Постанова № 36082396, 18.11.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/3699/13-а

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тячівському районі до державного підприємства "Солотвинський солерудник" в особі голови ліквідаційної комісії ДП "Солотвинський солерудник" Проскура Сергія Івановича про стягнення капіталізованих платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тячівському районі звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного підприємства "Солотвинський солерудник" в особі голови ліквідаційної комісії ДП "Солотвинський солерудник" Проскура Сергія Івановича про стягнення капіталізованих платежів.

18.11.2013 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що державне підприємство "Солотвинський солерудник" є страхувальником та 20 квітня 2001 року було зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тячівському районі за номером 0708000032.

Згідно ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, що затверджується її правлінням.

Відповідно до абз.3 ч. 2 ст. 46 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV та п.5.9 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 59 Господарського кодексу України, Кодексу України про надра, Гірничого закону України, ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб - підприємців", розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 107 "Про погодження пропозиції щодо ліквідації державного підприємства "Солотвинський солерудник", Порядку погодження питань ліквідації та консервації гірничодобувних об'єктів або їх ділянок, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.1999 № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.04.1999 за № 225/3518 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.07.2013 № 412 "Про ліквідацію державного підприємства "Солотвинський солерудник" - припинено шляхом ліквідації діяльність ДП "Солотвинський солерудник" та утворено комісію з ліквідації ДП "Солотвинський солерудник".

У зв'язку з цим відділення звернулося з листом 02.09.2013 за вих. № 775/01-8 до голови ліквідаційної комісії "Про визнання кредиторських вимог в зв'язку з припиненням юридичної особи", а саме: просило визнати грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тячівському районі до вищезазначеного підприємства на суму 2313845,93 грн. (два мільйони триста тринадцять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень дев'яносто три копійки).

10.10.2013 на адресу відділення надійшов лист за підписом голови ліквідаційної комісії ДП "Солотвинський солерудник" про те, що вимоги відділення на суму 2313845,93 грн. капіталізованих платежів для задоволення вимог, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю колишніх працівників підприємства, комісією не визнаються. З такою позицією відділення не згідне та вважає, що вимоги відділення підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до розділу XI Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV підприємства передають до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документи, що підтверджують право працівників на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, для продовження цих виплат.

У встановленому законодавством порядку державне підприємство "Солотвинський солерудник" передало до відділення Фонду особові справи потерпілих на виробництві - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 б/б, які на підставі Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV продовжують отримувати страхові виплати у відділенні Фонду.

Оскільки ДП "Солотвинський солерудник" припиняє діяльність і перестає бути платником до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а потерпілий цього підприємства отримує відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві, то Фонд в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тячівському районі стає кредитором ДП "Солотвинського солерудника".

Згідно пп.2 ч. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 (надалі - Порядок) та ст. 46 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пп.5.9 п.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 № 12, для покриття витрат фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються згідно з Порядком.

Враховуючи, що єдиним нормативним актом, що встановлює порядок капіталізації платежів в разі ліквідації підприємства, є Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, ліквідаційна комісія безпідставно прийняла рішення щодо відмови у задоволенні вимог, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю колишніх працівників ДП "Солотвинський солерудник".

Окрім того, неприйняття доводів відділення про застосування до відносин, що виникли (ліквідації підприємства не внаслідок банкрутства), вказаного Порядку, фактично призведе до невиконання та декларативності абз.3 ч. 2 ст. 46 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV, згідно якого фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Відповідно до п.п.1, 4 п.2 Порядку капіталізації підлягають, зокрема, щомісячні виплати втраченого заробітку; витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів І групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; витрати на протезування та придбання протезно-ортопедичних виробів; відшкодовування витрат Пенсійному фонду, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності.

Капіталізація платежів здійснюється з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. На підставі цього, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя.

Згідно п.3 Порядку капіталізація платежів розраховується як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відділення Фонду для визначення періоду на який розраховувалася капіталізація платежів на момент подання заяви голові ліквідаційної комісії та ДП "Солотвинський солерудник" використовувало дані середньоочікуваної тривалості життя осіб, надані Державною службою статистики України, лист № 10/2-15/635 від 01.11.2012. Відповідно до здійсненого розрахунку сума потреби в капіталізації коштів становила 2313845,93 грн. (два мільйони триста тринадцять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень дев'яносто три копійки).

Так як на дату відправлення листа ліквідаційній комісії (02.09.2013) не було даних про денну форму навчання утриманця ОСОБА_17, його сума капіталізованих платежів не враховувалася. Відповідно до довідки від 11.09.2013 № 13, наданої Національним університетом "Львівська політехніка", про продовження денної форми навчання утриманця ОСОБА_17, потреба в капіталізованих платежах для нього склала 9112,48 грн. Керуючись вищевказаною довідкою відділення зробило розрахунок, згідно яких сума потреби в капіталізації коштів для всіх потерпілих та утриманців становить 2322958,41 грн. (два мільйони триста двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень сорок одна копійка).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тячівському районі до державного підприємства "Солотвинський солерудник" в особі голови ліквідаційної комісії ДП "Солотвинський солерудник" Проскура Сергія Івановича про стягнення капіталізованих платежів - задовольнити.

2.Стягнути з державного підприємства "Солотвинський солерудник" (вул. Шахтарська, буд. 36, смт. Солотвино, Тячівський район, Закарпатська область, 90575, код ЄДРПОУ 00383544) кредиторські вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тячівському районі для розрахунку з потерпілими на виробництві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 б/б та ОСОБА_17 у сумі 2322958,41 (два мільйони триста двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень сорок одна копійка) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін