Постанова № 36082849, 10.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. Справа № 805/15945/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

розглянувши у письмовому провадженні

позовну заяву Державної податкової інспекції у Київському районы м.Донецька

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Фізичної особи-підприємства ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач, ДПІ у Київському районі м.Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1 145,11 грн.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, суми ставки єдиного податку, яка встановлена для обраного ним виду діяльності, що є підставою для примусового стягнення такого податкового боргу.

У судове засідання від 10.12.2013 представник позивача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідач не надав.

Відповідач в судове засідання від 10.12.2013 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки.

Таким чином, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрован Виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості фізичної особи-підприємця (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 10.09.2012 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідача переведено на спрощену систему оподаткування з 01.10.2012, вид діяльності відповідача - інши види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, надання в оренду власного чи орендованого майна, ремонт обладнання зв'язку.

Відповідач належить до 2 групи платників єдиного податку, обрана ставка становить 20% розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 229,40 грн., щомісячно.

Як вбачається із позовної заяви, відповідач не сплачував ставку єдиного податку за податковий період лютий-червень, в результаті чого у нього нараховується податковий борг в розмірі 1 030,41 грн.

Позивачем була проведена камеральна перевірка несвоєчасної сплати єдиного податку, про закінченню якої було складено відповідний акт перевірки від 15.02.2013 №483/17-3/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 порушений термін сплати грошового зобов'язання з єдиного податку, встановлений Податковим кодексом України.

На підставі акту перевірки від 15.02.2013 було винесене податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0003761702, згідно з яким штрафні санкції становлять 114,70 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто.

Таким чином, загальна заборгованість на момент звернення позивача с позовом до суду становить 1 145,11 грн.

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Також в матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 07.08.2013 №10087-17, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 571,61 грн.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У відповідності до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

У пункті 57.3 ст.57 Податкового кодексу України зазначається, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.3 ст.56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підпунктом 56.17.1 п.56.17 ст.56 ПКУ процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Згідно нормативних приписів п.56.17 ст.56 ПКУ день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0003761702 не було оскаржено в адміністративному порядку, тобто зазначене податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп.95.1 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби відповідно до вимог Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника станом на момент розгляду справи (платіж 18050400 єдиний податок з фізичних осіб), ОСОБА_1 має податковий борг з єдиного податку в заявленому розмірі.

Таким чином, відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 1 145,11 грн., яка підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи викладене суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по єдиному податку.

Нормою ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету Київського району (р/р 33218866700006, код платежу 18050401, одержувач Державний бюджет Київського району ОКПО 38034002, банк ГУДКСУ у Донецькій області) суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1 145 (одна тисяча сто сорок п'ять) гривень 11 (одинадцять) копійок.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постанова прийнята та складена 10 грудня 2013 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду

Суддя Буряк І. В.