Постанова № 36082368, 11.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р. Справа № 805/16068/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Музиканті В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 9776,75 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 9776,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що прокуратурою Жовтневого району м. Маріуполя проведено перевірку виконання вимог законодавства Управлінням Пенсійним фондом України в Жовтневому районі м. Маріуполя. Перевіркою встановлено, що фізична особа-підприємець є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України.

Згідно вимог п. 2 ст. 6 вказаного Закону відповідач як платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 несплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 9776,75 грн.

Оскільки відповідач суму єдиного внеску не сплачує, прокурор просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя суму заборгованості в розмірі 9776,75 грн.

Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлений позов та надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області представляє інтереси держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, яке, в свою чергу, є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пункт 3 Положення визначає, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому порядку 12.05.2009, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 13.05.2009.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування визначено статтею 4 Закону № 2464-VІ. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною одинадцятою статті 8 вказаного Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 7 зазначеного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ визначено, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у 2011 році складав: з 1 січня 2011 року - 326,53 гривні (941 гривня х 34,7%), з 1 квітня 2011 року - 333,12 гривень (960 гривень х 34,7%), з 1 жовтня 2011 року - 341,80 гривень (985 гривень х 34,7%), з 1 грудня 2011 року - 348,39 гривень (1004 гривні х 34,7%).

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

З огляду на що, мінімальний розмір єдиного внеску суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у 2012 році складав: з 1 січня 2012 року - 372,33 гривні (1073 гривні х 34,7%), з 1 квітня 2012 року - 379,62 гривень (1094 гривень х 34,7%), з 1 липня - 382,39 гривні (1102 гривні х 34,7%),), з 1 жовтня 2012 року - 387,95 гривень (1118 гривень х 34,7%), з 1 грудня 2012 року - 393,50 гривні (1134 гривні х 34,7%).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Отже, мінімальний розмір єдиного внеску суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у 2013 році складає з 1 січня 2013 року - 398,01 гривні (1147 гривня х 34,7%), з 1 грудня 2013 року - 422,65 гривень (1218 гривень х 34,7).

З картки особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вбачається, що сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягала сплаті у відповідності до ст. 9 Закону № 2464-VI становить 9776,75 грн.

03.07.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя на підставі картки особового рахунку платника винесено вимогу № Ф 733у про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 9776,75 грн. (а.с.7).

З розрахунків до вимоги про сплату недоїмки від 03.07.2013 № Ф 733у вбачається, що сума єдиного внеску в розмірі 9776,75 грн. складається із сум єдиного внеску, які підлягали сплаті у 2011 році у розмірі 4010,30 грн., у 2012 році в розмірі 4572,42 грн. та у І кварталі 2013 року в розмірі 1194,03 грн. (а.с.9,10,11).

Зазначену вимогу відповідач отримав 23.07.2013, що підтверджується особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.8).

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VІ обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У порушення зазначених вимог, відповідач суму єдиного внеску не сплатив, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 9776,75 гривень, що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Оскільки відповідач суму заборгованості зі сплати єдиного внеску (недоїмки) не сплатив, суд приходить до висновку, про стягнення зазначеної суми з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 9776,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 11, 17-20, 69-72, 94, 162, 163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя (р/р 256073122031 у Донецькому обласному управлінні Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 23336754) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 9776 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 75 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.