Ухвала суду № 36077662, 28.11.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/29765/13-ц

Провадження №2/755/7357/13

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"28" листопада 2013 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним (підробленим) свідоцтва про право власності, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

25 листопада 2013 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним (підробленим) свідоцтва про право власності, визнання права власності.

28 листопада 2013 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6 ч.2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд: визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 10 січня 2004 року, видане Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, згідно з розпорядженням № 59-842 від 10 січня 2004 року використане 23 вересня 2008 року для укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 23 вересня 2008 року і зареєстрований у реєстрі за № 9800, і з застосуванням правил реституції до цього договору; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, за ним, в порядку спадкування за законом; стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати та витрати на правову допомогу.

Як вбачається зі змісту поданого ОСОБА_1 позову, останній обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначає ОСОБА_3 як відповідача. В той же час, позивачем визначені в якості відповідачів - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація та ОСОБА_2 Процесуальне становище ОСОБА_3 - третя особа. Таким чином, зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 не можливо встановити конкретний склад осіб, до яких останній звертається з позовом.

Крім того, позивач просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 10 січня 2004 року, видане Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, згідно з розпорядженням № 59-842 від 10 січня 2004 року в використане 23 вересня 2008 року для укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. В той же час, позивачем не визначено, яким чином суду слід ідентифікувати зазначене свідоцтво, як таке що було використане 23 вересня 2008 року з урахуванням того, що обидва свідоцтва містять ідентичні реквізити.

Також, позивачем до матеріалів позовної заяви було долучено копію постанови про накладення арешту на майно від 05 лютого 2010 року, копію договору купівлі-продажу квартири від 23 вересня 2008 року та один з екземплярів свідоцтва про право власності, які є нечитабельними та такими, що не можуть бути візуально розпізнаними. Крім того, до матеріалів позовної заяви було додано копію аркушу з відміткою Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, однак тексту самого документу до матеріалів позовної заяви додано не було, що виключає можливість його ідентифікувати.

Також, однією з позовних вимог позивача є визнання за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Разом з тим, зазначаючи у позовній заяві ціну позову в сумі 200000 гривень, позивачем не вмотивовано, з чого останній виходив визначаючи таку ціну позову.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. Порядок справляння та розміри ставок судового збору визначаються ЗУ «Про судовий збір», що набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ч.2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову з урахуванням реальної вартості майна - квартири АДРЕСА_1, станом на день подання позову, а у разі неможливості встановити точну його ціну, сплатити судовий збір у розмірі 3 мінімальних заробітних плат у відповідності до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, встановлюється у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

В той же час, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2000 гривень, одним платіжним документом, без визначення призначення платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає тому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 119, 121, 210, 293 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним (підробленим) свідоцтва про право власності, визнання права власності, залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк до 09.12.2013 року, але не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: