Постанова № 36082807, 17.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 825/4019/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Якуш І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса

до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

від позивача Зеленок Н.В., довіреність від 28.09.2013 № 25,

від відповідача Гладченко Н.Л., довіреність від 23.08.2013 № 198/9/10-010,

Макаров О.О., довіреність від 22.11.2013 № 448/9/10-010, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 29 жовтня 2013 року надійшов адміністративний позов приватного підприємства Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса (далі - ПОСП ім. Щорса) до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Козелецька ОДПІ), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002502200 від 19.09.2013 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вважає висновок податкового органу про завищення позивачем податку на додану вартість безпідставними та необґрунтованими, а акт № 75/22-03799245 в даній частині - незаконним.

Так, згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 28.12.12 року № 2614/12/13-12 та аналізу законодавства у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільськогосподарського податку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останнім норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимоги законодавства податкового.

Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя.

Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів ДПС не належить. Отже порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами ДПС, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.

Усі договори оренди землі, укладені ПОСП ім. Щорса відповідають вимогам чинного законодавства та є зареєстрованими відповідним органом.

Тому позивач вважає, що обґрунтування в акті порушень з боку підприємства стосовно договорів оренди землі ПОСП ім. Щорса та застосування спеціального режиму оподаткування, встановленого Закону України "Про податок на додану вартість" не може братись до уваги, виходячи з вищенаведеного.

При цьому, позивач вважає, що співробітники ОДПІ при здійснені перевірки та складанні акту, грубо порушили вимоги Порядку оформлення результатів документальних перевірок, оскільки висновки щодо порушень законодавства не відповідають дійсності, не базуються на даних податкового та бухгалтерського обліку.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення - необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПОСП ім. Щорса є юридичною особою, зареєстроване 04.04.2001 року у Козелецькій районній державній адміністрації, включене до ЄДРПОУ та як платник податків перебуває на обліку в Козелецькій ОДПІ.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 23 серпня 2013 року № 40, виданого Козелецькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Макаровим Олександром Олександровичем головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту ГУ Міндоходів у Чернігівській області, від 23 серпня 2013 року № 41, виданого Козелецькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області Проценко Іриною Василівною начальником відділу доходів і зборів з фізичних осіб ГУ Міндоходів у Чернігівській області, на підставі ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, відповідно до наказу Козелецької ОДПІ від 20.08.2013 № 90 проведена позапланова виїзна перевірка ПОСП ім. Щорса з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2013р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Наказ на перевірку від 20.08.2013 № 90 вручено під розписку виконавчому директору ПОСП ім. Щорса Бойку Миколі Костянтиновичу, а також пред'явлені направлення на перевірку від 23.08.2013р. № 40 та 23.08.2013 № 41 вручено виконавчому директору ПОСП ім. Щорса Бойку Миколі Костянтиновичу 23.08.2013 р.

Перевірку проведено з відома та в присутності виконавчого директора ПОСП ім. Щорса Бойка Миколи Костянтиновича та головного бухгалтера ПОСП ім. Щорса Денисенко Ніни Григорівни.

У журналі реєстрації перевірок ПОСП ім. Щорса зроблено запис 23.08.2013 року за № 2.

Перевірка проводилась з 23.08.2013 по 30.08.2013, про що складено акт від 06.09.2013 № 75/22-03799245 (а. с. 7-33).

В ході проведення перевірки Козелецькою ОДПІ встановлено серед інших порушення:

- п.8-1.1, 8-1.2, 8-1.6 ст. 8-1, Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України, ст. 15, 18 Закону України від 06.10.1998 № 161 - XIV «Про оренду землі» із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 659261 грн.

- п.4.2 ст.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України від 03.04.1997 № 168//97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст.189, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201, п.209.15, 209.16 ст.209 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями, ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України, ст.15, 18 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено податок на додану вартість по декларації (скороченій), розрахунки з бюджетом по якій не проводяться на загальну суму 659261 грн.

На підставі акта перевірки від 06.09.2013 № 75/22-03799245 Козелецькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0002502200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 1483337,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 659261,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 824076,00 грн.).

При складанні вищезазначеного акту, Козелецькою ОДПІ встановлено, що видом діяльності (за КВЕД), який здійснював ПОСП ім. Щорса за період, що перевірявся був:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Також встановлено, що ПОСП ім. Щорса є платником фіксованого сільськогосподарського податку та застосовує спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, Козелецькою ОДПІ перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.10.2010 по 30.036.2013, встановлено їх заниження на загальну суму 3803510 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: листопад 2010 - 67 грн., грудень 2010 - 131 грн., січень 2011 року - 2883 грн., лютий 2011 - 21 грн., червень 2011 року - 49 грн., липень 2011 року - 44 грн., серпень 2011 року - 44 грн., вересень 2011 року - 44 грн., жовтень 2011 року - 1524 грн., листопад 2011 року - 627163 грн., грудень 2011 року., 758636 грн., січень 2012 року - 18192 грн., лютий 2012 року - 500868 грн., березень 2012 року - 12932 грн., липень 2012 року - 194834 грн., серпень 2012 року - 75197 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 161120 грн., листопад 2012 року -І 435087 грн., грудень 2012 року - 457559 грн., січень 2013 року - 210234 грн., лютий 2013 року - 15602 грн., березень 2013 року - 60958 грн., квітень 2013 року - 67813 грн., травень 2013 року - 67807 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.4) за період з 01.10.2010 по 30.06.2013 встановлено заниження задекларованих показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» на загальну суму 3803510 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: листопад 2010 - 67 грн., грудень 2010 - 131 грн., січень 2011 року - 2883 грн., лютий 2011 - 21 грн., червень 2011 року - 49 грн., липень 2011 року - 44 грн., серпень 2011 року - 44 грн., вересень 2011 року - 44 грн., жовтень 2011 року - 1524 грн., листопад 2011 року - 627163 грн., грудень 2011 року., 758636 грн., січень 2012 року - 18192 грн., лютий 2011 року 500868 грн., березень 2012 року - 12932 грн., липень 2012 року - 194834 грн.. серпень 2012 року - 75197 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 161120 грн., листопад 2012 року - 435087 грн., грудень 2012 року - 457559 грн., січень 2013 року - 210234 грн., лютий 2013 року - 15602 грн., березень 2013 року - 60958 грн., квітень 2013 року - 67813 грн., травень 2013 року - 67807 грн.

Козелецька ОДПІ зазначає, що на порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.4.1 ст. 4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 розділу 5 Податкового кодексу України ПОСП ім. Щорса не включило до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість (загальна, розрахунки з бюджетом) обсяг реалізованої продукції, яка вироблена не на власних або орендованих виробничих потужностях (землях) на суму 3803510 грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: листопад 2010 - 67 грн., грудень 2010 - 131 грн., січень 2011 року - 2883 грн., лютий 2011 - 21 грн., червень 2011 року -49 грн., липень 20Г1 року - 44 грн., серпень 2011 року - 44 грн., вересень 2011 року - 44 грн., жовтень 2011 року - 1524 грн., листопад 2011 року - 627163 грн., грудень 2011 року., 758636 грн., січень 2012 року - 18192 грн., лютий 2012 року - 500868 грн., березень 2012 року - 12932 грн., липень 2012 року - 194834 грн., серпень 2012 року - 75197 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 161120 грн.. листопад 2012 року - 435087 грн., грудень 2012 року - 457559 грн., січень 2013 року - 210234 грн., лютий 2013 року - 15602 грн., березень 2013 року - 60958 грн., квітень 2013 року - 67813 грн., травень 2013 року - 67807 грн. а саме: підприємством були укладені на оренду невитребуваних паїв (сертифікатів) та договорів на тимчасове використання земельних ділянок - не мали відповідної державної реєстрації в Держкомземі. Тобто, товариством не були дотримані умови, викладені в п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями, та порушено ст.18 Закону України від 06.10,1998 №161-XIV «Про оренду землі» («договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації»), тобто продукція, вирощена на вказаних площах не підпадає під визначення сільськогосподарських товарів.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2010р. по 30.06.2013р. встановлено його заниження на суму 3144249 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: березень 2011 року - 309199 грн., квітень 2011 року - 391644 грн., травень 2011 року - 83592 грн., червень 2011 року - 67812 грн., липень 2011 року - 84444 грн., серпень 2011 року - 33572 грн., вересень 2011 року - 60779 грн., жовтень 2011 року - 18431 грн., листопад 2011 року - 22565 грн., грудень 2011 року - 266083 грн., січень 2012 року - 39645 грн., лютий 2012 року - 7146 грн., березень 2012 року - 162381 грн., квітень 2012 року - 24176 грн., травень 2012 року - 226344 грн., червень 2012 року - 215195 грн., липень 2012 року - 138034 грн., серпень 2012 року - 33116 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 24217 грн., листопад 2012 року - 40940 грн., грудень 2012 року - (-48423) грн., січень 2013 року - 93754 грн., лютий 2013 року - 18983 грн., березень 2013 року - (17680) грн., квітень 2013 року - 3793 грн., травень 2013 року - 704872 грн., червень 2013 року - 4936 грн.

Так, за період з 01.10.2010 по 30.06.2013 ПОСП ім. Щорса задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 19010 грн.

При цьому, перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій «Придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» показників за період з 01.10.2010р. по 30.06.2013р. у загальній сумі 0 грн. встановлено, що формування цих показників вплинули операції з придбання товарів (робіт, послуг).

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2010р. по 30.06.2013р. в сумі 19010 грн. на підставі таких документів: головної книги, оборотно-сальдових відомостей рахунку 31 «Рахунки в банках», рахунку 30 «Каса», рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та первинних бухгалтерських документів до них, також реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних на придбання ТМЦ, Козелецькою ОДПІ встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» на суму 3144249 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: березень 2011 року а 309199 грн., квітень 2011 року - 391644 грн., травень 2011 року - 83592 грн., червень 2011 року - 67812 грн., липень 2011 року - 84444 грн., серпень 2011 року - 33572 грн., вересень 2011 року - 60779 грн., жовтень 2011 року - 18431 грн., листопад 2011 року - 22565 грн., грудень 2011 року - 266083 грн., січень 2012 року - 39645 грн., лютий 2012 року - 7146 грн., березень 2012 року - 162381 грн., квітень 2012 року - 24176 грн., травень 2012 року - 226344 грн., червень 2012 року - 215195 грн., липень 2012 року - 138034 грн., серпень 2012 року - 33116 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 24217 грн., листопад 2012 року - 40940 грн., грудень 2012 року - (-48423) грн., січень 2013 року - 93754 грн., лютий 2013 року - 18983 грн., березень 2013 року - (17680) грн., квітень 2013 року - 3793 грн., травень 2013 року - 704872 грн., червень 2013 року - 4936 грн.

Таким чином, Козелецька ОДПІ вважає, що на порушення пп.7.4.3 п.7.4 ст.7, п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, господарством було невірно розраховано питому вагу вартості сільськогосподарських товарів власного та невласного виробництва, в результаті чого підприємством не включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 3144249 грн. по ТМЦ, придбаним для їх виробництва (придбання добрив, запчастин, палива, насіння, тощо). (Дт.23 «Виробництво», 203 «Паливо», 207 «Запасні частини», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 231 «Витрати в рослинництві», 234 «Витрати по транспорту» та Кт.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 372 «Розрахунки з підзвітними особами»).

Перевіркою застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за перевіряємий період з 01.10.2010 по 30.06.2013 встановлено, що ПОСП ім. Щорса був платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість із зазначенням виду діяльності на основі переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»: 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.41 - Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.64 - Оброблення насіння для відтворення, 10.91 - Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 52.10 - Складське господарство.

У періоді з 01.10.2010 по 30.06.13 для здійснення господарської діяльності підприємством використовувались земельні ділянки в межах Козелецького району.

Перевіркою правомірності застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість встановлено, що у періоді 01.10.2010 по 30.06.2013 ПОСП ім. Щорса не мало право перебувати на спецрежимі, оскільки: питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, відповідно до наданих ПОСП ім. Щорса бухгалтерських документів та статистичної звітності підприємство використовувало земельні ділянки в кількості: в 2010 році - 400 га, в 2011 році - 2031 га., в 2012 році - 2642 га., в 2013 році -1432,1 га.

Відповідно до витягу з реєстру державного земельного кадастру Козелецького району Чернігівської області у ПОСП ім. Щорса знаходяться у користуванні на території Козелецького району Чернігівської області землі загальною площею 2010 році 400 га.

Відповідно до Акту на списання посівів озимої пшениці на площі 50 га від 17 червня 2010 року в 2010 році було списано 50 га пшениці озимої та Акту на списання посівів кукурудзи на зерно на площі 350 га. Від 12 серпня 2010 року було списано кукурудзу на зерно в кількості 350 га.

Згідно до довідки ДЗК від 28.01.2013 року за №0116/127 відповідно земельно-облікових даних (державно статистична звітність) за формою № 6-зем, за землекористувачем ПОСП ім.. Щорса, станом на 01.01.2013 року обліковується у числі: Красилівська сільська рада - 790,9398 га з них: рілля - 534,2833 га; сіножать - 198,5247 га; пасовище - 58,1318 га.

Підлісненська сільська рада - 479,7355 га з них: рілля - 479,7355 га.

Надинівська сільська рада - 65,74 га з них рілля - 65,74 га.

Відповідно до довідки ДЗК в 2013 році землі господарства зареєстровані:

2010 рік - підприємство отримувало дохід від реалізації - тваринництва;

2011 рік - із загальної площі 2031 га зареєстровано 1732,83 га що складає - 85,32%;

2012 рік - із загальної площі 2642 га зареєстровано 1586,5 га що складає 60,05%.

На підставі вищевикладеного, ревізори зазначили, що не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним, а отже і відповідне посилання в податковій звітності на такі договори є протиправним, додатково зазначивши, що для перевірки господарством не були надані документи щодо незареєстрованих договорів: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із Законом, які повинні бути невід'ємними частинами укладених договорів оренди; інші підтверджуючи документи, що б вказували про здійснення реалізації сільгосппродукції у перевіряємому періоді, саме вирощеної на власній або орендованій землі.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2010 по 30.06.2013 встановлено їх завищення за перевіряємий період всього на суму 3803510 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: листопад 2010 - 67 грн., грудень 2010 - 131 грн., січень 2011 року - 2883 грн., лютий 2011-21 грн., червень 2011 року -49 грн., липень 2011 року - 44 грн., серпень 2011 року - 44 грн., вересень 2011 року - 44 грн., жовтень 2011 року - 1524 грн., листопад 2011 року - 627163 грн., грудень 2011 року. - 758636 грн., січень 2012 року - 18192 грн., лютий 2012 року - 500868 грн., березень 2012 року - 12932 грн., липень 2012 року - 194834 грн., серпень 2012 року - 75197 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 161120 грн., листопад 2012 року - 435087 грн., грудень 2012 року - 457559 грн., січень 2013 року - 210234 грн., лютий 2013- року - 15602 грн., березень 2013 року - 60958 грн., квітень 2013 року - 67813 грн., травень 2013 року - 67807 грн.

За період з 01.10.2010 по 30.06.2013 ПОСП ім. Щорса задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 3977429 грн.

ПОСП ім. Щорса відповідно до ст.8 "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства" Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями та статті 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями обрано спеціальний режим оподаткування.

На порушення п. 8-1.1, 8-1.2, 8-1.6 ст. 8-1 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями та ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями ПОСП ім. Щорса завищено суму ПДВ в скорочених деклараціях з ПДВ від реалізації сільгосппродукції на митній території України на суму 3803510 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: листопад 2010 - 67 грн., грудень 2010 - 131 грн., січень 2011 року - 2883 грн., лютий 2011 - 21 грн., червень 2011 року - 49 грн., липень 2011 року - 44 грн., серпень 2011 року - 44 грн., вересень 2011 року - 44 грн., жовтень 2011 року - 1524 грн., листопад 2011 року - 627163 грн., грудень 2011 року., 758636 грн., січень 2012 року - 18192 грн., лютий 201' року - 500868 грн., березень 2012 року - 12932 грн., липень 2012 року - 194834 грн, серпень 2012 року - 75197 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 161120 грн., листопад 2012 року - 435087 грн., грудень 2012 року - 457559 грн., січень 2013 року - 210234 грн., лютий 2013 року - 15602 грн., березень 2013 року - 60958 грн, квітень 2013 року - 67813 грн., травень 2013 року - 67807 грн.

Порушення встановлено за дебетом рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняним; покупцями» та кредиту рахунку 70 «Дохід від реалізації», 641 «Розрахунки за податками», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

ПОСП ім. Щорса має спеціальний рахунок № 26040001004639 відкритий в ПАТ ''РАДИКАЛ БАНК". За даними платника сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання. Всі кошти були використані для цільового призначення на закупівлю запчатин, насіння кукурудзи, ГСМ послуги по обробітку.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2010 по 30.06.2013 встановлено його завищення на 3144249 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: березень 2011 року - 309199 грн., квітень 2011 року - 391644 грн., травень 2011 року - 83592 грн., червень 2011 року - 67812 грн., липень 2011 року - 84444 грн., серпень 2011 року - 33572 грн., вересень 2011 року - 60779 грн., жовтень 2011 року - 18431 грн., листопад 2011 року - 22565 грн., грудень 2011 року -0266083 грн., січень 2012 року - 39645 грн., лютий 2012 року - 7146 грн., березень 2012 року - 162381 грн., квітень 2012 року - 24176 грн., травень 2012 року-226344 грн., червень 2012 року- 215195 грн., липень 2012 року - 138034 грн., серпень 2012 року - 33116 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 24217 грн., листопад 2012 року - 40940 грн., грудень 2012 року - (-48423) грн., січень 2013 року - 93754 грн,, лютий 2013 року - 18983 грн., березень 2013 року - (17680) грн., квітень 2013 року - 3793 грн., травень 2013 року - 704872 грн., червень 2013 року - 4936 грн.

За період з 01.10.2010 по 30.06.2013 ПОСП ім. Щорса задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 4763394 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» показників за період з 01.10.2010 по 30.06.2013 у загальній сумі 4763394 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (паливно-мастильних матеріалів, запчастин, засобів захисту рослин, сільгосптехніки, ін).

Проведеною перевіркою відображеного показника за жовтень - грудень 2010 року, січень - грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року, січень - березень 2013 року в сумі 4763394 грн. на підставі таких документів: головна книга по рахунках 64 «Податок на додану вартість», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 372 «Розрахунки з підзвітними особами» встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» на 4763394 грн.

На порушення п. 8-1.1, 8-1.6 ст. 8-1 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями п. 209.15, 209.16 ст. 209 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями - внаслідок невірного розподілу між деклараціями підприємством, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит скороченої декларації з ПДВ 31442491 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: березень 2011 року - 309199 грн., квітень 2011 року - 391644 грн., травень 2011 року - 83592 грн., червень 2011 року - 67812 грн., липень 2011 року - 84444 грн., серпень 2011 року - 33572 грн., вересень 2011 року - 60779 грн., жовтень 2011 року - 18431 грн., листопад 2011 року - 22565 грн., грудень 2011 року - 266083 грн., січень 2012 року - 39645 грн., лютий 2012 року - 71461 грн., березень 2012 року - 162381 грн., квітень 2012 року - 24176 грн., травень 2012 року - 226344 грн., червень 2012 року - 215195 грн., липень 2012 року - 138034 грн., серпень 2012 року - 33116 грн., вересень 2012 року - 134700 грн., жовтень 2012 року - 24217 грн., листопад 2012 року - 40940 грн., грудень 2012 року - (-48423) грн., січень 2013 року - 93754 грн., лютий 2013 року - 18983 грн., березень 2013 року - (17680) грн., квітень 2013 1 року - 3793 грн., травень 2013 року - 704872 грн., червень 2013 року - 4936 грн. по придбаним ТМЦ (добрива, запчастини, паливо, насіння). (Дт. 64 «Податок на додану вартість», 23 «Виробництво», 203 «Паливо», 207 «Запасні частини», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 231 «Витрати в рослинництві», 234 «Витрати по транспорту та Кт.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 372 «Розрахунки з підзвітними особами»).

На підставі всього вищенаведеного, Козелецька ОДПІ зробила висновок, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2011 по 30.06.2013 встановлено його завищення 659261 грн., в тому числі в розрізі звітних листопад 2010 - 67 грн., грудень 2010 - 131 грн., січень 2011 року - 2883 грн., лютий 2011 - 21 грн., березень 2011 року - (-309199) грн., квітень 2011 року - (-391644) грн., травень 2011 року - (-83592) грн., червень 2011 року - (-67762) грн., липень 2011 року (-84400) грн..,серпень 2011 року - (-33528) грн.. вересень 2011 року - (-60734) грн., жовтень 2011 року - (-16907) грн., листопад 2011 року - 604598 грн., грудень 2011 року - 492553 грн., січень 2012 року - (-21453) грн., лютий 2012 року - 493722 грн., березень 2012 року - (-149449) грн., квітень 2012 року - (-24176) грн., травень 2012 року - (-226344) грн., червень 2012 року - (-215195) грн., липень 2012 року - 56800 грн., серпень 2012 року - 42081 грн, жовтень 2012 року - 136903 грн., листопад 2012 року - 394147 грн., грудень 2012 року - 505982 грн., січень 2013 року - 116480 грн., лютий 2013 року - (-3381) грн.., березень 2013 року - 78638 грн., травень 2013 року - 64020 грн, червень 2013 року - (-637065) грн., липень 2013 року - (-4936) грн.

При цьому, зазначено, що платіжні доручення із зазначенням сум ПДВ, що фактично надійшли на спецрахунок за даними підприємства в наявності.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Враховує пункт 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, згідно якого сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України. Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому сільськогосподарськими відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Так, судом було встановлено, що Козелецька ОДПІ виходила з того, що на визначення права перебування ПОСП ім. Щорса на спеціальному режимі оподаткування, а саме на визначення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, мало вплив оформлення права користування земельними ділянками.

При цьому, судом встановлено, що ПОСП ім. Щорса виробляє сільськогосподарські товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД(01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.41 - Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.64 - Оброблення насіння для відтворення, 10.91 - Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 52.10 - Складське господарство), які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, оскільки такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Поряд з цим варто зауважити, що земельне законодавство України вимагає державної реєстрації документа, що встановлює право користування земельною ділянкою.

Так, відповідно до частини другої статті 20 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору.

Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто визнати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути підставою для визнання продукції вирощеної на таких угіддях несільськогосподарськими товарами для цілей справляння податку з осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість. Розглядувані угіддя знаходяться у користуванні платника сільськогосподарського податку, в даному випадку ПОСП ім. Щорса.

Суд зауважує, що Податковий кодекс України не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість. Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність визначення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість є сільськогосподарською продукцією в розумінні пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.

Відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського підприємства. За таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда чи інше право користування якими оформлені з недоліками.

Таким чином, перебування особи у статусі платника, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно, встановлений статтею 209 Податкового кодексу України. При цьому цей критерій незалежить від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок і дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку.

Таким чином з вищенаведеного, суд не може прийняти аргументи відповідача відносно того, що не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним, а отже і відповідне посилання в податковій звітності на такі договори є протиправним, а також щодо порушення позивачем пункту 8-1.6 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України з огляду на те, що вищенаведені договори оренди земельних ділянок не мали відповідної державної реєстрації в Держкомземі.

Іншими словами, суд вважає, що товари ПОСП ім. Щорса відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним Податковим кодексом видам для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. А отже, з огляду на дотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів, суд визнає протиправним висновок органу доходів і зборів щодо завищення податку на додану вартість (скорочена декларація) на 659261,00 грн., оскільки недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням викладеного, у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до позивача, як до особи, що застосовує спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, оскільки при цьому позивачем дотримано вимог законодавства податкового.

Таким чином відсутні підстави для визначення ПОСП ім. Щорса податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму, оскільки судом встановлено, що позивачем дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації товарів.

Крім того, з огляду на вищенаведені норми законодавства та їхній аналіз, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі того, що підприємством були укладені договори на оренду невитребуваних паїв (сертифікатів) та договори на тимчасове використання земельних ділянок, що не мали відповідної державної реєстрації в Держкомземі, а тому і продукція, вирощена на вказаних площах не підпадає під визначення сільськогосподарських товарів. Суд вважає, зазначені аргументи протиправними з огляду на вищенаведене.

Таким чином, ПОСП ім. Щорса не включило до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість (загальна, розрахунки з бюджетом) обсяг реалізованої продукції, яка вироблена на орендованих виробничих потужностях (землях) правомірно.

У зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що Козелецька ОДПІ не має право застосовувати до позивача пп.7.4.3 п.7.4 ст.7, п. 8-1.1, 8-1.6 ст. 8-1 , п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, оскільки господарством було вірно розраховано питому вагу вартості сільськогосподарських товарів власного та невласного виробництва та сформовано податковий кредит.

Також, суд зазначає, що в силу пункту 8-1.2 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

А пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, визначає, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судом встановлено, що ревізор у акті перевірки зазначає, що ПОСП ім. Щорса має спеціальний рахунок № 26040001004639 відкритий в ПАТ ''РАДИКАЛ БАНК". При цьому, суд зазначає, що відповідачем встановлено, що сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку ПОСО ім.. Щорса, залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання.

Також, ревізор зазначає, що всі кошти були використані для цільового призначення на закупівлю запчатин, насіння кукурудзи, ГСМ послуги по обробітку. Платіжні доручення із зазначенням сум ПДВ, що фактично надійшли на спецрахунок за даними підприємства в наявності.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку, що за належних доказів Козелецька ОДПІ не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, оскільки були відсутні підстави для визначення ПОСП ім. Щорса податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму, оскільки продукція рослинництва, вирощена останнім на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів є сільськогосподарською.

При цьому, як встановлено, питома вага сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації також незалежить від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок і дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку. Судом встановлено, що ПОСП ім. Щорса дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації, що підтверджується зокрема і актом перевірки (арк. 10 Акта, а.с. 11).

Суд наголошує, що податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів державної податкової служби не належить. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.

Щодо порушення позивачем статей 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України суд зазначає, що згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6, ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому, правочини, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного Кодексу України - це: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Так, суд наголошує, що відповідачем не визначено, які саме правочини необхідно вважати нікчемними або такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків та яким нормам Закону вони не відповідають.

Суд зазначає, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються за загальними правилами (ст. 216 ЦК України).

Доказів, які б свідчили про наявність у позивача будь-якого наміру на вчинення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, відповідачем не доведено.

Порушення позивачем статей 655, 656, 662 Цивільного кодексу України, які визначають поняття договору купівлі-продажу, предмету цього договору та обов'язок продавця передати товар покупцеві, на думку суду відсутні.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Козелецької ОДПІ, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність підприємства відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 19.09.2013 року № 0002502200 та не надав доказів порушення ПОСП ім. Щорса п.8-1.1, 8-1.2, 8-1.6 ст. 8-1, Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами і доповненнями, ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України, ст. 15, 18 Закону України від 06.10.1998 № 161 -XIV «Про оренду землі» із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 659261 грн.; п.4.2 ст.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України від 03.04.1997 № 168//97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст.189, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201, п.209.15, 209.16 ст.209 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями, ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України, ст.15, 18 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено податок на додану вартість по декларації (скороченій), розрахунки з бюджетом по якій не проводяться на загальну суму 659261 грн.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, суд вважає, що Козелецькою ОДПІ було неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи статтю 19 Конституції України та частину 1 статті 11, статей. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення Козелецької ОДПІ від 19.09.2013 року № 0002502200 - підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПОСП ім. Щорса - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись статей 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002502200 від 19.09.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса 458,81 грн (чотириста п'ятдесят вісім гривень 81 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого квитанцією від 24.10.2013 № 245/248 у сумі 458,81 грн на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області. МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб