Постанова № 36083338, 11.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4291/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

за участю секретаря Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Міндоходів про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Міндоходів (далі - Чернігівська митниця), в якому просить суд: зобов'язати Чернігівську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.09.2011 року по 24.05.2013 року з урахуванням сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушеннням строків її виплати; зобов'язати Чернігівську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки з 28.05.2013 року по день фактичного розрахунку; стягнути з Чернігівської митниці Міндоходів у відшкодування завданої йому моральної шкоди за протиправне звільнення 10000 грн; допустити до негайного виконання рішення суду по даній справі та зобов'язати Чернігівську митницю подати, в установлений судом строк, звіт про виконання судового рішення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №2 "Миколаївка" митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці з 04 серпня 2011 року. Наказом Чернігівської митниці № 260-к від 24.05.2013 року «По особовому складу» позивача поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці з 04 серпня 2011 року. Наказом Чернігівської митниці № 261-к від 27.05.2013 року «Про звільнення» ОСОБА_1 звільнено з посади головного інспектора відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці з 27.05.2013 року за угодою сторін. Наказано провести з ОСОБА_1 остаточний розрахунок відповідно до статті 116 КЗпП. Однак, до цього часу розрахунок з позивачем не проведений.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні повністю, посилаючись на те, що період за який позивач хоче стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, вже був предмотом розгляду в суді. Крім того, що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 24.05.2013 року, то за цей день позивачеві було нараховано та виплачено заробітну плату.

Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року по справі №2а/2570/4543/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці Державної митної служби України про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано неправомірним та скасовано наказ Державної митної служби України №1689-к від 03.08.2011 року "По особовому складу митних органів" про припинення з 04.08.2011 перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 та наказ Чернігівської митниці Державної митної служби України №528-к від 04.08.2011 року "По особовому складу". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №2 "Миколаївка" митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці Державної митної служби України з 04 серпня 2011 року. Зобов'язано Чернігівську митницю Державної митної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.08.2011 року по день постановлення рішення по даній справі. Постанова в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді підлягала негайному виконанню.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року скасовано та ухвалено нову, якою зобов'язано Чернігівську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.08.2011 року по 15.09.2011 року. В іншій частині постанову суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2013 року касаційні скарги Державної митної служби України та Чернігівської митниці залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року в частині, зміненій постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року - без змін (а.с. 9-13).

Таким чином, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року в частині визнання неправомірним та скасування наказу Державної митної служби України №1689-к від 03.08.2011 року "По особовому складу митних органів" про припинення з 04.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 та наказу Чернігівської митниці Державної митної служби України №528-к від 04.08.2011 року "По особовому складу" та поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №2 "Миколаївка" митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці Державної митної служби України з 04 серпня 2011 року, набрала законної сили.

Наказом Чернігівської митниці № 260-к від 24.05.2013 року «По особовому складу» позивача поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці з 04 серпня 2011 року. Вважати приступившим до виконання службових обов'язків з 24 травня 2013 року з посадовим окладом 1147 грн на місяць (а.с. 20).

Наказом Чернігівської митниці № 261-к від 27.05.2013 року «Про звільнення» ОСОБА_1 звільнено з посади головного інспектора відділу митного оформлення № 2 «Миколаївка» митного поста "Грем'яч" Чернігівської митниці з 27.05.2013 року за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 19).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 382 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, вищенаведеними нормативно-правовими актами встановлено обов'язковість виконання рішення суду та відповідальність за його невиконання.

У відповідності до статті 236 Кодексу законів про працю України У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", щодо визначення розміру середньої заробітної плати,- у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N100.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до платіжного доручення від 01.04.2013 року № 619 на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року, позивачу виплачено середню заробітну плату за 1 місяць з 16.09.2011 року по 15.10.2011 (негайне виконання) у розмірі 4287,36 грн.

Крім того, за 24.05.2013 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено заробітну плату, оскільки останній приступив до виконання службових обов'язків з 24.05.2013 року (наказ № 260-к від 24.05.2013 року).

Таким чином, враховуючи викладені обставини, а також наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови суду, зокрема, за період з 16.10.2011 року по 23.05.2013 року.

Згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межи позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підставі частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Чернігівську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 16.10.2011 року по 23.05.2013 року з урахуванням сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року зі змінами, під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Представником позивача належних обґрунтувань та доказів понесених ОСОБА_1 негативних наслідків не надано, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з Чернігівської митниці Міндоходів на користь позивача моральної шкоди.

Крім того, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Чернігівську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки з 28.05.2013 року по день фактичного розрахунку, оскільки в даному випадку предметом стягнення є середній заробіток, стаття 117 КЗпП України передбачає відповідальність за невиплату заробітної плати та розрахункових при звільненні, до яких середня заробітна плата за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді не входить, а є виплатою, яка стягується за рішенням суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом при вирішенні вищевказаного адміністративного позову було взято до уваги положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши наявні в матеріалах докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Міндоходів, підлягають задоволенню частково.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Беручи до уваги наведену процесуальну норму, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання постанову суду в межах суми стягнення за один місяць з 16.10.2011 року.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимог - задовольнити частково.

Зобов'язати Чернігівську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 16.10.2011 року по 23.05.2013 року з урахуванням сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Допустити до негайного виконання постанову суду в межах суми стягнення за один місяць з 16.10.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Заяць