Рішення № 36081266, 27.11.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10308/13-ц

Провадження № 2/750/3232/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2013 рокум. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі : головуючого судді - Логвіної Т.В.,

при секретарі- Тітовій О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про тлумачення умов договору, визнання дій незаконними та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом та просить суд прийняти рішення про тлумачення п.4.1.2.2 Кредитного договору №63-11/МК/2008- 980 від 02 вересня 2008 року, яким визнати сплату у розмірі 41,8 % річних, передбачену п.4.1.2.2 пенею, що нараховується у випадку прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення Кредиту, визнати незаконним підвищення процентної ставки шляхом нарахування плати за користування кредитними коштами у розмірі 41,8 % річних та зобовязати ПАТ КБ «Надра» здійснити перерахунок заборгованості за кредитом у відповідності до відсоткової ставки 20,9 річних, що встановлена Кредитним договором.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

Ухвалою суду постановлено про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (на даний час - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №63-11/МК/2008-980 (далі - Кредитний договір) за яким, Банк надає Позичальнику грошові кошти в сумі 250 000 гривень 00 копійок, на споживчі потреби строком по 31 серпня 2018 року включно, зі сплатою за користування Кредитом відсотків з розрахунку 20,9 % річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році.

02 серпня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, 08 листопада 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.3. Кредитного договору відсотки за користування Кредитом встановлені у розмірі 20,9% річних.

В пункті 4.1.1. Кредитного договору зазначено, що повернення Кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок № 29098800002014 в ВАТ КБ «Надра» Чернігівське регіональне управління, МФО 353627 згідно з Графіком повернення Кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною цього Договору, надалі - «Графік».

В пункті 4.12.2. Кредитного договору зазначено - у випадку прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення Кредиту у строк, обумовлений у п. 4.1.1. цього Договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом або його частини, (якщо зобовязання частково виконані Позичальником) у розмірі 41,8 % річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.

Зобовязання Позивача за Договором забезпечені договором іпотеки від 02 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, договором поруки від 02.09.2008 року укладеним між відповідачем та ОСОБА_3, договором поруки від 02.09.2008 року укладеним між відповідачем та ОСОБА_4

Відповідно до умов Договору іпотеки, а саме у розділі «Визначення термінів» визначені «Зобовязання» Іпотекодавця (Позивача) за Кредитним договором, а саме: повернути Іпотекодержателю Кредит у розмірі 250 000,00 гривень у строк до 31 серпня 2018 року згідно з графіком повернення Кредиту; згідно з графіком сплати відсотків, сплачувати Іпотекодержателю відсотки за користування Кредитом у розмірі 20,9% річних з розрахунку 360 днів на рік; за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню Кредиту та/або сплаті відсотків за користування Кредитом в обумовлені у Кредитному договорі терміни, сплатити Іпотекодержателю пеню у розмірі 41,8% річних від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожний день прострочення, а також відшкодувати всі можливі збитки, повязані з порушенням взятих на себе Зобовязань; зобовязання повинно бути виконано у Валюті Кредиту шляхом перерахування суми Кредиту на позичковий рахунок Іпотекодавця № 29098800002014 та відсотків за користування Кредитом на рахунок № 29098800002014.

В пункті 1.8. Договору іпотеки зазначено про те, що згідно з цим Договором, Предметом іпотеки забезпечується виконання Зобовязання Іпотекодавця у розмірах, зазначених у Кредитному договорі. Сторони домовились, що протягом дії цього Договору, у випадку збільшення (зміни) загальної суми Зобовязання, а саме: суми Кредиту на суму, що в еквіваленті до Валюти Кредиту, за офіційним курсом НБУ, не буде перевищувати 250 000,00 гривень 00 копійок, відсоткової ставки до розміру 20,9% річних (з розрахунку 360 днів на рік; такі зміни будуть оформлені шляхом підписання додаткової угоди, що має бути посвідчена нотаріально без додаткової державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження Предмету іпотеки. На таке збільшення Зобовязань Іпотекодавця буде поширюватись пріоритет, що був встановлений під час нотаріального посвідчення цього Договору та державної реєстрації відповідних відомостей про умови обтяження Предмету іпотеки до внесеній відповідних змін до Договору.

В пункті 1.1. Договорів поруки зазначено, що згідно з цим Договором Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань в повному обсязі, що витікають з Кредитного договору № 63-11/МК/2008-980 від 02 вересня 2008 р., в тому числі: повернути до 31 серпня 2018 кредит у сумі 250 000,00 гривень 00 копійок; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 20,9 % річних (із розрахунку фактичної кількості днів у періоді (28-29-30-31/360); сплатити інші платежі, передбачені Кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

За пунктом 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання Зобовязань, вказаних у п.1.1. цього Договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Кредитний договір є різновидом договору позики. На це, зокрема, вказує норма ч. 2 ст. 1054 ЦК, яка поширює на відносини за кредитним договором положення § 1 гл. 71 ЦК, що регулює позику, зі специфічними ознаками, притаманними суто інституту кредитування, встановленими § 2 зазначеної глави ЦК, а також іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однією з істотних умов укладання кредитного договору, яка має бути чітко виписана в договорі, є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобовязань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Договір споживчого кредиту - це правочин, який укладається при наданні кредиту фізичній особі і надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів. При цьому з метою надання клієнтам можливості реальної оцінки стосовно власної кредитоспроможності та перспектив щодо погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та виконання інших фінансових зобов'язань, які виникають з приводу надання кредитних коштів банківськими установами, у договорі споживчого кредиту має розкриватись повна та вірогідна інформація про сукупну вартість кредиту.

До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», в тому числі, про несправедливі умови в договорах, зокрема положення згідно з якими встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки (п.4 ч.5 ст. 11 Закону).

Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоб він містив у собі такі юридичні норми, які б дозволили регулювати весь комплекс взаємовідносин фінансової установи з клієнтом (позичальником).

Зміст кредитних правовідносин, який врегульований в даному випадку між позичальником, кредитодавцем та поручителями шляхом укладання Кредитного договору, Договору іпотеки та Договорів поруки містить умови та положення, які суперечать одне одному. В усіх договорах порядок нарахування відсотків, відповідальність за порушення зобовязань, обсяг зобовязань та забезпечення виконання зобовязань врегульовані по-різному, що не відповідає суті правовідносин.

Із розрахунку заборгованості за кредитом №63-11/МК/2008-980 від 02.09.2008р станом на 20.07.2012р. вбачається, що відповідачем ПАТ КБ «Надра» в період з квітня 2010 року по липень 2010 року включно, за користування кредитними коштами позивачу були нараховані відсотки у розмірі 41,8 річних, що не відповідає умовам Кредитного договору, що свідчить про те, що відповідач, скориставшись положенням п.4.1.2.2 Кредитного договору, за яким у випадку прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення Кредиту у строк, обумовлений у п. 4.1.1. цього Договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом або його частини, (якщо зобовязання частково виконані Позичальником) у розмірі 41,8 % річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, нарахував подвійні відсотки в обумовленому розмірі на основну суму заборгованості по кредиту та підвищив процентну ставку за Кредитним договором.

Разом з тим, істотні умови Кредитного договору і «Графіку» до нього, Договору іпотеки та Договорів поруки не містять врахування такого розміру відсотків в якості плати за користування кредитними коштами, оскільки за умовами зазначених договорів розмір визначений 20,9% річних.

При цьому, такий відсоток як 41,8 міститься лише в умовах Договору іпотеки, але ж визначається як пеня, що може застосовуватись за порушення умов Кредитного договору.

В даному випадку п.4.1.2.2. Кредитного договору встановлює не право Відповідача на підвищення плати за користування кредитними коштами, а є мірою відповідальності, оскільки нарахування відсотків на підставі даного пункту може здійснюватися лише за умов прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення Кредиту у строк.

Оскільки це міра відповідальності розрахована у відсотках, то це є не що інше як пеня, що підтверджується пунктом 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, за яким пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Таке тлумачення цілком узгоджується з умовами Договору іпотеки, за якими у розділі «Визначення термінів» «Зобовязання» Іпотекодавця за Кредитним договором складаються в тому числі з пені у розмірі 41,8% за порушення взятих на себе зобовязань та/або сплаті відсотків за користування Кредитом.

Інші документи між сторонами, що регулюють дані кредитні правовідносини, не містять будь-яких умов щодо правомірності нарахування Відповідачем плати за користування кредитними коштами в іншому, ніж 20,9% розмірі.

Право на звернення до суду з вимогою про тлумачення умов договору передбачено ст. 637 ЦК України та здійснюється у відповідності до ст. 213 цього кодексу.

Так, відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Підставою для застосування інституту тлумачення змісту угоди має бути наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тобто потребує справжньої волі, вираженої при вчиненні правочину, та відповідності волі та волевиявлення. Тлумачення не може створювати додаткові умови.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що в результаті неправильного тлумачення Відповідачем п.4.1.2.2. Кредитного договору мало місце безпідставне нарахування Відповідачем 41,8% річних на суму заборгованості за користування кредитними коштами, що призвело до збільшення загальної суми боргу Позивача за кредитним договором, відбулося нарахування процентів на неустойку, що суперечить п.2 ст. 550 ЦК України за яким - проценти на неустойку не нараховуються, беручи до уваги, що плата за користування кредитними коштами встановлюється в договорі у відповідності до ст.ст. 536 та 1054 ЦК України і не має відношення до відповідальності в разі порушення зобовязання, яке встановлюється іншими нормами цивільного законодавства, а відповідно до ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін та згідно ст. 653 ЦК України змінюється з моменту досягнення домовленості про таку зміну, а позивач не надавав згоди Відповідачу на зміну розміру процентної ставки, яка є істотною умовою Кредитного договору, що свідчить про те, що така зміна є незаконною, у звязку з чим позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати сплату у розмірі 41,8 (сорок одна ціла вісім десятих)% річних, передбачену п.4.1.2.2 Кредитного договору №63-11/МК/2008- 980 від 02 вересня 2008 року пенею, що нараховується у випадку прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення Кредиту, визнавши незаконним підвищення процентної ставки шляхом нарахування плати за користування кредитними коштами у розмірі 41,8 (сорок одна ціла вісім десятих) % річних.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_5 за кредитом у відповідності до відсоткової ставки 20,9 (двадцять цілих девять десятих) річних, що встановлена Кредитним договором №63-11/МК/2008- 980 від 02 вересня 2008 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддяпідпис

З оригіналом згідно:

Суддя: Т.В.Логвіна

Заочне рішення від 27.11.2013 року не набрало законної сили.

Суддя: Т.В.Логвіна

Помічник судді: О.Б.Тітова