Рішення № 36078208, 12.12.2013, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13940/13-ц

пр. № 2/759/5615/13

12 грудня 2013 року Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

з участю представника позивача Сидоренко Л.Я.

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ "Київенерго" звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиту електричну енергію. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є споживачем електричної енергії яку постачає позивач в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"на відплатній основі відповідно до Законодавства України. Позивач зазначав, що відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20 липня 2006 року №926 "Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, складає 0,2436 грн.(зПДВ). За результатами оплат з"ясовано, що відповідач не сплачує за фактичне щомісячне споживання електроенергії. Свої зобов"язання виконує неналежно, внаслідок чого станом з вересня 2006року по липень 2013року виникла заборгованість за спожиту електроенергію, що становить 1128грн.17коп. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних становить 298грн.59коп., а тому представник позивача просить суд позов задовольнити. Також просила стягнути судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 229грн.40коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві і просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що позивач пропустив строк позовної давності. Крім того, відповідач є інвалідом 3 групи, користується пільгами, які позивачем не були враховані. Ним сплачуються всі витрати за спожиту електроенергію. Позивач не зробив звірку з відповідачем по нарахуванню за спожиту електроенергію.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1./а.с.11/

Судом встановлено, що відповідно до рахунку-фактури ( а.с.8-10) станом на 1 липня 2013 року борг за спожиту електроенергію складає 1128грн.17коп.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що не проведено звірку по сумам заборгованості і що відповідач сплачував за електроенергію, що підтверджується відповідними квитанціями /а.с.67-76/, оскільки як вбачається із наданих квитанцій та проведеного розрахунку заборгованості сплачені відповідачем суми враховані при здійсненні розрахунку заборгованості.

Відповідно до п.42 Правил користування електричною енергією для населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999р. №1357 передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту - електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов"язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

Крім того, суд враховує положення п.31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. №1357, згідно якого, споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електроенергії, повідомляє у письмовій формі енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електроенергії здійснюється з дня подання споживачем письмової заяви до районного відділення ПАТ "Київенерго".

Як вбачається із заяви відповідача ОСОБА_3 він звернувся з письмовою заявою до позивача 15.03.2012р. /а.с.40/, якою повідомив про пільги, надавши посвідчення інваліда війни 3 групи. Будь-яких доказів, що до цього він звертався з відповідною заявою , суду не надано. Відповідно з 15.03.2012р. позивач враховував надані відповідачу пільги як інваліду 3 групи.

В той же час суд враховує положення ст.ст.257, 267 ЦК України. Представник позивача не надала суду належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку позовної давності. З урахуванням того, що позивач звертався до суду в 2011р. з заявою про видачу судового наказу, який ухвалою суду від 29.02.2012р. було скасовано, суд вважає необхідним застосувати строк позовної давності і стягує заборгованість в межах строку позовної давності, яка обчислюється починаючи з вересня 2008року. Як вбачається із наданого розрахунку заборгованості за 2010р. відповідач ОСОБА_3 не досплатив за спожиту електроенергію 203грн.48коп., за 2011р. 118грн.24коп., за 2012р. 42грн.11коп., за 2013р. 9грн.68коп., а всього 273грн.51коп. (двісті сімдесят три грн. 51коп.), яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Суд також враховує, що правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги. (ч.1 ст.509 ЦК України).

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошового зобов'язання, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України , як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Закріплена у п.10 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч.2 ст.625 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення інфляційних та 3% річних і з урахуванням боргу в розмірі 273грн.51коп., стягує з відповідача на користь позивача інфляційні в розмірі 15грн., 3% річних в розмірі 10грн.95коп.

Керуючись ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 229грн.40коп.

Керуючись п.5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги, п.27, 42 Правил користування електричною енергією для населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999р. №1357, ч.1 ст.509, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.ст. 3,10,11,57-60,88, 208, 209, 212-218, 224,228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3, ід.н. НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЕДРПОУ 00131305 р/р 26038301201 у ГУ по м.Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669Ґ, код ЕДРПОУ 00131305) 273грн.51коп. борг за спожиту електроенергію, інфляційні в розмірі 15грн., 3% річних в розмірі 10грн.95коп., 229грн.40коп. судові витрати по справі сплачений судовий збір, а всього 528грн.86коп. (п'ятсот двадцять вісім грн.86коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя