Постанова № 36083237, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошева О. А

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №253/10263/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.10.2013 р. в справі № 253/10263/13-а за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління Державної казначейської служби України у м. Горлівці Донецької області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області позовом до управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області (далі - УПСЗН) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 р. в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, зобов'язати відповідача здійснити нарахування допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 р. в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, зобов'язати відповідача здійснити доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 р. в сумі 5052 грн.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.10.2013 р. в задоволення позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга на постанову, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову, зазначає, що з 01.01.2011 р. жодним законом не встановлювався іншій ніж в Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмір допомоги, тому виплата допомоги повинна здійснюватися в розмірі, передбаченому саме Законом.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, допомога виплачується відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі 130 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що допомога позивачу обґрунтовано виплачується в розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла на грудень 2008 р.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПСЗН як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої визначено відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2011 р., та який становить 130 грн. на місяць.

Позивач є особою, яка застрахована в системі загальнообов'язкового соціального страхування, що підтверджується свідоцтвом про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_1 (а.с. 12).

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом №2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2011 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

В подальшому, ані Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-ХІІ та №2240-ІІІ.

Оскільки спір виник щодо виплати допомоги за 2013 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі №21-410а12.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зазначені вище обставини спростовують висновки суду першої інстанції та дають суду апеляційної інстанції підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною за січень-червень 2013 р.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, судова колегія вважає за доцільне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а не здійснити виплату в певній сумі, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений компетенції із здійснення розрахунку недоплаченої позивачу суми.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

У відповідності до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.10.2013 р. в справі № 253/10263/13-а задовольнити частково.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.10.2013 р. в справі № 253/10263/13-а за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління Державної казначейської служби України у м. Горлівці Донецької області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити в справі № 253/10263/13-а нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління Державної казначейської служби України у м. Горлівці Донецької області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області з не нарахування та невиплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 р. в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з січня та червень 2013 р. з урахуванням виплачених раніше сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.