Рішення № 36077929, 05.12.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8255/13-ц

пр. № 2/759/4122/13

05 грудня 2013 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Прохоренко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»-Приходько Олексія Вікторовича до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення,

в с т а н о в и в:

Представник ПАТ "Приватбанк"-Приходько О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вилучення та передачу в заклад ПАТ комерційний банк «Приватбанк»: предмета застави-автомобіль марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, №кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу; комплекту ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, №кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ІFDWАА00000001 від 7.05.2007 р. в сумі 18918, 30 доларів США, що за курсом 7, 99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 р. складає 151157, 22 грн., - звернути стягнення на предмет застави-автомобіль марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, №кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ комерційний банк «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

При цьому, посилається на те, що 7.05.2007 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №ІFDWАА00000001, згідно якого останньому банком було видано кредит у розмірі 21317, 08 доларв США, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14, 28 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном поверенння 8.05.2010 р. Кредит був виданий на умовах його забезпеченості. Банк по умовам кредитного договору грошові кошти у вигляді кредиту видав ОСОБА_3 у повному обсязі. В якості забезпечення кредитного договору з ОСОБА_3 був укладений договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_3 надав в заставу автомобіль марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, №кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_3 У визначений кредитним договором строк ОСОБА_3 не повернув суму кредиту та не сплатив проценти за його користування, тобто не виконав умови договору, порушив графік повернення кредитних коштів, кредит та відсотки за його користування не повернуті, незважаючи на те, що банк по наданню кредиту свої зобов'язання по договору виконав. Станом на 28.03.2013 р. відповідач перед банком має заборгованість за кредитним договором в розмірі 18918, 30 доларів США, що за курсом НБУ відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 р. складає 151157, 22 грн., куди входить: 12109, 12 доларів США заборгованість за кредитом, 4521, 38 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 417, 76 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 1870, 04 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до умов договору застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави у випадку якщо позика, яка була забезпечена заставою, не буде сплачена у строк, передбачений кредитним договором. В ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що 19.11.2009 р. в порушення умов ст. 17.7 договору застави, ч.2 ст. 586 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу», без згоди банку ОСОБА_3 реалізував заставний автомобіль ОСОБА_2 і заставний транспортний засіб знаходиться в користуванні ОСОБА_2 Між тим, застава автомобіля зберігається в силу ст. 27 Закону України «Про заставу» і у заставодержателя зберігаються всі права, передбачені цим Законом України, і відносно нового власника автомобіля.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являлася, належним чином їй судові повістки з зазначенням часу, місця слухання справи направлялись по зареєстрованому місцю проживання, вони повертаються назад без вручення з позначками поштового відділення, - «за закінченням терміну зберігання», тому суд, враховуючи думку представника позивача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача, згідно ст.ст. 74, 169, 224 ЦПК України провівши заочнийй розгляд справи.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, належним чином їй судові повістки з зазначенням часу, місця слухання справи направлялись по зареєстрованому місцю проживання, вони повертаються назад без вручення з позначками поштового відділення, - «помер», що підтверджується і копією свідоцтва про смерть вказаної особи 14.09.2010 р., тому суд, враховуючи думку представника позивача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без участі третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 7.05.2007 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №ІFDWАА00000001, згідно якого останньому банком було видано кредит у розмірі 21317, 08 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14, 28 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 8.05.2010 р. Кредит був виданий на умовах його забезпеченості. Банк по умовам кредитного договору грошові кошти у вигляді кредиту видав ОСОБА_3 у повному обсязі. В якості забезпечення кредитного договору з ОСОБА_3 був укладений договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_3 надав в заставу автомобіль марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, №кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_3 У визначений кредитним договором строк ОСОБА_3 не повернув суму кредиту та не сплатив проценти за його користування, тобто не виконав умови договору, порушив графік повернення кредитних коштів, кредит та відсотки за його користування не повернуті, незважаючи на те, що банк по наданню кредиту свої зобов'язання по договору виконав.

Відповідно до умов договору застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави у випадку якщо позика, яка була забезпечена заставою, не буде сплачена у строк, передбачений кредитним договором (а.с. 13-21).

Відповідно до умов договору застави від 7.05.2007 р. застава забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають з кредитного договору від 7.05.2007 р., за умовами якого заставодавець зобов'язується перед заставодержателем повернути кошти, надані за кредитом в сумі 21317, 08 доларів США, сплатити відсотки за його користування в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, в межах вартості заставленого майна.

Відповідно до умов договору застави заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку, якщо позика, що забезпечена заставою, не буде погашена у встановлені кредитним договором строк.

Відповідно до умов договору застави заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Як вбачається з копії відповіді Києво-Святошинського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 16.01.2013 р., 19.11.2009 р. автомобіль марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, № кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_1, був зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 (а.с.22).

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ст. 5 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором,-неустойку), необхідні втрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимогою, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що на відповідача по справі ОСОБА_2 не можна покладати цивільну-правову відповідальність перед позивачем по справі, з наступних підстав.

ОСОБА_2 не перебуває у договірних відносинах по предмету спору з ПАТ комерційний банк «Приватбанк».

Подавач позову вказує у позові, що заставний автомобіль був реалізований без згоди банку ОСОБА_3 ОСОБА_2 і знаходиться у користуванні вказаної особи.

Між тим, перехід права власності на автомобіль нічим не підтверджено, а єдиним документом, що вказує на причетнсть ОСОБА_2 до спірного автомобіля, є довідка органу ДАІ від 16.01.2013 р., але у ній вказується лише на реєстрацію автотранспортного засобу за ОСОБА_2, підстави ж реєстрації не вказуються. Не має і у суду даних про те, на якій підставі вказаний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_2 та чи знаходяться у неї комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На протязі всього розгляду справи на пропозицію суду представнику позивача про надання відповідних доказів у підтвердження вказаних фактів таких документів чи підтверджень не поступило.

Згідно ст. 10 ч.3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач майна, якщо його права порушені внаслідок дій боржника (відчуження майна без згоди заставодержателя), має право вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Крім того, суд враховує наступне.

Рішенням Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 23.07.2012 р. по цивільній справі за позовом ПАТ комерційний банк «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про звернення стягнення було постановлено звернути стягнення на рухоме майно за договором застави рухомого майна, а саме: автомобіль марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, № кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, для стягнення грошових вимог ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором від 7.05.2007 р. №ІFDWАА00000001 в розмірі 254987, 83 грн. Рішення набуло законної сили. На виконання рішення суду був виданий 3.08.2012 р. виконавчий лист (справа №2/0417/5328/2012) про звернення стягнення на заставний автомобіль (а.с. 62, 63, 68, 77, 78).

ПАТ комерційний банк «Приватбанк» звертався до суду з заявою про роз'яснення рішення суду і ухвалою Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 3.10.2012 р. було роз'яснений порядок його виконання наступним чином.

Роз'яснено про наявність права ПАТ комерційний банк «Приватбанк» вимагати передачу в заклад банку шляхом вилучення у ОСОБА_3 належного йому на праві власності автомобіля марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, №кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_2, з правом укладення від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також права вимагати надання ПАТ комерційний банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с.61).

Позичальник ОСОБА_3, який є також і заставодавцем, помер 14.09.2010 р., рішення ж Індустріального райсуду м. Дніпропетровська по цивільній справі за позовом ПАТ комерційний банк «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про звернення стягнення на рухоме майно за договором застави рухомого майна, а саме: автомобіль марки «МЕRСЕDЕS-ВЕNZ», модель МL 230, 1998 р. випуску, тип-легковий універсал, № кузова/шасі: НОМЕР_3, д/н НОМЕР_2, було винесено 23.07.2012 р., тобто вже після смерті фізичної особи. Рішення суду набуло законної сили і цим рішенням вже звернуто стягнення на спірний автомобіль, про що видано виконавчий лист. Отже, двічі звертати стягненя на предмет застави по одному і тому договору на користь однієї і тієї ж самої особи, в даному випадку банку, неможливо. ПАТ комерційний банк «Приватбанк» не позбавлений права звернутися до Індустріального райсуду м. Дніпропетровська з заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами чи з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, або ж в порядку ст.1282 ЦК України, відповідно до якої спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Суд діє відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Оскільки не задовольняються основні позовні вимоги, не можна покладати на відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача і понесені ним судові витрати по справі при подачі позову до суду (а.с.37).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 509, 525, 526, 530, 536, 572, 589, 590, 592, 599, 610, 611, 625, 626, 629, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 1, 5, 19, 20, 21 Закону України «Про заставу», ст.ст. 10, 14, 60, 61, 74, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»-Приходько Олексія Вікторовича до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особа, яка брала участь у розгляді справи, але була відсутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя