Рішення № 36081959, 16.12.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Справа № 925/1713/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Жигадло І.Б. - за довіреністю;

від відповідача: Сиворка С.С. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Дочірньої Компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" про стягнення 5 484 503,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5 484 503,13 грн., з яких: 4 688 122,35 грн. залишку основного боргу за поставлений природний газ, 399 085,33 грн. пені, 40 363,08 грн. інфляційних, 356 932,37 грн. як 3% річних на підставі договору № 06/10-2770 БО-36 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 20.12.2010 року, укладеного між сторонами.

В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримував повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог повністю з підстав не існування між сторонами договору № 06/10-2770 БО-36 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 20.12.2010 року.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

20 грудня 2010 року між сторонами по справі було укладено договір № 06/10-2770 БО-36 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 20.12.2010 року (а.с. 15-19) у відповідності до якого позивач (Постачальник) зобов'язався поставити відповідачу (Покупцю) імпортований природний газ, а відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що поставляється за цим договором, використовується відповідачем (Покупцем) виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу відповідачем (Покупцем) для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін, поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 01 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення ( п. 10.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 06/10-2770 БО-36 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 20.12.2010 року з січня 2011 року по квітень 2011 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 8 436 599,91 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання:

- від 31 січня 2011 року на суму 2 714 980,80 грн. (а.с. 25);

- від 28 лютого 2011 року на суму 2 774 286,86 грн. (а.с. 26);

- від 31 березня 2011 року на суму 2 111 665,39 грн. (а.с. 27);

- від 30 квітня 2011 року на суму 835 666,86 грн. (а.с. 28).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 2 187,20 грн. без урахування податку на додану вартість збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ -2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20 %.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ -2 957,93 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 93 коп.).

Зміни до розміру оплати за газ сторонами вносилися додатковими угодами від 30 грудня 2010 року та від 04 квітня 2011 року, за якими ціна на газ за 1000 куб.м. встановлювалася у розмірі 3 073,97 грн. та 3 436,75грн. відповідно.

Заперечень проти правильності визначення ціни на газ, що вказана у підписаних сторонами актах передачі-приймання природного газу, відповідач суду не надав.

За доводами позивача, відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений газ в сумі 3 748 477,56 грн. за період дії договору № 06/10-2770 О-36 поставки природного газу від 20.12.2010 року.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить лише 4 688 122,35 грн. ( 8 436 599,91-3 748 477,56).

У відповідності до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Станом на час розгляду справи строки проведення розрахунків за спожитий газ у січні-квітні 2011 року для відповідача вже є такими, що настали.

Оскільки доказів сплати залишку основного боргу у вказаній сумі відповідач суду не надав, то з відповідача на користь позивача у примусовому порядку підлягає до стягнення 4 688 122,35 грн. залишку заборгованості за спожитий газ.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що між сторонами не було укладено договір № 06/10-2770БО-36 від 20.12.2010 року, оскільки про це не було заявлено суду відповідачем аж до останнього моменту перед прийняттям рішення. Відповідач 16.12.2013 року звертався до суду із зустрічним позовом з вимогами про зобов'язання позивача здійснити до поставку газу саме за договором № 06/10-2770БО-36 від 20.12.2010 року, щодо реквізитів якого спеціально вносив виправлення для подачі зустрічного позову. В ході розгляду справи представник відповідача змінив свою позицію та вказав, що при подачі зустрічного позову він переплутав договори і договір № 06/10-2770БО-36 від 20.12.2010 року сторони ніколи не укладали, а виправлення у тексті зустрічного позову є помилковими. Таку позицію суд вважає наміром відповідача затягнути розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідач з часу початку розгляду справи не подав суду жодного доказу, який би дав підставив суду сумніватися у достовірності документів, які у копіях надані позивачем у справу, крім усної заяви представника про те, що договір № 06/10-2770БО-36 від 20.12.2010 року між сторонами ніколи не укладався.

Відповідач не надав доказів, що всі оплати, які позивач вказав як здійснені за вказаним договором, проводилися за іншими зобов'язаннями і не спростував виписаних призначень платежів у наданих позивачем розрахунках боргу (а.с. 40). Між сторонами одночасно можуть існувати кілька договірних зобов'язань щодо газу, а тому наявність у відповідача іншого договору № 06/10-2769 ТЕ-36 від 20.12.2010 року, який він помилково приклав до зустрічного позову, не виключає можливість існування договору № 06/10-2770БО-36 від 20.12.2010 року, яким обґрунтовано позовні вимоги.

З підстав ненадання жодного доказу, який може свідчити про відсутність укладення і виконання сторонами договору № 06/10-2770БО-36 від 20.12.2010 року суд відхилив клопотання відповідача про витребування його оригіналу та актів приймання-передачі газу, копії яких надано у справу.

Відповідач не виконав ухвалу суду від 22.10.2013 року про надання письмового відзиву на позов та проведення з позивачем звірки розрахунків та до останнього моменту не заявляв про не існування із позивачем договірних відносин по договору № 06/10-2770БО-36, що свідчить лише про намір затягування розгляду справи.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 7.3.1 договору між сторонами, згідно з яким у разі порушення відповідачем (Покупцем) умов п. 4.1 договору, відповідач (Покупець) зобов'язався (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого товару пеню в сумі 399 085,33 грн. за період з 21.02.2011 року по 21.11.2011 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 399 085,33 грн., встановив правильність її нарахування та задовольняє позов в цій частині позовних вимог у заявленому позивачем розмірі. Доказів сплати пені в сумі 399 085,33 грн. відповідач суду не надав.

У відповідності до п. 9.3. договору № 06/10-2770БО-36 від 20.12.2010 року строк позовної давності для стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за спожитий газ, просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 356 932,37 грн. за період з 21.02.2011 року по 10.10.2013 року та інфляційні в сумі 40 363,08 грн. за період з березня 2011 року по травень 2013 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 40 363,08 грн. та 3% річних в сумі 356 932,37 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині.

Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами в частині пені, 3% річних та інфляційних відповідач суду не надав, наявність вказаного боргу перед позивачем не спростував.

Доказів про існування обставин, які б звільняли позивача від виконання зобов'язань по оплаті спожитого газу, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог та необхідність примусового стягнення з відповідача 4 688 122,35 грн. залишку основного боргу за поставлений природний газ, 399 085,33 грн. пені, 40 363,08 грн. інфляційних, 356 932,37 грн. як 3% річних на підставі договору № 06/10-2770 БО-36 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 20.12.2010 року

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати повністю у розмірі 68 820,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (ідентифікаційний код 36779078 Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 94) на користь Дочірньої Компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 31301827, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) -- 4 688 122,35 грн. залишку основного боргу за поставлений природний газ, 399 085,33 грн. пені, 40 363,08 грн. інфляційних, 356 932,37 грн. як 3% річних на підставі договору № 06/10-2770 БО-36 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 20.12.2010 року та 68 820,00 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 17 грудня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських