Ухвала суду № 36085517, 29.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р.Справа № 2а-43962/09/1670Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 2а-43962/09/1670

за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

10 березня 2009 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості,(надалі - Кременчуцький МЦЗ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 6 321,60 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року, позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кременчуцького МЦЗ кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 6 321,60 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В ухвалі про направлення справи на новий судовий розгляд суд касаційної інстанції вказав на необхідність додаткового встановлення обставин прийняття і звільнення ОСОБА_1 в ТОВ "Пожежне спостереження", отримання там доходу, дослідження того, чи мав він право на отримання допомоги по безробіттю після свого звільнення зі вказаного підприємства.

Ухвалою від 07.03.2013 року справу прийнято до провадження.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Стягнено з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості (код ЄДРПОУ 22548262) незаконно виплачену допомогу по безробіттю в сумі 6 321,60 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Кременчуцького МЦЗ є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 12.05.2008 р. ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначав, що на той час трудовою діяльністю не займався. Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 12.05.2008 р. відповідачу було надано статус безробітного, розпочато виплату допомоги.

В результаті звірки з Кременчуцькою об"єднаною державною податковою інспекцією Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості було встановлено факт перебування відповідача в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Пожежне спостереження" в період з 01.03.2005 по 30.05.2008 на посаді "зарядник вогнегасників".

Відповідно до наказу № НТ 081226 від 26.12.2008 року ОСОБА_1 було знято з обліку у центрі зайнятості.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості №530 від 29.12.2008 року ОСОБА_1 зобов'язано повернути виплачені кошти в сумі 6 321 грн. 60 коп. Проте в добровільному порядку кошти відповідач не повернув.

Згідно розрахунку Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за період з 12.05.2008 року по 22.12.2008 року перебування на обліку відповідач безпідставно, як на думку позивача, отримав допомогу по безробіттю в сумі 6 321,60 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, наказом № 7-К від 01.03.2005 року ТОВ "Пожежне спостереження" ОСОБА_1 був прийнятий на роботу зарядником вогнегасників на підставі його заяви від цієї ж дати ( а.с. 80).

На підставі його ж заяви, наказом ТОВ "Пожежне спостереження" № 1 від 30.05.2008 року ОСОБА_1 був звільнений з цієї посади за власним бажанням ( а.с. 81).

Згідно наданих копій табелів обліку робочого часу, журналів-ордерів з розрахунків по заробітній платі та облікової картки платника податку ТОВ "Пожежне спостереження" з податку з доходів фізичних осіб, даним підприємством нараховувалася заробітна плата ОСОБА_1 у тому числі станом на дату написання ним заяви та постановку його на обліку у якості безробітного.

ОСОБА_1 звертався зі скаргою на порушення його трудових прав Товариством "Пожежне спостереження" до Територіальної державної праці у Полтавській області, якою було проведено відповідну перевірку. За наслідком встановлення ряду суттєвих порушень трудового законодавства Територіальною державною інспекцією праці були внесені приписи про усунення порушень законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості №530 від 29.12.2008 року ОСОБА_1 було зобов'язано повернути виплачені кошти в сумі 6 321 грн. 60 коп. Проте в добровільному порядку кошти відповідач на час розгляду справи не повернув.

Доводи сторони відповідача про підроблення підписів ОСОБА_1 на наказах про його прийняття і звільнення з роботи в ТОВ "Пожежне спостереження", в ордерах про отримання ним заробітної плати, суд позбавлений можливості перевірити, оскільки станом на час розгляду справи вказане підприємство перебуває у стані ліквідації, а первинні документи підприємства зникли, про що у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів повідомив суду арбітражний керуючий. Таким чином, суд позбавлений можливості дослідити оригінали документів на предмет справжності підписів ОСОБА_1

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час подачі заяви до Кременчуцького МЦЗ трудові відносини між відповідачем та ТОВ "Пожежне спостереження" існували, хоча й був обов"язок підприємства звільнити ОСОБА_1 з посади після того, як він припинив виконувати трудові обов"язки та написав заяву про звільнення.

У разі своєчасного виконання керівниками ТОВ "Пожежне спостереження" усіх норм трудового законодавства, станом на 12.05.2008 року ОСОБА_1 був би звільнений у передбаченому законом порядку.

Однако, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на час подання заяви про взяття на облік у якості безробітного та на час призначення допомоги по безробіттю між ОСОБА_1 та ТОВ "Пожежне спостереження" існували трудові відносини, що підтверджується єдиними беззаперечним і безсумнівним доказом по справі - відомостями про нарахування в цей час ОСОБА_1 заробітної плати та сплату податку з неї (форма 1-ДФ ТОВ "Пожежне спостереження" ( а.с. 242-245).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1533-ІІІ), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ, функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.6 Згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 7.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 р., у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погожєуться з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування наведених норм та стягнення з відповідача сум виплаченої допомоги по безробіттю. Узв"язку з тим, що на 12.05.2008 року ОСОБА_1 формально відносився до категорії зайнятого населення, відповідного до визначення, наведеного п. "А" ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" в ред., чинній на час відповідних дій. А відповідно - не мав права отримати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Враховуючи зазначене, колегія суддів позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 2а-43962/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.