаб-Трейд" щодо господарських відносин з платниками податків за червень 2012 року" встановлено, що ПП "Снаб-Трейд" (в акті помилково зазначене як ТОВ "Снаб-Трейд") не знаходиться за своїм місцезнаходженням, не має основних фондів, складів, транспорту, що суперечить меті господарської діяльності підприємства та створює обставини, за яких ПП "Снаб-Трейд" не мало наміру одержати економічний ефект від підприємницької та іншої економічної діяльності, натомість проводило транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям та далі по ланцюгу постачання з метою штучного формування податкового кредиту. Також, згідно вказаного акту від 03.08.2012р. № 310/16-314/36458749 зроблено висновок, що ПП "Снаб-Трейд" сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів ТОВ "Амон-сул", ТОВ "Технохімреагент", якими податкові зобов'язання постачання товарів по ланцюгу не задекларовані.

Враховуючи наведені обставини відповідачем зроблено висновок про те, що угоди, укладені ПП "Снаб-Трейд" з його контрагентами, в тому числі позивачем, є нікчемними, не створили за собою реальних наслідків, в тому числі тих, що пов'язані з правом позивача на формування за ними податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, відповідачем зроблено висновок про те, що оскільки до перевірки позивачем не було надано документів, які підтверджують транспортування товарів, придбаних ним у ПП "Снаб-Трейд" (товарно-транспортних накладних), факт такого транспортування відсутній. Зазначене, на думку відповідача, підтверджує відсутність реального виконання укладеного між позивачем та ПП "Снаб-Трейд" договору, за яким у позивача, в подальшому, виникло право на формування податкового кредиту з ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП "Снаб-Трейд" 01.06.2012р. було укладено договір № 01/06 (а.с. 46-47), згідно умов якого ПП "Снаб-Трейд" (продавець) зобов'язався передати у власність позивача (покупець) товар згідно специфікації (засоби захисту рослин "Конфидор", "Актара", "Конфидор макси", "Карате зеон", а позивач зобов'язувався прийняти поставлений товар та сплатити його вартість. Загальна сума договору складає 113520,43 грн.

В зв'язку з укладеним договором ПП "Снаб-Трейд" на адресу позивача виписано податку накладну від 20.06.2013р. (а.с. 48), наявність якої, а також її належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Факт виконання зобов'язань сторін за договором від 01.06.2013р. № 01/06 підтверджується наявною у справі копією накладної на отримання товару № 2008 від 20.06.2012р. (а.с. 49), за якою, згідно довіреності від 20.06.2012р. № 10/06-Б, товар отримала агроном фермерського господарства ОСОБА_1; факт використання придбаного товару - актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (а.с. 52-54); факт оплати за товар - копією платіжного доручення № 291 від 20.06.2012р. на суму 113520,43 грн. (а.с.50), копією банківської виписки (а.с. 51).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем до суду надано належним чином засвідчену копію зазначеного договору, який викладено у формі єдиного письмового документу, підписано обома сторонами та скріплено печатками. Підстав щодо сумнівів у наявності та належному оформленні договору у суду не виникає, а сторонами процесу його фактична наявність не заперечується.

Доводи відповідача про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності контрагента позивача не впливають на визначення реальності вчинених між позивачем та ПП "Снаб-Трейд" господарських операцій.

Таким чином, позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг поставленого товару, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Стосовно доводів відповідача про відсутність товарно-транспортної накладної на перевезення товару, придбаного позивачем у ПП "Снаб-Трейд" за договором від 01.06.2012р. № 01/06, що, згідно висновків відповідача, є порушенням Наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", суд відзначає їх як непереконливі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Белік" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2013р. по справі № 820/7481/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.