Ухвала суду № 36084066, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 2а-3710/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - Гаргауна Ярослава Ігоровича, представників товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Авантехтранс" - Богатирчука Леоніда Миколайовича, Кочубея Олексія В'ячеславовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (у теперішній час Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Авантехтранс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю Фірма (далі ТОВ Фірма) "Авантехтранс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (у теперішній час Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) (далі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000382360 від 05 березня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 237 373, 96 грн., в тому числі 215 534, 33 грн. за основним платежем, та 21 839, 63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що укладені з його контрагентами договори були виконані у повному обсязі та мають реальний характер, що підтверджується первинною документацією, а отже, висновки акту перевірки, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються на припущеннях і є недоведеними.

Відповідач позов не визнав, вказуючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність порушень позивачем податкового законодавства, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС №0000382360 від 05 березня 2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 23 січня по 03 лютого 2012 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Фірми "Авантехтранс" (код ЄДРПОУ 30396394) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 17 лютого 2012 року №385/23-200/30396394.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст. 199, п.200.1 ст. 200 ПК України.

На підставі Акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382360 від 05 березня 2012 року (т.1 а.с.9).

Доводи відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем штучно сформовано податковий кредит по контрагентам ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адекс-пром", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Дилена", ТОВ "Гражданпромспецпроект", що відповідно до ст. 216 ЦК України правочини укладені між позивачем та зазначеними підприємствами є недійсними і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків. В обґрунтування своєї позиції, висловленої у запереченнях, ДПІ посилається на отримання під час перевірки від інших ДПІ актів про неможливість проведення зустрічних звірок вище перелічених контрагентів.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи документи на підтвердження реальності операції та податкові накладні є належними доказами по справі, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.138.2. ст. 138, ст. 198 ПК України

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва вказується, що господарські операції позивача з його безпосередніми контрагентами не мали реального характеру.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України).

Статтею 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Фірма "Авантехтранс" придбавала товар у ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адекс-пром", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Дилена", ТОВ "Гражданпромспецпроект".

В підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надані договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки та акти звірки взаємовідносин (т. 2 а.с. 3-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-234, т. 5, а.с. 1-236).

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг та у повній мірі підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адекс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект".

Отже, з урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності укладених договорів між позивачем та його контрагентами, спираючись на данні актів про неможливість проведення зустрічних звірок вище цих контрагентів.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваних повідомленнях - рішеннях, контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість та відповідно мав право на складання податкових накладних.

В свою чергу, судова колегія звертає увагу на те, що Актом перевірки та іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосереднім контрагентом, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (у теперішній час Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 листопада 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: