Постанова № 36083774, 05.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р.Справа № 1570/6397/2012

Категорія: 8.2.15 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2012р. ТОВ «Рис Бессарабії» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області (на час звернення - Ізмаїльська ОДПІ Одеської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000531500 від 19.06.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що нарахування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій в сумі 1020 грн. за неподання податкової декларації збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 2011 рік є безпідставним, оскільки товариство він є виробником сільськогосподарської продукції, постачання води здійснюється Кілійським управлінням водного господарства, а тому, в розумінні п.323.1 ст.323 ПК України, ТОВ «Рис Бессарабії» не є платником збору за спеціальне використання води, оскільки не використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва.

Ізмаїльська ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що ТОВ «Рис Бессарабії» як вторинний водокористувач є платником збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод відповідно до законодавства, а тому зобов'язане надавати до податкового органу відповідну декларацію. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. позов ТОВ «Рис Бессарабії» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Рис Бессарабії» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано, що товариство не використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, як це передбачено п.323.1 ст.323 ПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з договором про надання послуг з подачі води на полив зрошуваних земель №4 від 24 березня 2011 року та Протоколу погодження договірної ціни на послуги з подачі води та вартості використаної електроенергії для поливу зрошувальних земель Одеське обласне виробниче управління по водному господарству та Кілійське управління водного господарства здійснюють подачу води ТОВ «Рис Бессарабії» для поливу зрошуваних земель.

Позивач отримує воду шляхом забору з водного об'єкту.

Дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ «Рис Бессарабії» виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10 червня 2011 року.

На підставі п.1, п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 75, 76, 86 ПК України 01.06.2012р. службовою особою Кілійського відділення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової декларації по збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 2011 рік ТОВ «Рис Бессарабії», за результатами якої складено акт перевірки №191/15/26837333 від 01.06.2012р.

У висновках акту перевірки зазначено про неподання товариством податкової декларації по збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 2011 рік, чим порушено п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки 19.06.2012р. Ізмаїльською ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000531500, яким ТОВ «Рис Бессарабії» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем збір за спеціальне використання води в розмірі 1020 грн. (у т.ч. за штрафними санкціями 1020 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Рис Бессарабії» про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, як вторинний водокористувач є платником збору за спеціальне використання води відповідно до законодавства, а тому зобов'язаний подавати до податкового органу звіт за спеціальне використання води. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Згідно ст.30 Водного кодексу України збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються ПК України.

Статтею 42 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними. Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст.46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно ст.ст. 47, 48 Кодексу загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до п.323.1 ст.323 Податкового кодексу України, платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Отже, Податковим кодексом України визначено дві категорії платників збору:

1) первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;

2) вторинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які отримують воду від первинних або інших водокористувачів, та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно п.323.2 ст.323 ПК України не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Рис Бессарабії» є сільськогосподарським підприємством, що займається виключно вирощуванням зернових та технічних культур, оптовою торгівлею зерном, насінням й кормами для тварин, розведенням тварин, виробництвом сільськогосподарської продукції. Таким чином, позивач, як вторинний водокористувач, споживав воду безпосередньо з метою поливу зрошувальних земель, що підтверджується договором №4 про надання послуг з подачі води на полив зрошувальних земель від 24.03.2011р., укладеним між ТОВ «Рис Бессарабії» та Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству, Кілійським управлінням водного господарства.

За таких умов, ТОВ «Рис Бессарабії» як вторинний користувач, не використовує воду, отриману від Кілійського управління водного господарства, для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва.

Відповідно до ст.324 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Однак, об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

- для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Тобто усі галузі господарства в частині використання водних ресурсів поділяються на категорії:

- перші забирають воду з водних об'єктів, використовують її для виготовлення промислової та сільськогосподарської продукції або побутових потреб населення, а потім вода повертається, але вже в іншому місці, у меншій кількості та нижчої якості;

- другі не збирають воду безпосередньо з водних об'єктів, а користуються водним об'єктом, як середовищем (водний транспорт, рибальство, спорт тощо). Проте, і вони можуть погіршувати якість води (наприклад, водний транспорт).

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.324 ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що податковим законодавством не передбачено оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів інших об'єктів, окрім тих, що визначені статтею 324 ПК України. Як наслідок, не є об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів, згідно ст.324 ПК України, обсяг води, використаний для потреб сільськогосподарських підприємств.

Оскільки ТОВ «Рис Бессарабії» власних водозабірних споруд, відповідного обладнання для забору води не має, отримує воду від Кілійського управління водного господарства з метою поливу зрошувальних земель, тому, на думку колегії суддів, в розумінні п.323.1 ст.323 ПК України позивач не є платником даного збору.

Відповідно до п.4.1.4 ст.4 ПК України серед основних засад податкового законодавства визначено, що всі розбіжності щодо неоднозначного трактування норм Податкового Кодексу України та інших нормативно-правових актів трактуються на користь платника податку, а саме, передбачено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Оскільки встановлено, що ТОВ «Рис Бессарабії» не являється платником збором за спеціальне використання води, тому, на думку колегії суддів, останнє не мало обов'язку подання податкової декларації за 2011 рік згідно п.49.18 ст.49 та п.328.3 ст.328 ПК України. А відтак, податкове повідомлення-рішення №0000531500 від 19.06.2012р. є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.2, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.2, п.4, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000531500 від 19 червня 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 06.12.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.