Рішення № 36077957, 13.12.2013, Оболонський районний суд міста Києва

13.12.2013 Справа № 2605/16956/12

Ун. №2605/16956/12

Пр. №2/756/448/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

при секретарях: Субіну М.О., Яковлєву О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа - Комунальне підприємство «Житло сервіс «Приозерне» Оболонського району у м. Києві про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання вчинити дії, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, дочірнього підприємства «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання вчинити дії.

Заперечуючи проти первісного позову у лютому 2010 року ДП «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - акціонерна холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання ордеру недійсним та виселення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.04.2010 року об'єднано в одне провадження із даними позовами позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення.

Згодом, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року прийнято відмову від позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення та в цій частині вимог провадження у справі закрито.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11.03.2013 року також прийнято відмову від позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення та в цій частині вимог провадження у справі закрито.

В процесі розгляду справи у зв'язку з завершенням відділами ВГІРФО Оболонського РУ розгляду питань щодо реєстрації місця проживання та зняття з реєстраційного обліку громадян України і передачею вищевказаних функцій до Оболонського РВ ГУДМС України в м. Києві за клопотанням представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 замінено неналежного відповідача за первісним позовом на Оболонський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві.

В судовому засіданні за клопотанням представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 замінено неналежного відповідача за первісним позовом ДП «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» на Оболонську районну в м. Києві державну адміністрацію.

Згодом, у зв»язку з неявкою представників позивача за зустрічним позовом - ДП «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» в судові засідання ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2013 року зустрічну позовну заяву дочірнього підприємства «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: акціонерна холдингова компанія «Київміськбуд», Комунальне підприємство «Житлосервіс «Приозерне» Оболонського району у м. Києві про визнання ордеру недійсним та виселення залишено без розгляду.

Також, у зв»язку з повторними неявками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судові засідання та відсутності заяв про розгляд справи за їх відсутності, позов останніх в частині вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.10.2013 року залишено без розгляду.

Таким чином, станом на листопад 2013 року судом здійснюється розгляд позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа - Комунальне підприємство «Житло сервіс «Приозерне» Оболонського району у м. Києві про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання вчинити дії, а також позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували, що вони проживають разом із неповнолітнім сином в кімнаті АДРЕСА_3

ОСОБА_1 був поселений у вказане житлове приміщення згідно Ордеру №355 ще у 2001 році, а ОСОБА_2 та їх неповнолітній син набули права користування вказаним помешканням як члени сім»ї наймача.

Хоча 20.10.2004 року статус гуртожитку по АДРЕСА_3 змінено на житловий будинок, ОСОБА_1 із сім»єю продовжує проживати в квартирі АДРЕСА_3 та регулярно сплачує квартплату і комунальні послуги.

Оскільки на звернення до ГІРФО Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві та до ДП «Екос» про реєстрацію місця свого проживання у вказаній квартирі останнім було відмовлено, просив визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_3 та зобов»язати Оболонський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві зареєструвати його разом із дружиною ОСОБА_10 в займаному приміщенні.

У своїй позовній заяві ОСОБА_3 вказувала, що вона є мешканкою комунальної квартири НОМЕР_1 яка знаходиться у будинку для малосімейних по АДРЕСА_3.

Своєю неправомірною поведінкою та систематичним порушенням правил співжиття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роблять неможливим для інших проживання в одній комунальній квартирі. З огляду на зазначене та наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 іншого житла, просила про їх виселення з кімнати АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримала первісний позов з підстав викладених у позовній заяві, в задоволенні позову ОСОБА_3 просила відмовити.

Представники Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Житло сервіс «Приозерне» Оболонського району у м. Києві виказували свої заперечення проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також проти позову ОСОБА_3

Представник Оболонського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

ОСОБА_3 з»являючись до суду заперечувала проти позову ОСОБА_2, при цьому просила задовольнити свій позов. Згодом, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази у справі, суд встановив наступне.

Рішенням Київської міської адміністрації №142 від 15.05.1995 року будинок АДРЕСА_3 було передано у повне господарче відання АТ ХК «Київміськбуд» та визначено його як гуртожиток для одиноких.

В зв»язку з роботою в проектно-будівельній компанії «Тріумф-ФК» на підставі ордеру №355 від 11.07.2001 року, виданого начальником ЖУ «Західне» ДП «Екос» АТ ХК «Київміськбуд», на балансі якого перебував гуртожиток по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 надано кімнату НОМЕР_2 на 3 ліжко-місця у вказаному гуртожитку. Зі змісту даного документу вбачається, що він є підставою для заселення саме в гуртожиток.

На підставі розпорядження Київської міської адміністрації №1915 від 10.10.2004 року зі змінами від 10.12.2004 року, статус вказаного будинку з 01.01.2005 року змінено на житловий будинок для малосімейних.

Згідно штампу в паспорті про реєстрацію, а також копії талону про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 з 14.10.1997 року був зареєстрований у АДРЕСА_4 і знятий з реєстраційного обліку місця проживання лише 02.11.2007 року (Т1, а.с. 14, 15, 67).

У відповідності до довідки Форма №3 КП «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району м. Києва від 23.11.2009 року (Т1, а.с. 42) та штампу в паспорті про реєстрацію (Т1, а.с. 66) ОСОБА_2 з 20.08.1991 року проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 і знята з реєстраційного обліку місця проживання лише 22.12.2009 року.

Більше того, згідно Свідоцтва про право власності на житло від 27.10.2006 року ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1, як особа яка постійно проживала в цій квартирі та отримала право на приватизацію частки помешкання на підставі Закону України «Про приватизацію державного фонду України» (Т1, а.с. 41). Крім того згідно Свідоцтва про право власності від 12.09.2003 року ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_2 ум. Києві (Т1 а.с.40).

При цьому, з матеріалів справи (Т1, а.с. 62) вбачається, що чинним рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 18.09.2008 року у справі №22-6301/2008 відмовлено у задоволенні позову ДП «Екос» АТХК «Київміськбуд» про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітнього сина ОСОБА_10 із кімнати АДРЕСА_3 Даним рішенням встановлено, що відповідачі набули право користування кімнатою в гуртожитку і не можуть бути виселені без надання їм іншої жилої площі.

За правилами ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, право ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітнього сина ОСОБА_10 на користування кімнатою в гуртожитку по АДРЕСА_3 не підлягає додатковому доказуванню.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11.12.2003 року визначає порядок реєстрації місця проживання і необхідний перелік документів які подаються до компетентного органу для реєстрації місця проживання, а також обов»язок громадянина України протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання подати необхідні документи і зареєструвати своє місце проживання.

Згідно листа відділу у справах ГІРФО Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 21.12.2008 року ОСОБА_1 роз»яснено порядок реєстрації місця проживання та повідомлено необхідний перелік документів для можливості позитивного вирішення даного питання.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не надав пакет документів визначений ст. 6 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», більше того ОСОБА_2 залишалася бути зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_1, що й унеможливило здійснення реєстрації.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, ОСОБА_1, ОСОБА_2 не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження неправомірної відмови компетентного органу у реєстрації їх місця проживання.

З огляду на зазначене, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають документ на підтвердження права проживання у житловому приміщенні по АДРЕСА_3 а можливість реєстрації місця проживання залежить лише від їх особистих дій та волі щодо зібрання та подачі необхідного пакету документів, у задоволенні позову останніх слід відмовити.

Ст. 116 ЖК України, на яку посилається у своїй позовній заяві ОСОБА_3 дає можливість на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадити виселення наймачів, членів його сім»ї або іншої особи, які проживають разом з ним без надання іншого жилого приміщення, якщо останні систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття і створюють неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, за умови винних дій останніх та безрезультатності заходів запобігання і громадського впливу.

Згідно Довідки Форма №3 від 06.10.2010 року ЖУ «Лівобережне» ДП «Екос» АТХК «Київміськбуд» ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_3 лише з 27.05.2005 року (Т2 а.с. 126).

Таким чином, суд не бере до уваги посилання ОСОБА_3 про порушення правил співжиття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і створення неможливих умов для проживання позивача із ними в одній квартирі до травня 2005 року.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази систематичного руйнування, псування або ж використання не за призначенням сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлового приміщення квартири АДРЕСА_3.

Також, матеріали справи не містять доказів винних дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у систематичному порушенні правил співжиття та безрезультатності заходів запобігання і громадського впливу на них, з огляду на відсутність попередніх претензій деяких співмешканців квартири АДРЕСА_3 та відповідних клопотань про відмову від позову (Т.2 а.с. 100, 101; Т4 а.с. 78,79).

Аналіз змісту і періодичності скарг мешканців квартири АДРЕСА_3 органи у які їх було адресовано та результати розгляду, на думку суду, свідчить не про систематичність порушень правил співжиття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у комунальній квартирі, а про регулярність написання скарг за для вирішення питання про виселення останніх.

Враховуючи зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_3

На підставі викладеного та керуючись ст. 116 ЖК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», ст.ст. 1, 10, 14, 60, 61, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа - Комунальне підприємство «Житло сервіс «Приозерне» Оболонського району у м. Києві про визнання права користування житловим приміщенням - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Шевчук