Постанова № 36082557, 12.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м.Львів № 813/7098/13-а

16 год. 01 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Гуменюк В.М., представників позивача Яремчук О.О., Балінського М.І., представників відповідача Каранець Р.В., Чубак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Світ будівництва і дизайну» до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Світ будівництва і дизайну» (далі - ПП «Світ будівництва і дизайну») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Пустомитівському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 серпня 2013 року № 0000021510 та № 0000051530.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача ПП «Світ будівництва і дизайну» є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентами базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 851/1520/38183957 від 09.07.2013 року щодо заниження податку на додану вартість в сумі 86 644 грн., та заниження податку на прибуток в сумі 90 977 грн. щодо нереальних взаємовідносин між позивачем та його контрагентами не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу були акти перевірок ТзОВ «А-Знак», ТзОВ «Нові технології ТПВ», які проводила ДПІ у Печерському районі м. Києва. А саме: акт № 4723/22-1/35921869 від 08.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Нові технології ТПВ» щодо підтвердження господарських відносин за травень, червень, липень 2012 року» та акт від 01.02.2013 року № 467/22-3/37193050 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТзОВ «А-Знак» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків». Позивач зазначив, що відповідно до ст.73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Отже, є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби. На переконання позивача, податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим підприємствами, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість. На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ «Нові технології ТПВ», ТзОВ «А-Знак» представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в засіданнях суду позовні вимоги заперечує. У матеріалах справи наявні письмові заперечення подані представником відповідача у судовому засіданні 28.10.2013 року, в яких зазначено, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав відсутності реального настання правових наслідків у взаємовідносинах позивача з контрагентами ТзОВ «Нові технології ТПВ», ТзОВ «А-Знак». Під час перевірки ПП «Світ будівництва і дизайну» було використано акти ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Нові технології ТПВ» щодо підтвердження господарських відносин за травень, червень, липень 2012 року» та акт « Про неможливість проведення перевірки контрагента ТзОВ «А-Знак» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків», у яких зазначено про те, що вищенаведені контрагенти відсутні за юридичною адресою, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. На основі таких висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач вирішив, що оскільки господарських операцій насправді не було, то й правових наслідків такі взаємовідносини позивача з ТзОВ «А-Знак», ТзОВ «Нові технології ТПВ» не спричинили. Тому первинні документи, про які зазначив позивач, не мають доказового значення і не можуть бути підставою для формування показників податкового обліку. Отже, в порушення вимог п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ТзОВ «Світовир» занизило податок на додану вартість на загальну суму 86644 грн. та в порушення вимог ст.ст. 138,139 Податкового кодексу України занизило податок на прибуток в розмірі 90 977 грн. Зважаючи на наведені обставини відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ПП «Світ будівництва і дизайну» зареєстровано 24.02.2012 року Пустомитівською районною державною адміністрацією. Взятий на податковий облік в орган державної податкової служби 25.04.2012 року за № 29943.

Основними видами діяльності ПП «Світ будівництва і дизайну», відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є будівництво житлових та нежитлових будівель, штукатурні роботи, малярні роботи та скління, покрівельні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

09 липня 2013 року ДПІ у Пустомитівському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Світ будівництва і дизайну» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період: липень, вересень-грудень 2012 року по взаємовідносинах із ТзОВ «А-Знак», ТзОВ «Нові технології ТВП», про що складено акт № 851/1520/38183957.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п.п. 138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим занижено податок на прибуток в сумі 90 977 грн., в тому числі за 9 місяців 2012 року в сумі 90 977грн. по взаємовідносинах із ТзОВ «А-Знак» та ТзОВ «Нові технології ТВП»;

п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в сумі 86 644 грн., в тому числі за вересень 2012 року на суму 28 249 грн., грудень 2012 року на суму -1530 грн., липень 2012 року - 56865 грн. по взаємовідносинах із ТзОВ «А-Знак» та ТзОВ «Нові технології ТВП».

Відповідачем 13.08.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000021510 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 108305 грн., в т.ч. основний платіж - 86644 грн., штрафні санкції - 21661 грн.

13.08.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000051530 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 113 721,25 грн., в т.ч. основний платіж - 90977 грн., штрафні санкції - 22744,25 грн.

Дані рішення в адміністративному порядку не оскаржувались.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив останні в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема з витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають в себе також собівартість реалізованих товарів (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України).

Згідно п. 138.8 ст.138 України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема прямих матеріальних витрат. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розділом ІІ цього Кодексу.

До складу витрат згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків

Щодо господарських правовідносин ПП «Світ будівництва і дизайну» з ТзОВ «А-Знак» та ТзОВ «Нові технології ТПВ» визначення податку на додану вартість, податку на прибуток за період який перевірявся ( липень, вересень-грудень 2012 року), суд зазначає наступне.

Позивач уклав ряд договорів підряду на виконання оздоблювальних робіт, так від 12.06.2012 року за № 12062, згідно якого ПП «Світ будівництва і дизайну» (підрядник) ТзОВ «Карпати-Логістик» (замовник) зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи по облаштуванню та виконанню системи утеплення фасаду, а замовник - прийняти належним чином виконані роботи та оплати їх. Об'єкт проведення робіт: офісний центр, який розташований: Львівська область, Пустомитівський район, с. Малехів, вул. Нова 20 а. (а.с. 106-110).

18.06.2012 року 02.07.2013 року між ПП «Світ будівництва і дизайну» (підрядник) та ТзОВ «Нові технології» (субпідрядник) укладено договори № 4 та № 1/12065 субпідряду на виконання оздоблюваних робіт. Згідно предмету даних договорів, субпідрядник зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи по облаштуванню та виконанню системи утеплення фасаду, а замовник прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх (а.с. 96-99; 147-150).

12.06.2012 року позивач за договором № 12061 підряду на виконання оздоблювальних робіт з ТзОВ «Львівська інвестиційно-будівельна компанія» зобов'язався своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи по облаштуванню та виконанню системи утеплення фасаду житлового будинку м.Львова на вул. Ромашковій (а.с.124-128).

На виконання вищенаведеного договору, ПП «Світ будівництва і дизайну» 01.08.2012 року уклав договір субпідряду № 14 з ТзОВ «А-Знак» (а.с.115-118).

05.07.2012 року позивач за договором підряду № 5/07 на виконання оздоблювальних робіт з ТзОВ «Карат» зобов'язався своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи по облаштуванню та виконанню системи утеплення фасаду дев'ятиповерхового одно під'їздного будинку по вул. Граб'янки у м. Львів. 05.07.2012 року та 01.08.2012 року позивач уклав договори субпідряду з ТзОВ «А-Знак», ТзОВ «Нові технології ТПВ» для виконання договору № 5/07.

02.07.2013 року за № 48 ПАТ «Дублянський будівельник» (замовник) та позивач (підрядник) уклали договір підряду № 48, за яким останній зобов'язувався своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи житлового будинку по вул. Івасюка-Винна Гора м. Винники.

На виконання договору № 48 між ПП «Світ будівництва і дизайну» та ТзОВ «А-Знак» було укладено договорів від 11 серпня 2012 року за № 11, згідно якого ПП «Світ будівництва і дизайну» ( надалі - підрядник), з одного боку, та ТзОВ «А-Знак» ( надалі - субпідрядник ) з другого боку про наступне: п.1.1 договору субпідрядник зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи по облаштуванню та виконанню системи утеплення фасаду, а замовник - прийняти належним чином виконані роботи та оплати їх. Об'єкт проведення робіт: житловий будинок, який розташований: с. Винники, вул. Івасюка-Винна Гора.

На виконання умов договорів субпідряду, позивачем надано:

податкові накладні, які виписані директором ТзОВ «А-Знак» Іванців Ю.Р. від 19.09.2012 року № 144 на загальну суму 6774,60 грн., в тому числі ПДВ - 1 129,10 грн.; від 21.09.2012 № 161 на суму 41 675,40 грн. в тому числі ПДВ 6 945,90 грн.; від 19.09.2012 року за № 142 на суму 27 600 грн., ПДВ - 4600 грн.; від 05.09.2012 за № 22 на суму 9 180,40 грн., ПДВ 1 530,07 грн.; від 19.09.2012 року за № 143 на суму 42 000 грн., ПДВ -7 000 грн.; від 03.09.2012 року за № 1 на суму 51 445 грн., ПДВ - 8 574,17 грн.; від 31.08.2012 року № 645 на суму 13 986,25 грн., ПДВ - 2 331, 04 грн.; від 31.08.2012 року № 620 на суму 59 800 грн., ПДВ - 9 966,67 грн.; від 31.08.2012 року № 621 на суму 57 200 грн., ПДВ на суму 9 533,33 грн.; від 31.08.2012 року № 619 на суму 8 390 грн., ПДВ - 1 398,33 грн.; від 23.08.2012 року № 475 на суму 25 000 грн., 4 166,67 грн.

податкові накладні, які виписані директором ТзОВ «Нові технології ТПВ» Іванців Ю.Р. від 15.06.2012 року за № 343 на суму 55 962,50 грн., ПДВ - 9 327,08 грн.; від 26.06.2012 року за № 715 на суму 45000 грн., ПДВ - 7 500 грн., від 21.06.2012 року за № 496 на суму 79 037 грн., ПДВ 8 172,921 грн.; від 25.07.2012 року за № 602 на суму 20 000 грн., в тому числі ПДВ - 3 333,33 грн.; від 27.07.2012 року за № 689 на суму 30 400 грн., ПДВ - 5 066,67 грн.; від 09.07.2012 року за № 197 на суму 15 000 грн., ПДВ - 2 500 грн., від 10.07.2012 року № 228 на суму 25 000 грн. ПДВ - 4 166,67 грн., від 19.07.2012 року за № 478 на суму 20 000 грн., ПДВ - 3 333,33 грн., 27.07.2012 року за № 668 на суму 32 040,50 грн., ПДВ - 5 340,08 грн.; від 31.07.2012 року № 768 на суму 48 750 грн., ПДВ - 8 125 грн.

Позивач підтвердив факт існування господарської операції з контрагентами: ТзОВ «А-Знак», ТзОВ «Нові технології ТПВ» надавши суду акти приймання виконаних робіт.

Оплата виконаних робіт проведена в обсязі - 20% авансу, що являлось істотною умовою вищенаведених договорів через розрахунковий рахунок відповідно до платіжних доручень (а.с.169-82).

Судом встановлено та актом перевірки ДПІ у Пустомитівському районі від 09.07.2013 року підтверджено, що дані податкові накладні не мали недоліків.

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 09.07.2013 року .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про реальний характер господарських операцій позивача з контрагентами: ТзОВ «А-Знак», ТзОВ «Нові технології ТПВ» щодо виконання оздоблювальних робіт свідчать також лист від 15.11.2013 року № 1535010110-2010 /926 від 06.11.2013 року, у якому директор ТзОВ «Карат» Кавка А.В. підтверджує, що ПП «Світ будівництва і дизайну» виконав свої договірні зобов'язання по утепленню фасаду житлового будинку; лист від 18.11.2013 року № 368, згідно якого перший заступник директора Альховський В.А. ТзОВ «Карпати-логістик» повідомив, що ПП «Світ будівництва і дизайну» виконало всі роботи передбачені договором підряду № 12062 від 12.06.2012 року

Щодо твердження відповідача, що керівникам відомо, що роботи виконували ПП «Світ будівництва і дизайну» без залучення контрагентів. то таке не відповідає дійсності, оскільки із замовниками укладено договори підряду, а відповідно підрядник вправі залучати до виконання робіт субпідрядника, про що і долучено докази до матеріалів справи.

Стосовно твердження відповідача про те, що діяльність контрагентів позивача - ТзОВ «А-Знак», ТзОВ «Нові технології ТПВ» спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди і відповідно це призводить до висновку про те, що взаємовідносини позивача та контрагентів не спричинили реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Посилання відповідача в акті перевірки від 09.07.2012 року на безтоварність операцій ПП «Світ будівництва і дизайну» з контрагентом ТзОВ «Нові технології ТПВ» взято фактично з акта про неможливість проведення зустрічної звірки від № 4723/22-1/35921869 від 08.11.2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва та з контрагентом ТзОВ «А-Знак» взято з акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 01.02.2013 року № 467/22-3/37193050 без врахування обставин їх складання.

Крім того, ТзОВ «Нові технології ТПВ» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду про визнання протиправних дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки та щодо відображення акта № 4723/22-1/35921869 від 08.11.2012 року. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. 21.06.2013 року Львівським апеляційним адміністративним судом постанову від 22.01.20113 року залишено без змін.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 року № К/9991/49378/12 викладена позиція щодо зустрічної звірки, яка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків про заниження податку на додану вартість та заниження податку на прибуток в контексті правовідносин позивача з ТзОВ «Нові технології ТПВ» та ТзОВ «А-Знак» зводяться до суб'єктивного твердження про економічну недоцільність укладення договорів про виконання робіт. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податку на додану вартість та податку на прибуток за охоплений перевіркою період по відносинах з контрагентами відповідач не надав і не назвав.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Зважаючи на викладене вище податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 13 серпня 2013 року № 0000021510, 13 серпня 2013 року № 0000051530 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2013 року № 0000021510.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2013 року № 0000051530.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Світ будівництва і дизайну» (Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Повітряна, 6 кв. 20; ідентифікаційний код 38183957) 2 220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.