Постанова № 36082261, 12.12.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 919/388/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Проценко О.І.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Ільєнко Андрій Борисович, довіреність № 7/а-ю від 02.04.13р. - КП "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради;

представник відповідача: Дорофєєв Денис Анатолійович, довіреність № 9/189 від 22.02.13р. - Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України;

представник відповідача: Рубльова Олена Володимирівна, довіреність № 9/372 від 22.03.13р. - Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 03 червня 2013 року у справі №919/388/13

за позовом Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради

до відповідача Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання рішення недійсним в частині

за зустрічним позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради

про стягнення заборгованості у розмірі 30 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради звернулось до суду з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.01.2013 р. № 27/03-13-РШ.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.04.2013 р. прийнято до провадження у справі № 919/388/13 зустрічну позовну заяву Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради заборгованості у розмірі 30 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.06.2013 р. в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради в доход державного бюджету України заборгованість зі сплати штрафу у розмірі 30 000,00 грн.

Також, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд виходив із того, що при розгляді справи №27/20-11 про порушення КП "Севтеплоеренго" СМР законодавства про захист економічної конкуренції, адміністративна колегія дійшла вірних висновків про те, що дії КП "Севтеплоенерго" СМР у вигляді не укладання договору про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання з гр. Корсун-Бен-Наїм І.Є за формою Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і кваліфікується відповідно до частини першої статті 13 вказаного закону, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води споживачам - фізичним та юридичним особам в межах території м. Севастополя, на якій розташовані власні діючи мережі, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.

Зустрічний позов місцевий господарський суд задовольнив з тих підстав, що рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.01.2013 про накладення штрафу недійсним не визнано, а відтак з КП "Севтеплоенерго" СМР на користь Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає стягненню сума штрафу у розмірі 30 000,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням у даній справі, комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради звернулося Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги останнього.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що типовий договір є рекомендованою формою договору, при прийнятті якого сторони мають право регулювати його положення у відповідності до статей 627 ЦК України, 179 ГК України. Крім того, позивач за первісним позовом посилається на те, що при розгляді справи №27/20-11 про порушення КП "Севтеплоеренго" СМР законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач не зазначив яку матеріальну норму порушило КП "Севтеплоеренго" СМР в розумінні частини 1 статті 13 закону України "Про захист економічної конкуренції" та які саме істотні умови договору відповідно до типового не врахувало підприємство під час оферти до споживача Корсун-Бен-Наїм І. С.

У відзиві на апеляційну скаргу від 18.07.2013р. та у письмових поясненнях від 12.12.2013р. Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України посилається на те, що при розгляді справи були встановлені усі обставини на підставі чого встановлено, що дії КП "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради у вигляді некладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з гр. Корсун - Бен-Наїм І. Є за формою типового договору, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 5 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" і класифікується відповідно до ч. 1 ст. 13 цього ж Закону, як зловживання монопольним становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам - фізичним і юридичним особам в межах території м. Севастополя, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р., апеляційну скаргу Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Воронцова Н. В., судді Градова О. Г., Сікорська Н. І.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р., в зв'язку з хворобою, суддю Градову О. Г замінено у складі колегії суддів на суддю Фенько Т. П.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. у зв'язку з відпусткою суддів Сікорської Н.І. та Фенько Т.П. була здійснена їх заміна на суддів Проценко О.І. та Котлярову О.Л.

21.11.2013 р. до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від Комунального підприємства "Севтеплоенерго", в яких підприємство, зокрема, зазначає, що Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України ні під час розслідування, ні під час розгляду справи АК СМТВ АМКУ, ні в спірному рішенні не визначило, яку матеріальну норму права порушило підприємство відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції". До пояснень надано документи, які були витребувані ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2013, для долучення до матеріалів справи: копії договорів із Корсун-Бен-Наїм І.Є. № 637/ГВ від 17.01.2013 р. про надання послуг з гарячого водопостачання із протоколом узгодження змін до договору №637/ГВ про надання послуг з гарячого водопостачання від 17.01.2013 р.; №1336/ЦО від 17.01.2013 р. про надання послуг з централізованого опалення; копії першої та десятої сторінок паспорту Корсун-Бен-Наїм І.Є.; копії заяви на видачу судового наказу вх. №3035/13 від 28.01.2013 р. із довідкою розрахунку та сплати за опалення та гаряче водопостачання; копії заяви про відкриття виконавчого провадження вих.№ 5864 від 22.11.2012 р.; копії заочного рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07.06.2012 р. у справі № 2702/415/12 та копії виконавчого листа за ним; копії постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24.05.2011 р. у справі № 2-а-1450/11/2770; копії ухвали Гагарінського районного суду м. Севастополя від 23.07.2013 р. у справі № 763/814/13; копій ліцензій Комунального підприємства "Севтеплоенерго" на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; копії листа - запиту до Ленінського районного відділу УМВС України в м. Севастополі.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2013 року, в зв'язку з відпусткою, суддю Котлярову О. Л. замінено у складі колегії на суддю Градову О. Г.

В судовому засіданні, 12 грудня 2013 року, представник КП "Севтеплоенерго" наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні оспорюваного рішення суду, а також просив долучити до матеріалів справи лист від 14.11.2013р. за вих. №7790 про надання інформації щодо стану розгляду кримінальної справи №610425, яка порушена 28.03.2011р. за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, за фактом використання підробленого документу - договору про надання послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання від імені Корсун І. Є.

Представники Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України проти задоволення апеляційної скарги та скасування оспорюваного рішення суду заперечували, а також представили письмові пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.03.2011р. до Севастопольського міського територіального відділення антимонопольного комітету України від заступника голови - голови Кримського Регіонального Комітету Всеукраїнського громадського об'єднання "Центр захист прав людини "Свобода", Головного редактору газети "Кримські Відомості" Бен-Наїма М.М. надійшла заява стосовні дій КП ""Севтеплоенерго" СМР відносно громадянки Корсун - Бен-Наїм І.С., яка мешкає за адресою: 99053, м. Севастополь, вул. Глухова, 5 кв. 33, щодо безпідставного нарахування заборгованості за не надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню.

Розпорядженням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2011р. №27/36-11-Р було розпочато розгляд справи №27/20-11 про порушення КП "Севтеплоенерго" СМР законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.01.2013р. № 27/27-13-РШ у справі № 27/20-11 визнано, що КП "Севтеплоенерго" СМР, яке у 2011-2012 роках займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води споживачам - фізичним особам в межах території м. Севастополя, на якій розташовані власні діючи мережі; визнано дії КП "Севастопольенерго" СМР у вигляді не укладання договору про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання з громадянкою Корсун-Бен-Наїм І.Є. за формою типового договору, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і кваліфіковано відповідно до частини першої статті 13 цього ж закону, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води споживачам - фізичним особам в межах території міста Севастополя, на якій розташовані власні діючі мережі, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, постановлено припинити вказані порушення та накладений штраф у розмірі 30 000,00 грн.

На думку позивача (за первісним позовом), зміст рішення і висновки не відображають повних і об'єктивних обставин, пов'язаних зі стосунками між споживачем послуг центрального опалення та гарячого постачання громадянкою Курсун - Бен - Наїм І.Є і підприємством. Позивач вважає, що підприємство не допустило жодного порушення норм закону "Про захист економічної конкуренції", а тому пункти 2, 3, 4 рішення від 29.01.2013р. № 27/03-13-РШ по справі №27/20-11 повинні бути визнані судом недійсними. Крім того, КП "Севтеплоенерго" СМР просило зупинити виконання спірного рішення.

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України, в свою чергу звернулось до суду з зустрічним позовом до КП "Севтеплоенерго" СМР про стягнення суми штрафу у розмірі 30 000,00 грн., накладеного рішенням № 27/03-13-РШ від 29.01.2013.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Згідно з положеннями статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основними завданнями антимонопольного комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голову територіального відділення Антимонопольного комітету України наділено повноваженнями, зокрема, проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Антимонопольного комітету України - розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 2974 від 05.04.2005, метою діяльності підприємства є виробництво, розподіл, відпустка теплової енергії для нестатків споживачів фізичних і юридичних осіб, різних форм власності.

Предметом діяльності підприємства, серед іншого, є виробництво, розподіл і відпустка теплової енергії споживачам, контроль за раціональним використанням теплової енергії й облік тепла відпускаємого споживачам; надання послуг по установці, монтажу, гарантійному обслуговуванню комерційних вузлів теплової енергії; надання послуг іншим підприємствам по налагодженню, ремонту устаткуванню казанових і теплових мереж; виробництво вузлів, деталей і устаткування, застосовуваних до теплоенергетики, виробництво і реалізація будівельних матеріалів, товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення; виготовлення, монтаж, перевірка, ремонтно-сервісне обслуговування приладів контролю, обліку теплової енергії; усі види торгівлі будівельними матеріалами, товарами народного споживання, продуктами харчування, с/г продукцією і продукцією виробничо-технічного призначення (пункт 2.2 Статуту).

КП "Севтеплоенерго" СМР має ліцензію Міністерства з питань житлово-комунального господарства України на виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії (крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установах та установах з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії). Строк дії ліцензії з 01.08.2007р. по 01.08.2012р.

Згідно з п. 2.1.1 Ліцензійних умов, провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії можливе за наявності у ліцензіата договорів (або попередніх договорів) зі споживачами теплової енергії. Відповідно до п. 3.6.2 Ліцензійних умов ліцензіат зобов'язаний постачати теплову енергію споживачам згідно з укладеними з останніми відповідними договорами на постачання теплової енергії.

Отже, КП "Севтеплоенерго" СМР є підприємством, яке здійснює господарську діяльність.

Згідно з частиною першою статті 41 Господарського кодексу України законодавство, яке регулює відносини, що виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів

Норми Господарського кодексу України, які спрямовані на регулювання відносин щодо захисту економічної конкуренції, мають загальний характер і передбачають подальше врегулювання цих відносин спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про захист економічної конкуренції", що є основоположним та спеціальним законом, який регулює та визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Частина перша статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання, мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з частиною п'ятою статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Стаття 27 Господарського кодексу України зазначає, що монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Монопольним є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом. Монопольним може бути визнано також становище суб'єктів господарювання на ринку товару за наявності інших умов, визначених законом.

У відповідності до частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Визначення монопольного (домінуючого) становища на ринку органами Антимонопольного комітету України проводиться відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №317/6605 (далі-Методика). Дана Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

Відповідно до пункту 2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії: встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи; складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); визначення товарних меж ринку; визначення територіальних (географічних) меж ринку; встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку; визначення обсягів товару, який обертається на ринку; розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Для правильного визначення ринку певного товару необхідне точне з'ясування його часових меж.

Часові межі ринку визначаються як проміжок часу, протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою (пункт 7.1 Методики).

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що на ринку надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води в межах міста Севастополя у 2011-2012 роках КП "Севтеплоенерго" СМР займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100,0 %, що також не спростовувалось представником позивача. Крім того, КП "Севтеплоенерго" СМР відповідно до Закону України "Про природні монополії" є суб'єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринку послуг централізованого постачання теплової енергії.

Зі змісту спірного рішення випливає, що відповідачем за первісним позовом дії КП "Севтеплоенерго" СМР, які полягають в не укладанні договору про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання з гр. Корсун-Бен-Наїм І.Є. за формою Типового договору, кваліфіковано як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води споживачам - фізичним особам в межах території м. Севастополя.

Проте, судова колегія вважає безпідставним такий висновок відповідача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:

1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;

3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;

4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;

5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;

7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Слід зазначити, що само по собі монопольне становище суб'єкта господарювання, яке не тягне за собою ніяких негативних наслідків та відповідальності, не може вважатись зловживанням.

В оспорюваному рішенні, Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України не вказало, яким чином дії по не укладенню договору про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання з гр. Корсун-Бен-Наїм І.Є. за формою Типового договору, призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів інших споживачів, тобто до негативних наслідків.

Так, згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.05.2011р. у справі №2-а-1450/11/2770 громадянка Корсун - Бен- Наїм І.Є. є правонаступником у праві власності на квартиру №33, що знаходиться у місті Севастополі, вул. Глухова, 5, на підставі свідоцтва про право спадщини за заповітом від 29.09.2007р. (а. с. 220). В розрахунковий центр комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради для оформлення особового рахунку на Корсун - Бен- Наїм І.Є. надані: свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 29 вересня 2006 року, довідка з комунального підприємства "Жилсервіс № 5" про склад сімї від 19 січня 2007 року № 1989, довідка комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради про наявність житлової площі від 09 жовтня 2007 року № 652, що свідчить про згоду Корсун - Бен- Наїм І.Є. на використання послуг з централізованого постачання гарячої води, централізованого опалення.

Споживач теплової енергії відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплоенергуюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (стаття 19 Закону України "Про теплопостачання").

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Також, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.07 № 1198 встановлено, що правовідносини між споживачем та теплопостачальною організацією здійснюються виключно на підставі договору.

Відповідно до положень статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із листа державного комітету України із питань технологічного регулювання та споживчої політики Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі від 25.02.2011р. №600 вбачається, що в ході перевірки КП "Севастопольенерго" СМР була надана копія договору з Корсун І.Є. від 12.11.2007р. №03036 про надання послуг з постачання теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання (а. с. 80).

Під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яка розглядалась майже 2 роки, 10.05.2012р. Адміністративною колегією СМТВ АМКУ були надані КП "Севтеплоенерго" СМР рекомендації, згідно яким при здійсненні господарської діяльності з надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання необхідно безумовно дотримуватися вимог законодавства, зокрема, в частині порядку встановлення взаємовідносин між КП "Севтеплоенерго" СМР і фізичними та юридичними особами, які отримують або мають намір отримувати зазначені послуги.

На виконання вказаної рекомендації КП "Севтеплоенерго" СМР листом від 21.05.2012р. за вих. № 2592 повідомило адміністративну колегію про направлення споживачу Корсун І.Є. відповідного проекту договору.

Також, 27.09.2012р. КП "Севтеплоенерго" СМР була надана рекомендація, щодо необхідності приведення діючих договорів із споживачами про надання послуг з гарячого водопостачання у відповідність до вимог законодавства, зокрема, Типового договору, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 № 630.

З матеріалів справи вбачається, що КП "Севтеплоенерго" СМР неодноразово направляло на адресу гр. Корсун - Бен- Наїм І.Е. проект договору про надання послуг, для підписання.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні договори №637/ГВ від 17 січня 2013 року про надання послуг з постачання гарячої води та договір №1336/ЦО від 17.01.2013р. про надання послуг по центральному опаленню, які укладені між КП "Севастопольенерго" СМР та Корсун - Бен- Наїм І.Є. (споживач) та підписанні останньою з протоколом розбіжностей (а. с. 200-209).

Як слідує із змісту спірного рішення №27/03-13-РШ від 29.01.2013р., в якості порушення КП "Севастопольенерго" СМР законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач вказує на не укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з Корсун - Бен- Наїм І.Є. за формою Типового договору. Так, в рішенні надано аналіз проекту договору №408/1/ГВ про надання послуг з постачання гарячої води, який пропонувався підприємством для укладення споживачу Корсун - Бен- Наїм І.Є. та зроблено висновок про те, що окремі пункти даного проекту договору не відповідають положенням Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630.

Однак, які саме пункти не відповідають Типовому договору, відповідачем також вказано не було, як і не зазначено в чому саме вони не відповідають типовим умовам такого виду договорів.

Разом з тим, відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, саме норма статті 181 Господарського кодексу України визначає порядок акцептування оферти, а саме акцепт оферти у формі єдиного документа робиться шляхом підписання договору та проставлення печатки на обох екземплярах договору, один з яких повертається контрагенту, тобто вказаною статтею визначено право сторін врегулювати розбіжності щодо укладення договору.

Проте, відповідач фактично надав оцінку істотним умовам договору та порядку укладення такого типу договорів в контексті законодавства "Про житлово-комунальні послуги", що по суті є втручанням в регулювання договірних відносин між КП "Севастопольенерго" СМР та Корсун - Бен- Наїм І.Є. щодо переддоговірного спору, оскільки будь - які розбіжності щодо порядку та умов укладення договору сторони вправі вирішити в судовому порядку, як і вправі регулювати умови договору в силу ст. ст. 627 ЦК України та 179 ГК України.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що у спірному рішенні відповідач (за первісним позовом) взагалі не вказав, який чином ущемляються інтереси інших споживачів, шляхом не укладення КП "Севастопольенерго" СМР договору про надання послуг з водопостачання та централізованого водопостачання з Корсун - Бен- Наїм І.Є. відповідно до Типової форми затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630.

При цьому, на момент винесення Севастопольським міським територіальним відділення Антимонопольного комітету України спірного рішення існував договір про надання послуг з постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання від 12.11.2007р. за №03036, який не визнаний в судовому порядку недійсним та відсутній вирок суду щодо факту використання підробленого договору, а відтак твердження про відсутність договірних відносин між КП "Севастопольенерго" СМР та Корсун - Бен- Наїм І.Є. є безпідставним. Слід зазначити, що договір від 12.11.2007р. за №03036 знаходиться в матеріалах кримінальної справи порушеної за фактом використання підробленого документу - договору від 12.11.2007р. за №03036, що відповідає ознакам злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, вказане випливає із змісту листів від 04.04.2011р. №5/2291 (а. с. 77) та від 14.11.2013р. №7790.

Також, між КП "Севастопольенерго" СМР та Корсун - Бен- Наїм І.Є. були укладені і договори №637/ГВ від 17 січня 2013 року про надання послуг з постачання гарячої води та договір №1336/ЦО від 17.01.2013р. про надання послуг по центральному опаленню, які також існували на момент прийняття оспорюваного рішення адміністративної колегії 29.01.2013р.

Відповідно до положень частини першої статті 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" підставами для скасування або визнання недійсним рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія прийшла до висновку, що Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України неповно з'ясував усі обставини справи, залишивши поза увагу наявність договірних відносин між КП "Севастопольенерго" СМР та Корсун - Бен- Наїм І.Є., що підтверджується договором від 12.11.2007р. за №03036 та наступними договорами №637/ГВ від 17 січня 2013 року і №1336/ЦО від 17.01.2013р., які є чинними, не довів обставини справи щодо факту здійснено порушення КП "Севастопольенерго" СМР, а саме в чому полягало ущемлення інтересів інших споживачів шляхом не укладення КП "Севастопольенерго" СМР з Корсун - Бен- Наїм І.Є. договору про надання послуг з водопостачання та централізованого водопостачання відповідно до Типової форми затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення частини 1 ст. 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом здійснення дій по не укладенню договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з гр. Корсун - Бен- Наїм І.Є. за формою Типового договору, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відтак, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні первісного позову підлягає скасуванню, оскільки прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та з неправильним застосування норм матеріального права, в зв'язку з чим, приймає в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з КП "Севтеплоенерго" СМР на користь Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає стягненню сума штрафу у розмірі 30 000,00 грн., судова колегія також скасовує рішення місцевого господарського суду про їх задоволення, оскільки рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.01.2013р. яким вказаний штраф був застосований визнано недійсним.

З огляду на вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що неповне з'ясування усіх обставин справи і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, привело до прийняття місцевим господарським судом рішення, яке не можна визнати законним й обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, з прийняттям у справі нового рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволені зустрічного позову.

Керуючись статтями 99, 101, 103 (пунктом 2), 104 (пунктами 1, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 03 червня 2013 року у справі №919/388/13 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення:

"Позов Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради задовольнити.

Визнати недійсними пункти 2, 3, 4 рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.01.2013р. за №27/03-13-РШ по справі №27/20-11.

В задоволені зустрічного позову Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України - відмовити".

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді О.І. Проценко

О.Г. Градова