Рішення № 36081972, 10.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2013р. Справа №905/7423/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: Чередниченко Ганни Олегівни, м.Кривий Ріг

про стягнення 9170,17грн. страхового відшкодування,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Іванова Ю.О. - за дов. №234/17 від 14.06.2013р.,

Суд перебував у нарадчій кімнаті

10.12.2013р. з 10-05год. до 10-10год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА», м.Донецьк про стягнення 9170,17грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Чередниченко Ганну Олегівну (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного страхування наземного транспорту №130463Га/12дп від 03.10.2012р.; Довідку ДАІ; повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заява на виплату страхового відшкодування за договором від 23.10.2012р.; постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 21.11.2012р. у справі №435/11021/12 (3-1930/12); рахунок №АМ-5956 від 13.11.2012р.; Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №АМ-5956 від 19.12.2012р. та №АМ-5970 від 20.12.2012р.; замовлення - наряд №АМ-5956, №АМ-5970; страховий акт №1.002.12.04260/VESKO32336 від 26.11.2012р.; розрахунок страхового відшкодування від 21.11.2012р.; платіжне доручення №ДП00013778 від 27.11.2012р.; претензію вих.№РГ/04260/12/9 від 06.06.2013р. тощо.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) супровідним листом №РГ/04260/12-1/9 від 25.11.2013р. додаткові документи, зокрема, копії Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) та замовлення - наряд (а.с.81-92).

2) письмові пояснення від 06.10.2013р. щодо права підпису позовної заяви у представника позивача. До пояснень додав копію Агентського договору №86-08/1 від 11.04.2008р. (а.с.135-136).

Протягом розгляду справи відповідач надав:

1) клопотання №2469/17 від 03.12.2013р. (з додатками), в якому останній просить суд розглянути питання щодо повернення позовної заяви (а.с.93-120);

2) лист №2488/17 від 09.12.2013р. з додатками, зокрема, надав копію Полісу №АВ/6616697 (а.с.126-134).

15.11.2013р. на адресу господарського суду від Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу з супровідним листом №3-1930/12 від 08.11.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3-1930/12 відносно Чередниченко Г.О (а.с.64-74).

26.11.2013р. на адресу суду від третьої особи - Чередниченко Г.О. надійшли пояснення б/н б/д з додатками (а.с.75-80).

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012р. між АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та Федець Олександром Івановичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну №130463Га/12дп (далі - Договір, а.с.14-22), згідно з яким позивачем застрахований транспортний засіб марки Toyota Camry, державний номер АЕ 6877 СК (далі - застрахований автомобіль) (п.5), зокрема, за збитки внаслідок ДТП (п.9.2.). За вказаним випадком встановлена франшиза Страховика 0,5% (850грн.) від страхової суми (п.10.2). Згідно з п.3 Договору страхування вигодонабувачем визначено ПАТ «ПУМБ». Згідно з п.8 Договору він діє з 04.10.2012р. до 03.10.2013р.

22.10.2012р. на вул.Мелешкіна. в м.Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням Страхувалька і автомобіля ВАЗ 2108, державний номер АЕ 6116 ЕМ під керуванням Чередниченко Ганни Олегівни, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.66, 69-71).

Повна дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 10170,17грн., що підтверджується Актами здачі - прийняття (надання послуг) №АМ-5956 від 19.12.2012р., №АМ-5970 від 20.12.2012р. та замовленням - нарядом №АМ-5956, №АМ-5970 Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛМАЗ МОТОР, ЛТД» (а.с.87-90).

На підставі Договору і заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування за договором від 23.10.2012р. (а.с.40) уповноваженим представником позивача був складений Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 23.10.2012р. (а.с.44). На підставі зазначеного Акту огляду та виставленого Страхувальнику Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛМАЗ МОТОР, ЛТД» рахунку №АМ-5956 від 13.11.2012р. на суму 11020,17грн. (а.с.31) позивачем складений Страховий акт №1.002.12.04260/VESKO32336 від 26.11.2012р. на суму 10170,17грн. (а.с.27-28), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.30) вбачається, що з вартості відновлювального ремонту в сумі 11020,17грн. позивачем було вирахувано 850грн. безумовної франшизи. Платіжним дорученням №ДП00013778 від 27.11.2012р. за згодою вигодонабувача (а.с.41) позивач виплатив на користь ТОВ Фірма «АЛМАЗ МОТОР, ЛТД» страхове відшкодування в сумі 10170,17грн. (а.с.29).

Під час подання позову позивачем було враховано франшизу відповідача за Полісом №АВ/6616697 та вирахувано 1000грн. зі сплаченої ТОВ Фірма «АЛМАЗ МОТОР, ЛТД» суми страхового відшкодування (а.с.3).

Згідно з п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика), знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АЕС 228746 застрахований позивачем автомобіль було випущено у 2008 році (а.с.42). З п.3 розрахунку страхового відшкодування (а.с.30) вбачається, що за даним транспортним засобом позивачем страхові виплати раніше не проводились - тобто до ДТП від 22.10.2012р. застрахований позивачем автомобіль пошкоджень не отримував, і іншого відповідачем суду не доведено. Відповідачем також не доведено факт експлуатування застрахованого позивачем автомобіля в інтенсивному режимі.

Таким чином, знос під час здійснення позивачем страхової виплати нарахуванню не підлягав, оскільки на момент ДТП від 22.10.2012р. строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищив 7 років.

Виходячи з приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", п.7.38 Методики, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку є правомірним обчислення розміру завданої застрахованій позивачем особі шкоди виходячи саме з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану застрахованого транспортного засобу - тобто на підставі Актів здачі - прийняття (надання послуг) №АМ-5956 від 19.12.2012р., №АМ-5970 від 20.12.2012р. та замовлень - нарядів №АМ-5956, №АМ-5970 (а.с.87-90).

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини Чередниченко Г.О. (Лагода Г.О. дівоча фамілія, а.с.76-77) у порушенні під час керування 22.10.2012р. автомобілем ВАЗ 2108, державний номер АЕ 6116 ЕМ п.п.2.3б, 10.1, 10.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 21.11.2012р. у справі №435/11021/12 (3-1930/12) (а.с.72).

Згідно з наданим відповідачем примірником Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6616697 (а.с.127) на час скоєння ДТП (22.10.2012р.) Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» забезпечило транспортний засіб марки ВАЗ 21081, д.н. АЕ 6116 ЕН (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 1000грн. Період дії полісу: з 00-00 06.06.2012р. до 03.06.2013р. включно.

З наведеного у п.1.4. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) визначення вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка не є страхувальником, вважається застрахованою, якщо така особа правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п.1.7. ч.1 ст.1 Закону).

Суд виходить з того, що гр-нка Чередниченко Г.О. керувала забезпеченим відповідачем транспортним засобом правомірно, і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 ЦК України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

Отже, позивач отримав право вимоги до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» в межах умов Полісу №АВ/6616697, який є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

Під час подання позову позивачем було враховано франшизу відповідача за Полісом № АВ/6616697 та вирахувано 1000грн. зі сплаченої на рахунок ТОВ фірма «Алмаз Мотор, Лтд» суми страхового відшкодування (а.с.3).

Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем сплаченого позивачем страхового відшкодування на час розгляду даної справи.

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Оскільки Методикою як спеціальним нормативним актом у сфері оцінки колісних транспортних засобів не передбачено нарахування зносу для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ (п.7.38), а на момент ДТП від 22.10.2012р. строк експлуатації застрахованого позивачем автомобіля не перевищив 7 років, то знос під час визначення суми збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, вирахуванню не підлягає.

Виходячи з приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", ст.29 Закону, п.7.38 Методики, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку є правомірним обчислення розміру завданої застрахованій позивачем особі шкоди виходячи саме з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану застрахованого транспортного засобу - тобто на підставі Актів здачі - прийняття (надання послуг) №АМ-5956 від 19.12.2012р., №АМ-5970 від 20.12.2012р. та замовлень - нарядів №АМ-5956, №АМ-5970 на загальну суму 10170,17грн. (а.с.87-90).

Позивач розрахував страхове відшкодування на підставі рахунку СТО №АМ-5956 від 13.11.2012р. на суму 11020,17грн. (а.с.31), проте з Актів здачі - прийняття (надання послуг) №АМ-5956 від 19.12.2012р., №АМ-5970 від 20.12.2012р. та замовлень - нарядів №АМ-5956, №АМ-5970 (а.с.87-90) вбачається, що реальна вартість послуг СТО з відновлення застрахованого позивачем автомобіля склала лише 10170,17грн. Отже, саме зазначена в Актах здачі - прийняття (надання послуг) №АМ-5956 від 19.12.2012р., №АМ-5970 від 20.12.2012р. та замовленнях - нарядах №АМ-5956, №АМ-5970 сума відповідає розміру понесених застрахованого позивачем особою збитків, які підлягали відшкодуванню позивачем.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 8320,17грн., яку судом розраховано наступним чином:

10170,17грн. (понесені в результаті ДТП збитки) - 850грн. (франшиза позивача) - 1000грн. (франшиза відповідача) = 8320,17грн.

Факт сплати позивачем попереднього рахунку СТО за відсутності акту виконаних робіт та до реального виконання ремонтних робіт свідчить про ведення позивачем підприємницької діяльності на власний розсуд, що не суперечить чинному законодавству, проте понесені позивачем надлишкові витрати не підлягають покладенню на відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 8320,17грн.

Викладені у клопотанні №2463/17 від 03.12.2013р. (а.с.93-94) заперечення відповідача щодо неналежного оформлення довіреності на представництво Агенцією по управлінню заборгованістю інтересів позивача суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

11.04.2008р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція по управлінню заборгованістю» (Агентство) було укладено Агентський Договір №86-08/1 (далі - Агентський Договір, а.с.137-145), відповідно до умов п.1.1. якого Агентство за дорученням Страховика приймає на себе зобов'язання від імені Страховика та за його рахунок здійснювати дії по стягненню заборгованості з фізичних та юридичних осіб, до яких Страховик має права вимоги відповідно до чинного законодавства України.

Підпункт 2.3.1. Агентського Договору дійсно передбачає обов'язок Страховика надати Агентству нотаріально оформлену довіреність на представництво інтересів Страховика в цілях виконання доручень, передбачених Договором (а.с.59).

В той же час, Агентський договір №86-08/1 від 11.04.2008р. не передбачає інших наслідків надання Страховиком Агентству довіреності, не оформленої нотаріально, крім права (а не обов'язку) припинити виконання доручень Страховика (п.7.5. Агентського Договору: «У разі порушення Страховиком своїх обов'язків, встановлених п.2.3. Договору, Агентство має право припинити виконання доручень Страховика до усунення порушень»).

Частиною першою ст.245 ЦК України встановлено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Згідно зі статтею 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Страхувальник надав Агентству довіреність вих.№3919/18 від 20.12.2012р., оформлену відповідно до вимог наведених норм ЦК України (а.с.82). В довіреності вих.№3919/18 від 20.12.2012р. міститься посилання на те, що її видано з метою виконання Агентського договору №86-08/1 від 11.04.2008р.

Довіреність прийнята Агентством з метою виконання обов'язків за вказаним Агентським договором, про що свідчить подання даного позову до суду. Тобто Агентство не скористалось наданим пунктом 7.5. Агентського Договору правом припинити виконання доручень Страховика, Агентський Договір виконується обома сторонами, і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, відсутні підстави вважати ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю» неналежним представником позивача у даній справі.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно з приписами ст.ст.22, 245, 246, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.1.4, 1.7 ч.1 ст.1, ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 9170,17грн. страхового відшкодування, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8; р/р 26508253730305 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; ЄДРПОУ 20474912) 8320,17грн. страхового відшкодування, 1561,01грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.12.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 16.12.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 5 примірники:

1 - до справи, 3 - сторонам,

1 - третій особі