Рішення № 36080525, 25.11.2013, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

709/1991/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 рокусмт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко В.В.

при секретарі Дуда О.О.

з участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ДВС Чорнобаївського РУЮ - ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ВДВС Чорнобаївського РУЮ про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису й арешту, суд,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 07 вересня 2002 року він уклав шлюб з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованим відділом реєстрації актів громадського стану Чорнобаївського районного управління юстиції, актовий запис № 45. У цьому шлюбі його дружина набула у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1451 га., яка розташована в смт.Чорнобай по вул. Черкаська № 23 Черкаської області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №217074 від 2 грудня 2004 року, яка належать йому з дружиною на праві спільної сумісної власності. Також у шлюбі з ОСОБА_2 вони набули у власність житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований в смт.Чорнобай по вул.Черкаська 23 Черкаської області, згідно договору дарування житлового будинку від 28 жовтня 2002 року, який складався з житлового будинку, цегляного сараю та огорожі. В подальшому він з дружиною розібрали житловий будинок та побудували на вищевказаній земельній ділянці гараж без затвердженого проекту.

Рішенням Чорнобаївського районного суду від 25 листопада 2010 року стягнуто з його дружини ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_4 37 872 грн. боргу за договорами позики, 750 грн. моральної шкоди, 300 грн. коштів на правову допомогу та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В порядку виконання рішення суду 08 травня 2013 року державним виконавцем відділу ДВС Чорнобаївського районного управління юстиції ОСОБА_3 було складено акт опису й арешту майна, яким описано і накладено арешт на наступне майно: земельну ділянку площею 0,1451 га., з гаражем самовільної побудови та надвірну споруду «Сарай», які розташовані в смт.Чорнобай по вул. Черкаська 23 Черкаської області.

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянку площею 0,1451 га., на 1/2 частину цегляного сараю та виключити їх з акту опису і арешту, а також виключити з акту опису й арешту від 08 травня 2013 року самочинно збудований гараж, стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив позов задоволити на підставах викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Представник ВДВС Чорнобаївського РУЮ ОСОБА_3 заперечував проти виключення вказаного майна з акту опису і арешту, не заперечував у задоволенні решти позовних вимог. Пояснив, що вносив до акту опису і арешту майно, яке належало боржнику, в державному акті на земельну ділянку вказана лише ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. В наданих суду письмових запереченнях проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що на час набуття у власність ОСОБА_2 спірного житлового будинку, земельної ділянки, самочинно збудованого сараю вона являлася підприємцем, постійно продавала квіти, здійснювала підприємницьку діяльність та перебувала в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що виключає можливість визнання за позивачем прав на частку в спільному майні подружжя. Не надав суду доказів того, що обєкти права власності, на які він просить визнати право власності та виключити їх з акту опису й арешту є подільною річчю, не надав доказів вартості обєктів права власності, на які він просить визнати право власності та виключити їх з акту опису й арешту, та не заявляє вимогу про стягнення з позивача в доход держави чи на користь організації грошову компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити річ в опису, зобов'язавши відповідну державну податкову інспекцію або організацію виплатити позивачу відповідну частину її вартості.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 07 вересня 2002 року.

Згідно договору дарування житлового будинку від 28.10.2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на земельну ділянку площею 0,1451 га. та житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходяться в Черкаській області, смтЧорнобай, вул.Черкаська, 23. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розібрали житловий будинок та побудували на вищевказаній земельній ділянці гараж без затвердження проекту.

Рішенням Чорнобаївського районного суду від 25 листопада 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_4 37 872 грн. боргу за договорами позики, 750 грн. моральної шкоди, 300 грн. коштів на правову допомогу та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

В порядку виконання рішення суду 08 травня 2013 року державним виконавцем відділу ДВС Чорнобаївського районного управління юстиції ОСОБА_3 було складено акт опису й арешту майна, яким описано і накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1451 га., з гаражем самовільної побудови та надвірну споруду «Сарай», які розташовані в Черкаської області, смт.Чорнобай, вул.Черкаська, 23.

Ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №217074 від 02.12.2004 року вбачається, що власником земельної ділянки є ОСОБА_2, тоді як у список співвласників земельної ділянки ОСОБА_1 не включений, хоча й повинен бути включений згідно договору дарування житлового будинку від 28.10.2002 року, отже позовна вимога про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1451 га., яка розташована в Черкаській області, смт.Чорнобай, вул.Черкаська 23 підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про виключення з акту опису й арешту від 08.05.2013 року самочинно збудованого гаража, то Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 Постанови № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» розяснив, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.

Відповідно до п.4-4 Постанови Пленуму ВСУ від 27.08.1976 р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» з наступними змінами встановивши, що описане майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами або за даними вимогами, суд виключає це майно з опису незалежно від заявлених позивачем вимог.

Згідно ст. 73 СК України за зобов'язанням одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Оскільки 1/2 частина земельної ділянки з надвірними спорудами позивачу в натурі не виділялася, то позовні вимоги про виключення 1/2 частини земельної ділянки та 1/2 частини цегляного сараю з акту опису і арешту від 08.05.2013 року до задоволення не підлягає.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем ОСОБА_1 доведене право власності на 1/2 частину земельної ділянки, самочинно збудований гараж підлягає виключенню з опису незалежно від заявлених позивачем вимог, 1/2 частина земельної ділянки з надвірними спорудами позивачу в натурі не виділялася, а тому позов у цій частині не може бути задоволений.

Судові витрати позивача ОСОБА_1 по оплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 328, 392 ЦК України, ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ВДВС Чорнобаївського РУЮ про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису й арешту - задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0.1451 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №217074 від 02 грудня 2004 року.

Виключити з акту опису й арешту від 08 травня 2013 року самочинно збудований гараж, розташований в Черкаській області, смт.Чорнобай, вул.Черкаська, 23.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 229 грн. 41 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Чорнобаївського

районного суду ОСОБА_6