Рішення № 36082249, 10.05.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Справа № 12/892

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача -Левченка В.А. за довіреністю, відповідача -не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 44237 грн. 96 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про відшкодування відповідачем збитків, заподіяних державі самовільним використанням 313,3 тис. м3 поверхневої води, в сумі 44237 грн. 96 коп. та судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд їх задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов (а.с. 44-45), в якому проти позову заперечував з мотивів його недоказаності, необґрунтованості та неправильності розрахунку розміру відшкодування збитків.

В засідання суду відповідач явку свого представника безпідставно не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

На підставі розпорядження голови Монастирищенської районної державної адміністрації від 03.04.2006 року № 92, відповідачем укладено з Монастирищенською районною державною адміністрацією договори оренди водойм для риборозведення: від 07.04.2006 року -в адміністративних межах Дібрівської сільської ради загальною площею 0,2701 га; від 07.04.2006 року -в адміністративних межах Терлицької сільської ради загальною площею 6,8 га; від 07.04.2006 року -в адміністративних межах Тарнавської сільської ради загальною площею 17,9129 га, у тому числі водойми площею 1,112 га, 2,3035 га, та 14,4974 га; від 20.02.2007 року -в адміністративних межах Тарнавської сільської ради загальною площею 4,6787 га. Договори зареєстровані у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(а.с. 25-40, 49-51).

Із повідомлення заступника начальника Черкаського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства від 19.01.2010 року № 56/04 вбачається, що за даними актів інвентаризації гідротехнічних споруд на ставках (водосховищах) Монастирищенського району, яка проводилася в 2008 році, загальний об'єм води в ставках, орендуємих відповідачем становить 313,3 тис. м3.

Згідно з повідомленням заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 13.03.2010 року № 1157/03, від відповідача клопотання про отримання дозволу на спеціальне водокористування до держуправління не надходило, дозвіл не видавався.

12.01.2010 року держінспекторами з ОНПС в Черкаській області Харенком Ю.О. та Посипайком В.І., у присутності відповідача проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем при використанні водойм в адмінмежах Тарнавської, Терлицької та Дібрівської сільських рад. Перевіркою встановлено, що відповідач самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, використовує воду шести ставків в адмінмежах Тарнавської, Терлицької та Дібрівської сільських рад Монастирищенського району Черкаської області з метою риборозведення, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. Фактів забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод не виявлено.

За наслідками перевірки складено акт від 12.01.2010 року, протокол про адміністративне правопорушення № 001633 від 12.01.2010 року стосовно відповідача.

На підставі протоколу № 001633 від 12.01.2010 року, постановою позивача від 13.01.2010 року № 01489, відповідач визнаний винним в тому, що самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, використовує з метою риборозведення воду в ставках, тобто правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 44, 110 ВК України і на підставі ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу. Штраф відповідачем сплачений, згідно квитанції від 28.01.2010 року.

Згідно з розрахунком, здійсненим позивачем у відповідності до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, розмір збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем за самовільне водокористування, складає (100х313300х0,1412/100) 44237 грн. 96 коп.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння державі спірних збитків внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування є ст.ст. 1 ч. 1 абз. 4, 44 ч. 1 п. 9, 48 ч. 1, 49 ч. 1, 110 ч. 1, 2 п. 6, 111 Водного Кодексу України, ст.ст. 41, 55, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 11, 1166 ч. 1, 1192 ЦК України, «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332, «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783. За їх змістом самовільне використанням водних ресурсів, є порушенням водного законодавства і законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, шкода, завдана цим правопорушенням, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за вибором потерпілої сторони - шляхом відшкодування її в натурі або відшкодуванням збитків. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що згідно з ст. 58 ч. 1 п. «а»Земельного Кодексу України, до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами.

Згідно зі ст. 3 Водного кодексу України, усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду, згідно зі ст. 4 ч. 1 абз. 1 цього ж кодексу, належать землі, зайняті, зокрема, морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами.

Відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290, що була чинною на час вчинення спірного правопорушення:

п. 1.1. - ця Методика розроблена відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 111 Водного кодексу України та Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затвердженого наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 р. N 20 і зареєстрованого в Мін'юсті України 9 лютого 2001 р. за N 124/5315;

п. 1.2. - Методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства;

п. - 1.3. Методика є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства;

п. 4.1. - Методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних унаслідок, зокрема, самовільного водокористування;

п. 6. розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні розраховується за формулою (1) - З св = W x Тар x 5, де W - об'єми води при самовільному водокористуванні; Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів; 5 - коефіцієнт.

Відповідно до ст. 11, 1166 ч. 2 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є реальні збитки або упущена вигода. За обставин даної справи позивач заявив про відшкодування реальних збитків.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Отже, за встановлених обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач здійснював самовільне водокористування поверхневими водами на землях водного фонду, що є порушенням водного законодавства. Відшкодування збитків, заподіяних державі вчиненням зазначеного правопорушення, підлягає за правилами, визначеними ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 111 Водного кодексу України та п. 6 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290. Відповідно до приписів цих нормативних актів розмір відшкодування збитків складає (313300х0,1412/100х5) 2211 грн. 90 коп. і в такому розмірі позов підлягає задоволенню.

Обґрунтування позову і заперечень на нього, викладені позивачем у позові і відповідачем у запереченнях на позов, що суперечать попередньому висновку суду, судом визнаються помилковими і відхиляються.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в доход бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких позивач звільнений - державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, реєстраційний номер в ЄДР НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, на користь:

держави, з зарахуванням до спеціальних фондів Державного бюджету України, обласного і місцевого - 2211 грн. 90 коп. збитків, завданих самовільним водокористуванням;

в доход державного бюджету України на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації -22090200, символ звітності банку - 095, отримувач -УДК м. Черкаси, код 22809222 через ДПІ у Монастирищенському районі -державне мито в сумі 102 грн.;

в доход державного бюджету України на р/р 31216264700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 24060300, УДК в м. Черкаси - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову на суму 42026 грн. 06 коп. -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 14.05.2012 року.

Cуддя В.М. Грачов