Рішення № 36081808, 05.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18752/13 05.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/18752/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія»;

до підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»;

про стягнення 12 498,33 грн.

Представники сторін:

від позивача: Антоненко В.О.., довіреність № 265 від 22.10.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія» (надалі - позивач) з позовом до підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» (надалі - відповідач) про стягнення 12 498,33 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив товар, отриманий за Договором поставки № 2/35 від 01.01.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 12 498,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/18752/13 та призначено її розгляд на 14.11.2013р.

11.11.2013р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 13 462,73 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 14.11.2013р. заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду. В зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах ціни позову - 13 462,73 грн., визначеної позивачем.

Ухвалою від 14.11.2013р. суд, на підставі ст. 69 ГПК України, продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 05.12.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 05.12.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 14.11.2013р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 30.09.2013р. та ухвалу від 14.11.2013р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір поставки № 2/35 від 01.01.2012р. (далі - Договір), у відповідності до п.1.1 якого позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідача партію лікарських засобів та виробів медичного призначення, а відповідач зобов'язується прийняти зазначену партію товару та оплатити на умовах цього Договору.

Умови поставки, найменування, асортимент та кількість товару, згідно з п.1.2 Договору, додаткового погоджуються сторонами в письмовому замовлення та у відповідній видатковій накладній.

Відповідно до п.3.2 Договору, загальна сума договору (поставлених та переданих партій товару) визначається в замовленні та у відповідних видаткових накладних до цього Договору.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що датою поставки партії товару вважається дата оформлення відповідної видаткової накладної на передачу партії товару відповідачу.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем у період з грудня 2011 року по травень 2013 року за видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали було оглянуто в судовому засіданні, поставлено відповідачу товар.

Згідно пп. 5.1 Договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем.

Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, проте повну його вартість у сумі 45 397,83 грн. відповідач не оплатив.

Оскільки отриманий товар відповідач не оплатив у повному обсязі, позивач 31.05.2013р. направляв відповідачу цінним листом з повідомленням про вручення претензію вих. № 135 від 31.05.2013р., в якій просив сплатити борг. Проте, відповідач вказані вимоги залишив без відповіді та задоволення.

В подальшому, 01.11.2013р між позивачем та відповідачем було укладено Угоду № 1 про залік однорідних вимог, відповідно до умов якої сторони погодили проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог за спірним Договором та договором № 152/10 від 23.02.2010р. на суму 31 935,10 грн., в результаті якого заборгованість відповідача по оплаті поставленого позивачем товару становить 13 462,73 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 13 462,73 грн.

Крім того, станом на 01.11.2013р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами встановлено заборгованості відповідача перед позивачем за поставлені товари в сумі 13 462,73 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів оплати переданого товару, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13 462,73 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» (юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-б; поштова адреса: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Білгородська, 20; код ЄДРПОУ 21568905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія» (38600, Полтавська обл., Котелевський район, смт. Котельва, вул. Жовтнева, 210-а; поштова адреса: 36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57; код ЄДРПОУ 22524560) 13 462 грн. 73 коп. основного боргу та 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.12.2013р.

Суддя А.І. Привалов