Постанова № 36082595, 16.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6739/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Січевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік в розмірі 3983,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач в установлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк не сплатив страхові внески за 2010 рік до Пенсійного фонду України, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату час та місце розгляду справи

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі -Закон № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 частини 1 статті 11 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Крім того, зазначені особи зобов'язані подавати до органу Пенсійного фонду до 1 квітня, наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків ( додаток № 26 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, далі- Інструкція № 21-1).

Відповідно до п.4.7 Інструкції №21-1 розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1, а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку, осіб, які мали та/або мають статус інвалідів, застрахованих осіб з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), 2.2.2, 2.2.6 - 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 34 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 34,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005 (включно), 33,8 відсотка за 2006 рік, 33,7 відсотка за 2007 рік, 35,2 відсотка з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року включно.

Судом встановлено, що 05.02.2012 відповідач подав звіт за 2010 рік, в якому визначено розмір страхових внесків, які підлягають сплаті на загальну суму 3983,87 грн.

Разом з тим, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обов'язку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік не виконала, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області винесено вимогу про сплату боргу № 147 від 22.11.2012, яку відповідач отримав 28.11.2012, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Однак станом на дату розгляду справи заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 3983,87 грн. відповідачем не сплачена, що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів оскарження вказаної вимоги ані в адміністративному, ані в судовому порядку, суд дійшов висновку про узгодженість боргу.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 Прикінцевих положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 № 406-VII органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області на р/р 25602303120441 у філії Полтавського облуправління АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код 37844949 недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік в сумі 3983,87 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят три гривні вісімдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2013 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва