Постанова № 36082207, 13.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. Справа № 922/3736/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора: Кондратюк Н.А. (посвідчення №009093 від 12.10.2012 року);

та представників сторін:

1-го позивача - Лук'янчук І.В. (довіреність №08-11/3166/2-13 від 22.07.2013 року);

2-го позивача - Сосіна І.О. (довіреність №108/01-21/08-16 від 16.01.2012 року)

відповідача - Іващенко О.Б. (довіреність від 19.11.2013 року)

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора області (вх. №3381Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2013 року

за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: 1.Харківської міської ради, м.Харків,

2.Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків

до Харківського СБМУ ПАТ "Млинмонтаж", м.Харків

про стягнення 1 661 815,13 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ХСБМУ ПАТ "Млинмонтаж", в якому просив суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 1 661815,13 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.10.2013 року у справі № 922/3736/13 (суддя Калініченко Н.В.) в позові відмовлено повністю.

Прокурор не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2013 року у справі № 922/3736/13 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що оскаржуване рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим, всі заперечення прокурора в апеляційній скарзі є безпідставними. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перший позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує апеляційну скаргу прокурора в повному обсязі, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

21.11.2013 року в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду оголошено перерву у розгляді справи до 04.12.2013 року об 10:30.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, відповідно до наданих Державній екологічній інспекції повноважень, 17-20.04.2012 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог Закону України «Про відходи» ХСБМУ ПАТ «Млинмонтаж» (а.с.30 т.1).

Під час проведення перевірки другим позивачем було виявлено сміття на території ХСБМУ ПАТ «Млинмонтаж».

Другий позивач, обґрунтовуючи свої вимоги спричинення шкоди державі, посилається на акт перевірки дотримання вимог Закону України «Про відходи» №366/09-18 від 17-20.04.2012 року (а.с.30 т.1), в яких зазначено, що під час проведення перевірки було виявлено розміщення відходів (будівельні, тверді побутові відходи) на відкритій земельній ділянці, загальною площею 175,74 кв.м.

В акті обстеження засміченої земельної ділянки №366/09-18 від 20.04.2012 року (а.с.26 т.1) зазначено, що перед будівлею адміністративного корпусу виявлено розміщення будівельних відходів (будівельні відходи, побутові відходи), на відкритому грунті, площею 23,94 м2 та об'ємом 2,39 м3 та площею 151,8 м2 , об'ємом 30,36м3.

На підставі вказаних актів Державною екологічною інспекцією було видано припис від 24.04.2012 року №03-27/92, яким зобов'язано відповідача ліквідувати виявлені смітники та не допускати їх утворення на території підприємства (а.с.138 т.1).

Державна екологічна інспекція, керуючись «Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства»( далі Методика), розрахувала шкоду, заподіяну відповідачем внаслідок засмічення землі.

На адресу відповідача направлено претензії № 115 та №116 від 03.05.2012 року з пропозицією відшкодувати шкоду в розмірі 1 540 352,55 грн. - за засмічення площею 151,8м2, об'ємом 30,36 м3; та 121462,58 грн.- засмічення землі площею 23,94 м2, об'ємом 2,39 м3, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (а.с. 21-25,33 т.1).

В свою чергу, відповідач зазначає, що по справі не доведено наявність складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка; шкода; причинний зв'язок; вина; в матеріалах справи відсутній протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до пункту „з" статті 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідальність за ці порушення передбачена ст.42 Закону України «Про відходи». При цьому зазначеною нормою визначено, що відповідальність настає за порушення, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Згідно зі статтею 43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до п.4.17 «Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року №464, у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за N 934/9533.

Згідно з п.п.3.2-3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п.5.1 методики).

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Підставами виникнення обов'язку відшкодування шкоди є винні (протиправні) дії особи (ч.2ст.509; п.3,ч.2,ст.11 ЦК України).

Пунктом 3.3. Методики встановлено, що факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Тобто, у разі виявлення фактів забруднення та засмічення земель уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства обов'язково повинні бути оформлені акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення винної особи до відповідальності і інші матеріали.

Отже, факт засмічення земельної ділянки має бути підтвердженим зазначеними документами в їх сукупності.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на відсутність в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення, який є обов'язковим документом, при виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні необхідні докази, що підтверджують факт правопорушення.

Судова колегія звертає увагу, що в акті перевірки № 366/09 -18 від 17-20.04.2012 зазначено, що відповідач утворює відходи 1,3,4, класу небезпеки,тобто люмінесцентні лампи; лампи розжарювання відпрацьовані;тверді побутові відходи. Позивач вказує в акті, що ці відходи розміщуються відповідачем, але встановити кількісний, якісний склад відходів, що утворюються, збираються і видаляються підприємством не надалося можливим( а.с.31,т.1).

Отже, в матеріалах справи відсутні відомості про конкретні обсяги кожного виду вказаного сміття, що накопичено і яким чином утворені звалища пов'язані із виробничими технологіями відповідача.

Сторони в обґрунтування своїх доводів посилаються на постанову Жовтневого районного суду від 26.10.2012 року, як на преюдиційний факт.

Колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, встановлені вироком суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином, фактам, які встановлені іншими судовими рішеннями, крім зазначених в статті 35 ГПК України, не надано преюдиціального значення для господарських судів. Отже факти про які повідомлено в позовній заяві не набули значення юридичних.

Крім підстав, як фактів завдання шкоди, мають існувати умови відшкодування шкоди.

Умовами визнаються ознаки, якими ці підстави характеризуються і які випливають із закону.

Для покладення відповідальності на суб'єкт господарювання за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища необхідно врахувати наявність підстав цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, що передбачено ст.1166 Цивільного кодексу України , а саме наявність повного складу правопорушення як то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками( шкода), вина правопорушника.

Шкода є однією із загальних умов виникнення зобов'язання з її відшкодування і вона означає сукупність несприятливих для особи,якій вона завдана, майнових наслідків.

Ознаки шкоди завданої в результаті засмічення земель надано в пункті 3.2. Методики: землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Отже, негативними наслідками є не тільки наявність на поверхні грунту сторонніх предметів, сміття, але і забруднення (загроза забруднення) навколишнього природного середовища.

За обставинами справи відсутні відомості про забруднення навколишнього природного середовища, позивач та прокурор про такі факти не повідомляють.

За поясненнями представника відповідача, останнім приписи щодо вивезення сміття виконані, що підтверджено представником позивача, прокурором та у зв'язку із чим Жовтневий районний суд м.Харкова прийшов до висновку про припинення провадження у кримінальній справі №2012/5698/2012(а.с.78 т.1).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість задоволення позовних вимог і правомірно відмовив в його задоволенні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2013 року у справі № 922/3736/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2013 року у справі № 922/3736/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови по справі №922/3736/13 підписано 09.12.2013 року