Рішення № 36079223, 09.10.2013, Підволочиський районний суд Тернопільської області

2/604/217/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Могачевської В.Й.

при секретарі Реєнт Г. М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку « Приватбанк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування кредитом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ « Приватбанк » звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за Кредитним договором № HMXRRC10580048 від 21.02. 2008 року станом на 18. 03. 2013 року в сумі 68492 ( шістдесят вісім тисяч чотириста девяносто дві тисячі ) гривень 70 копійок, з яких : 1334 ( одна тисяча тридцять чотири ) гривні 48 копійок заборгованість по процентах за користування кредитом; 5392 ( пять тисяч триста девяносто дві ) гривні 65 копійок заборгованість по комісії за користування кредитом ; 58027 ( пятдесят вісім тисяч двадцять сім ) гривень 82 копійки пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором та штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, а саме : 500 ( пятсот ) гривень - штраф ( фіксована частина ) та 3237 ( три тисячі двісті тридцять сім ) гривень 75 копійок - штраф ( процентна складова ) .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 21 лютого 2008 року відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 9393 ( девять тисяч триста девяносто три ) гривні 62 копійки зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості мало здійснюватися в наступному порядку : щомісяця в період сплати , Позичальник ( відповідачка ) повинна надавати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж ) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Свідченням того, що ОСОБА_1 ознайомлена та згідна з умовами надання кредиту є підписана нею заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам « Розстрочка ».

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Однак у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка належним чином не виконала взяті на себе за вказаним Договором зобовязання у звязку з чим утворилася заборгованість на вказану ними суму.

В судове засідання представники позивача та відповідача, а також сама відповідачка не зявилися.

Відповідачка причини неявки не повідомила, а представники позивача і відповідача подали заяви в яких просили справу вирішувати у їх відсутності.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що з його довірительки сума боргу була стягнута повністю згідно судового наказу № 2-н-106 від 19. 12. 2008 року, а тому позовні вимоги ПАТ КБ « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу є безпідставними.

Представник позивача просив позов задовільнити повністю, а також додатково стягнути з відповідачки на їх користь 140 ( сто сорок ) гривень витрат, понесених банком за розміщення оголошення в пресі.

При цьому в своїй заяві в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що під час слухання справи було встановлено, що 19.12. 2008 року Підволочиським районним судом ухвалено рішення ( судовий наказ ), яким стягнуто з відповідачки на користь банку заборгованість за Кредитним договором від 21.02. 2008 року станом на 11. 11. 2008 року в сумі 10777 ( десять тисяч сімсот сімдесят сім ) гривень 67 копійок.

Відділом державної виконавчої служби Підволочиського РУЮ 20.03. 2009 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання судового наказу № 2-н-106 від 19.12. 2008 року .

Як вбачається із поданої відповідачем довідки сума боргу згідно судового наказу сплачена ОСОБА_1 Я лише в лютому 2012 року.

Рішенням суду кредитний договір не розірвано, зобовязання за ним не виконано в повному обсязі.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від зобовязання належного виконання договірних обовязків. Належним виконання зобовязання є виконання, прийняте кредитором, в результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Як убачається із Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03. 2012 року ( п. 17 ) наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки належним виконанням зобовязання є виконання, в результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання ( ст. 599 ЦК України ( постанова від 20.12.2010 р. № 3-57 гс 10 ).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови ( пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ст. 628 ЦК України ).

В статті 526 ЦК України зазначено - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобовязання.

А відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Пунктом 3.2.7 кредитного договору передбачено обовязок відповідача погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування крдитом відсотки, винагороду і неустойку ( пеню ).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами, отже сторони, що його уклали зобовязані чітко і повно дотримуватися умов договору.

У відповідності до п. 4.3 кредитного договору : « Кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості по Кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат ( збитків банку, далі пені, далі простроченої заборгованості за кредитом. Частина суми, що залишилася, направляється на погашення заборгованості за кредитом.

Повне погашення кредиту, згідно умов договору повинно було відбутися 21. 02. 2011 року, проте відповідач прострочив це зобовязання.

Відносно ухваленого судового наказу від 19. 12. 2008 року ( справа № 2-н- 106/08 ) представник позивача зазначив, що до виконання підлягає резолютивна частина рішення, якою встановлюються висновки по суті розглянутих вимог. Відповідно до резолютивної частини наказу суд вирішив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ « Приватбанк » 10777.67 грн. заборгованості за кредитним договором та 68 грн. 89 коп судового збору. Розподілу або цільового призначення стягуваних коштів не було, отже кредит погашався відповідно до умов кредитного договору, схваленого та підписаного сторонами.

Згідно поданої відповідачем довідки, а також згідно наданого банком розрахунку заборгованості, сума, яка була стягнута з відповідачки в 2010-2011 роках заборгованість в повному обсязі не погасила, що і відображено в розрахунку заборгованості за кредитним договором.

В ст. 525 ЦК України зазначено одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до вимог ст. 623 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошових зобовязань.

В ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою ( пеня, штраф ), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання ).

Відтак, вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 Я заборгованості в розмірі 68492 . 70 грн підлягають до задоволення в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи подані сторонами заяви, суд приходить до висновку що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що 21. 02. 2008 року за заявою відповідачки ОСОБА_1 позивачем їй було надано кредит в сумі 9393 ( девять тисяч триста девяносто три ) гривні на строк 36 місяці на період з 21. 02. 2008 року по 21.02. 2011 року включно на придбання товару, а також в розмірі 360 ( триста шістдесят ) гривень 42 копійки на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування Кредитом відсотків в розмірі 1.0% в місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 821 ( вісімсот двадцять одна ) гривня 20 копійок та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 169 ( сто шістдесят девять ) гривень 09 копійок в обмін на її зобовязання з повернення кредиту, сплати відсотків , винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка» ) ( СТАНДАРТ ) строк. Погашення заборгованості мало здійснюватися в наступному порядку : щомісяця в період сплати , за який приймається період з « 21» по « 26» число відповідачка повинна була сплачувати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж ) у сумі 481 ( чотириста вісімдесят одна ) гривня 84 копійки для погашення заборгованості за кредитом , відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами. Позичальник зобовязався повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до заяви та Умов .

Виконання вимог за кредитним договором забезпечувалося заставою , максимальний розмір якої складає 17346 ( сімнадцять тисяч триста сорок шість ) гривень 24 копійки. Предмет застави знаходиться за адресою: Підволочиський район, село Токи вул. Біликівка, д. 10.

При оформленні кредитної картки відповідачка була ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, процентними ставками, що підтверджується її підписом у кредитному договорі.

Відповідно до п. 4.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Розстрочка » ) ( Стандарт ) та кредитного договору : « Кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості по Кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат ( збитків банку, далі пені, далі простроченої заборгованості за кредитом. Частина суми, що залишилася ( в т. числі сума, надана позичальником понад суму щомісячного платежу направляється на погашення заборгованості за Кредитом, далі комісії, далі винагороди, далі відсотків, далі кредиту. Остаточне погашення заборгованості за Кредитом виконується не пізніше дати, зазначеної в заяві ( 21. 02. 2011 року ). При несплаті винагороди , комісії згідно Заяви, відсотків, і / або частини Кредиту до останнього дня Періоду сплати, вони вважаються простроченими.

Останнім днем сплати Кредиту згідно заяви слід вважати 21 лютого 2011 року.

19 грудня 2008 року на підставі заяви ЗАТ КБ « Приватбанк» про видачу судового наказу, яка надійшла до суду 17. 12. 2008 року, було видано судовий наказ яким з відповідачки стягнуто заборгованість за кредитним договором HMXRRC 10580048 від 21.02. 2008 року в сумі 10777 ( десять тисяч сімсот сімдесят сім ) гривень 67 копійок, яка складалася з наступного : 8818 ( вісім тисяч вісімсот шістнадцять ) гривень 40 копійок заборгованість за кредитом ( вся сума ); 387 ( триста вісімдесят сім ) гривень 98 копійок заборгованість по процентах за користування кредитом; 658 ( шістсот пятдесят вісім ) гривень 13 копійок заборгованість по комісії за користування кредитом ; 163 ( сто шістдесят три ) гривні 84 копійки пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 250 ( двісті пятдесят ) гривень судовий штраф ( фіксована сума); 501 ( пятсот одну ) гривню 32 копійки судовий штраф ( процент ), а також судові витрати у розмірі 53 ( пятдесят три ) гривні 89 копійок судовий збір та 15 ( пятнадцять ) гривень витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду судового процесу ( справа № 2-н-106/08 ) . При цьому, як видно із заяви позивача, через те що боржник ( відповідачка ) належним чином не виконувала взяті на себе за Кредитним договорм зобовязання, вони достроково вимагали повернення всієї суми кредиту .

Судом їх заява була задоволена і стягнута вся сума, заявлена ними.

26.02. 2009 року за заявою представника ЗАТ КБ « Приватбанк » ОСОБА_2 йому на руки було видано судові накази, в тому числі і судовий наказ про стягнення боргу з ОСОБА_1

Із долученої представником позивача копії постанови головного державного виконавця відділу ДВС Під волочиського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 20. 03. 2009 року з якого видно, що боржниці було запропоновано в строк до 27.03. 2009 року добровільно сплатити борг.

Однак, з відповіді начальника відділу освіти Підволочиської РДА № 01/251 від 28.08. 2013 року, до якої долучена довідка про відрахування боргу в користь ПАТ КБ « Приватбанк» із заробітної плати ОСОБА_1 видно, що на підставі судового наказу № 2-н-106/08 від 19.12. 2008 року Підволочиського районного суду з заробітної плати відповідачки утримано заборгованість по кредиту в сумі 10777.67 грн., витрати на інфомаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. та 53.89 грн.

З даної довідки слідує, що відрахування проводилися з квітня 2010 року по березень 2012 року.

Станом на березень 2011 року ( час закінчення строку дії кредитного договору ), на виконання судового наказу з відповідачки було стягнуто 4782 ( чотири тисячі сімсот вісімдесят дві ) гривні 89 копійок ( 434.89+415.00 + 1210.00+ 435.00+ 447.00+447.00+ 458.00+468.00+ 468.00= 4782.89 ).

Залишилося до сплати 5994.78 грн . На вказану суму, на думку суду, і міг позивач нараховувати відсотки за період з 22 лютого 2011 року по даний час.

Таким чином, заборгована сума по відсотках може складати 1572 ( одну тисячу пятсот сімдесят дві ) гривні 44 копійки, з розрахунку 5994.78 х12% річних = 719.37 грн.; 59.94 грн. в місяць ( 719.37 :12 = 59.94 ) або 1.99 грн в день ( 59.94 : 30 = 1.998 ) . На час предявлення позову 29 квітня 2013 року заборгованіть становила 26 ( двадцять шість ) місяців і 7 ( сім ) днів ( 59.94х26= 1558.44+( 1.998х7 = 13.987)+ 13.99 = 1572. 44 грн.

Відповідно до п. 5.1, 5.3, 5.4 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, з якими відповідачка була ознайомлена та погодилася, про що свідчить її особистий підпис, передбачені умови відповідальномсті сторін , зокрема: при порушенні позичальником будь якого із зобовязань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2,3.2.3 даних Умов( погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви; сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до заяви ) Банк має право нараховувати, а Позичальник зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченного платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки платежу.

При порушенні Позичальником строків платежів по будь якому з грошових зобовязань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобовязань, передбаченої п.п. 5.1, 5.2, 5.3 цих Умов, здійснюється протягом 3 ( трьох ) років з дня, коли відповідное зобов зобовязання повинне бути виконане Позичальником.

Неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення юоржником зобовязання ( ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання ( ст. 55 ЦК України).

Посилання представника відповідачки на те, що його довірителькою повністю сплачені присуджені судом в 2008 році кошти на погашення заборгованості за Кредитним договором не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки нею порушені строки виконання зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем ) в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання ) .

В частині 1 статті 624 ЦК України зазначено якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежено від відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що ще в грудні 2008 року за заявою представника позивача було видано судовий наказ про стягнення з відповідачки всієї суми боргу з нарахованими процентами, штрафами та пенею, 26 лютого 2009 року представник позивача отримав на руки судовий наказ, 20 березня 2009 року головним державним виконавцем ВДВС Підволочиського РУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на виконання судового наказу, про що добре було відомо представнику позивача, так як до заяви ним долучена копія постанови державного виконавця, однак стягнення боргу з заробітної плати відповідачки почали проводити аж з квітня 2010 року, що свідчить про неналежний контроль представником позивача за виконанням рішення про стягнення присудженого їм боргу.

Враховуючи наведені факти, а також те, що сума пені, яку просить стягнути позивач значно перевищує суму боргу, суд вважає за доцільне зменшити її розмір, стягнувши її за останній рік.

Однак, вирішуючи питання про розмір стягнення суми пені суд враховує що її розмір 8.99 грн в день, з розрахунку 0.15 % від простроченої суми , а саме 5994.78х 0.15% = 8.99 х 365 = 3281 ( три тисячі двісті вісімдесят одна ) гривня 35 копійок.

Оскільки при видачі судового наказу штрафи вже було стягнено з відповідачки, суд також не вбачає підстав для його стягнення ще раз.

Таким чином, суд приходить до висновку що з відповідачки на користь позивача слід стягнути проценти та пеню за несвоєчасне виконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором HMXRRC10580048 від 21.02. 2008 року в сумі 4853.79 грн, з яких 1572 ( одна тисяча пятсот сімдесят дві ) гривні 44 копійки проценти за користування кредитним договором та 3281 ( три тисячі двісті вісімдесят одна ) гривня 35 копійок пені, 229 ( двісті двадцять девять ) грривень 40 копійок судового збору , а також 140 ( сто сорок ) гривень витрат, понесених банком за розміщення оголошення про виклик до суду в газеті « Свобода », про що свідчить платіжне доручення № STКX 001 від 05.07.2013 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.57, 64, 88, 204, 212, 213, 224 -226 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 551, 599, 610, 623, 624, 631, 1046- 1056 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, жительки села Токи вул. Біликівка № 10 Підволочиського району Тернопільської області, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» , юридична адреса : 49027, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок № 290 92829003111 ( для погашення заборгованості та № 64993919400001 ( для відшкодування судових витрат ) 4853 ( чотири тисячі вісімсот пятдесят три) гривні 79 копійок, з яких : 1572 ( одна тисяча пятсот сімдесят дві) гривні 44 копійки проценти за користування кредитним договором та 3281 ( три тисячі двісті вісімдесят одна ) гривня 35 копійок пені, а також 229 ( двісті двадцять девять ) грривень 40 копійок судового збору , та 140 ( сто сорок ) гривень витрат, понесених банком за розміщення оголошення про виклик до суду в газеті « Свобода », а всього стягнути з відповідачки на користь позивача 5223. ( пять тисяч двісті двадцять три ) гривні 19 копійок .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : підпис

копія вірна

Суддя