Рішення № 36077484, 31.10.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13123/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"31" жовтня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

за участі секретаря Ликсової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 150 000 грн., інфляційних збитків в сумі 750 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 2 810 грн. 96 коп., а всього 153 560 грн. 96 коп. та судові витрати.

Вимоги мотивує тим, що відповідач, зловживаючи його довірою, запевнив про можливість отримати житло за програмою «Молодіжне доступне житло», умовою якого була сплата першочергових внесків у розмірі 150 000 грн. Відповідач повідомив, що придбав дві квартири в АДРЕСА_1, одну з яких протягом 2006 року надасть його (позивача) сім»ї за умови повернення коштів за його вимогою.

Пізніше відповідач повідомив про те, що у вказаному будинку квартиру неможливо буде отримати та пообіцяв квартиру протягом 2007 року в м. Києві по вул. Празька. Однак, в подальшому знову ж таки повідомив про неможливість зайняти квартиру і в цьому будинку та запевнив, що протягом 2009 року він (позивач) матиме житло по вул. Нікільсько-Слобідська, однак, і в цьому будинку за словами відповідача отримати квартиру не вдалось. Відповідач не пояснював причин таких невдач та куди витратив отримані від нього кошти і зник.

Для придбання квартири він передав відповідачу кошти на загальну суму у гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на час ведення переговорів у розмірі 150 000 грн., а саме: в лютому 2004 р. суму 2700 дол. США, в квітні 2004 р. - 2000 дол. США, в травні 2004 р. - 3000 дол. США та 2000 дол. США, в червні 2004 р. - 2500 дол. США, у вересні 2004 р. - 4000 дол. США, у жовтня 2004 р. - 2400 дол. США, в листопаді 2005 р. - 1000 дол. США, в березні 2007 р. - 700 дол. США та у жовтні 2009 р. 10400 грн.

При зустрічі з відповідачем у 2009 р. останній повідомив, що гроші поверне, проте пізніше, а в подальшому лише продовжував давати обіцянки.

Через це у 2012 року він звертався до правоохоронних органів із заявою про злочин (шахрайство), проте, не отримавши пояснень від ОСОБА_2, в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

При зустрічі з відповідачем 30.05.2012 року на вимогу повернути кошти ОСОБА_2 написав розписку у якій зобов»язувався до 24.08.2012 року зустрітись з ним та його дружиною для вирішення питання повернення отриманих 150 000 грн. При наступній зустрічі 15 липня 2012 року відповідач знову написав власноручно розписку із зобов»язанням повернути кошти до 31 серпня 2012 року, проте до сьогоднішнього дня гроші не повернув.

У зв»язку з чим він 29.12.2012 року повторно звертався до правоохоронних органів. В ході досудового розслідування відповідач надавав поясненнях про те, що отримані від нього гроші передав своєму знайомому ОСОБА_3, однак останній зазначив, що будь-якого відношення до програми «Молодіжне доступне житло» не мав. Правоохоронними органами було встановлено, що відносини носять цивільно-правовий характер і мають вирішуватись в судовому порядку. Постановою від 30.01.2013 року кримінальне провадження було закрито.

Відповідач безпідставно отримав від нього кошти та ігнорує вимоги про їх повернення, тому просить стягнути із ОСОБА_2 кошти у розмірі 150 000 грн., інфляційні збитки в сумі 750 грн. та три відсотки річних у розмірі 2 810 грн. 96 коп., відповідно до положень ст. ст. 536, 625, 1214 ЦК України, а всього суму 153 560 грн. 96 коп. та судовий збір.

В судове засідання позивач не з»явився, представником позивача ОСОБА_4 суду подана заява з проханням розглянути справу без її та позивача участі, в заяві вказала, що позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи завчасно був повідомлений належним чином, суду надав телеграму з проханням відкласти розгляд справи у зв»язку з його хворобою.

Беручи до уваги, що провадження у даній справі відкрите 22.07.2013 р. та вимоги закону щодо строків розгляду справ, а також враховуючи те, що відповідач у судове засідання не з»явився повторно, при цьому останнім суду не надано будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання, судом визнані причини неявки відповідача до суду неповажними та, враховуючи заяву представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, згідно ст. ст. 224, 169 ч. 4 ЦПК України, за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач отримав від позивача кошти на загальну суму 150 000 грн. для придбання останньому квартири, однак свої зобов»язання щодо надання у власність позивачу житла не виконав, у зв»язку з чим відповідач зобов»язувався вказану суму коштів повернути позивачу до 31 серпня 2012 року, про що свідчить розписка ОСОБА_2 від 15.07.2012 року (а.с. 8).

Доказів про сплату позивачу спірних коштів за вказаною розпискою відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення зазначеної статті застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння та повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За нормою ч.1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Крім того, ст. 1214 Цивільного кодексу України врегульовано питання про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання, якою визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Про факт неповернення відповідачем позивачу отриманих у останнього коштів свідчать подані позивачем заяви до правоохоронних органів, за результатами розгляду яких слідчими Солом»янського РУ ГУМВС України 13.02.2012 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи та 30.01.2013 року постанова про закриття кримінального провадження у якій зазначено про те, що відносини між сторонами носять цивільно-правовий характер та повинні вирішуватись у судовому порядку (а.с. 6, 7).

За викладених обставин на користь позивача з відповідача необхідно стягнути отримані останнім кошти в сумі 150 000 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача, згідно положень ст. ст. 536, 625 ЦК України, три відсотки річних у розмірі 2 810 грн. 96 коп. та інфляційні збитки в сумі 750 грн. за період з 01.09.2012 року по 17.04.2013 року.

Як зазначено вище, за наданою розпискою відповідач зобов»язувався повернути позивачу кошти в сумі 150 000 грн. в строк до 31.08.2012 року.

Вказаний період заявлених вимог з 01.09.2012 року по 17.04.2013 року включає 229 календарні дні. Три відсотки річних становить 2 823 грн. 29 коп. (150 000 грн. х (3 : 365 : 100) х 229 дні). При цьому позивач просить стягнути 3 % річних у розмірі 2 810 грн. 96 коп. за 228 календарних дні прострочки. Тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Розмір інфляційних нарахувань за заявлений період з розрахунку підсумкового індексу інфляції, який становить 1,0029987, складає в сумі 449 грн. 82 коп. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 532 грн. 73 коп.

Керуючись ст. ст. 536, 625, 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 58, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 150 000 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 2 823 грн. 29 коп., індекс інфляції у розмірі 449 грн. 82 коп. та судовий збір в сумі 1 532 грн. 73 коп., а всього суму 154 805 (сто п»ятдесят чотири тисячі вісімсот п»ять) грн. 84 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дніпровського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Виниченко Л.М.