Постанова № 36076349, 04.12.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10763/13-а

Провадження № 2-а/520/330/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання Непомнющий М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови № 26 від 21 січня 2013 року ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить визнати дії першого заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ОСОБА_3 незаконними; скасувати постанову ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 26 від 21.01.2013 по справі про адміністративне правопорушення в повному обсязі, справу закрити; стягнути з ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області судові витрати на сплату судового збору та вартості послуг адвоката.

Ухвалою суду від 22 листопада 2013 року за заявою позивача ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з відповідним адміністративним позовом, за яким відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на підставі доказів наявних в матеріалах справи, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 128 КАС України. Сторонам надано час для подання суду доказів, на які вони посилаються та обгрунтовують свою правову позицію, відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються.

Представник ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення сповіщений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заперечень на адміністративний позов від відповідача не надійшло.

Суд, з урахуванням пояснень позивача, викладених в позовній заяві, дослідивши у судовому засіданні надані до заяви докази, дійшов до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.3 КАС України, субєкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. На підставі закону суд встановив, що ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області в Одеській області є належним відповідачем по справі.

21 січня 2013 року першим заступником начальника ОСОБА_2 державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ОСОБА_3 розглянуто матеріали адміністративної справи на громадянку ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду справи посадовою особою ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області прийнято постанову № 26 від 21.01.2013, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8500 (вісім тисяч пятсот) гривень.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим державним органом рішенням, стверджує, що постанову № 26 від 21 січня 2013 року ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення у передбаченому КупАП порядку не отримувала, а дізналася про неї лише 14 серпня 2013 року, з листа Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції №В-5/1255ом/11237 від 03.07.2013, разом із постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №38707288 від 03.07.2013, направленого на її адресу 06 серпня 2013 року, що підтверджується конвертом про відправлення від 07.08.2013 року. Також позивач вказує, що не була належним чином повідомлена про складання протоколу від 15.01.2013 про адміністративне правопорушення, не отримувала припис ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області від 15.01.2013, не була повідомлена про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та 21 січня 2013 року постанова № 26 про притягнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі була ухвалена без її участі.

До серпня 2013 року жодного листа з постановою № 26 від 21.01.2013 року по справі про адміністративне правопорушення від відповідача ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області до ОСОБА_1 на надходило і під розписку позивачу не вручалося, про наявність постанови № 26 від 21.01.2013 року позивачка будь-яких відомостей не отримувала.

Твердження позивачки щодо відсутності відомостей про наявність адміністративної справи та постанови про адміністративне правопорушення № 26 від 21.01.2013 року подтверджуються письмовими поясненнями представника позивача, постановою № 26 та іншими доданим до справи доказами. Тому суд приходить до висновку що доводи позивачкі є переконливими.

Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП,протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Але в суперечь вимогам закону, протокол позивачці ОСОБА_1 вручено під розписку не було ані під час його складання 15 січня 2013 року ані пізніше.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Будь-яких доказів щодо вручення позивачці протоколу від 15.01.2013 року або постанови № 26 від 21.01.2013 року суду не надано. Тому суд приходть до висновку про переконливість тверджень позивачки щодо порушення порядку складання протоколу та порядку розгляду адміністративної справи уповновожего на то органу ОСОБА_2 ДАСК в Одеській області.

Відсутність складу правопорушення з боку позивача ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

Суд встановив, що Акт перевірки від 15.01.2013 року та припис від 15.01.2013 року, протокол про адміністративне правопорушення від 15.01.2013 року, складено головним державним інспектором інспекторського відділу № 1 територіального управління з контролю за будівництвом обєктів м.Одеси Інспекції ДАБК в Одеській області ОСОБА_4, без участі особи, причетної до обставин, викладених в цих документах, та які відповідно спростовуються доказами позивача ОСОБА_1

Суду не надано жодних доказів у підтвердження факту проведення у 2013 році перевірки квартири № 11, яка знаходиться в будинку № 39, розташованому по вулиці Троїцькій у місті Одесі та обстеження цього обєкту експертами, інспекторами або комісіями. Також відсутні докази направлення по факту перевірки відповідних висновків, актів перевірок, експертиз на адресу позивача та засвідченого підписом отримання їх позивачем. За межі приватної квартири, згідно із технічним паспортом, при проведені ремонту позивач не виходила, а здійснювала ремонт лише в межах квартири, без зміни несучої конструкції і функціонального призначення приміщення.

Акт перевірки, припис та протокол про адміністративне правопорушення, складені 15 січня 2013 року мають відношення до внутриквартирних приміщень, які як встановлено судом не обстежувалися та не оглядалися головним державним інспектором інспекторського відділу № 1 територіального управління з контролю за будівництвом обєктів м.Одеси Інспекції ДАБК в Одеській області ОСОБА_4.

Згідно технічної характеристики квартири № 11, яка знаходиться в будинку № 39, розташованому по вулиці Троїцькій у місті Одесі, горищне приміщення площею 49,1 кв.м. над другим поверхом 2-кімнатної квартири належить до її частини. Це приміщення з 23 липня 2010 року по 23 квітня 2013 року було у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2010 року. З 23 квітня 2013 року до цього часу приміщення є приватною власністю ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА „ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ „КДВ, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САЕ №920558, виданим 23 квітня 2013 року Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеській області.

При винесені постанови № 26 від 21.01.2013 року була порушена ст. 279 КУпАП: адміністративна справа не розглядалася починаючи з оголошення складу або представлення посадової особи, яка розглядає справу; не оголошено, яка справа розглядається; хто притягається до адміністративної відповідальності; не розяснено права та обовязки особам, які приймають участь в розгляді адміністративної справи, не оголошено протокол; не заслухано осіб, які приймають участь в розгляді адміністративної справи,; не досліджено докази, не розглянуто клопотання, не заслухано свідків.

Доказів щодо сповіщення та запрошення ОСОБА_1 на розгляд 21 січня 2013 року не надано, а сама позивачка заявляє про її несповіщення будь-яким чином. Свідки відсутні.

При винесені постанови № 26 від 21.01.2013 року з боку ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області відбулося порушення ст. 280 КУпАП, а саме: не зясувано чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа в скоєнні адміністративного правопорушення та інші обставин, що мають істотні значення для правильного вирішення справи.

При винесені постанови № 26 від 21.01.2013 року з боку ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області порушено принцип верховенства права, порушені права та інтереси особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Під час розгляду постанови не забезпечено право особи, висловлювати свої думки з приводу притягнення її до адміністративної відповідальності, заявляти клопотання та надавати докази.

Керуючись ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Ч. 1 ст. 6 КАС України, встановлює, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, суд вважає, що саме відповідач - ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області, повинен був довести суду факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що орган державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені.

Згідно з ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, правовий режим власності; організація і діяльність органів виконавчої влади; засади місцевого самоврядування; засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобовязано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З аналізу зазначених норм вбачається, що право власності громадянина, в тому числі і право володіння та користування своїм майном, може бути обмежене лише законами України.

Позивач посилається на обставини, які свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Позивачка ОСОБА_1 з 23 липня 2010 року по 23 квітня 2013 володіла на праві приватної власності, була власником приватної квартири № 11 за адресою вул. Троїцька, будинок 39 в місті Одеса на підставі договору купівлі-продажу № 4326 від 02.07.2010 року, зареєстрованого в КП «МБТІ та РОН» у 2010 році.

Згідно технічного паспорту від 08.06.2010 року загальна площа квартири складала 115,2 кв.м. До приватних примищень квартири належало приміщення горища площею 49,1 кв.м.

11 травня 2012 року позивачка ОСОБА_1 подала до ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області декларацію за № ОД 08212073341 про початок виконання будівельних робіт реконструкції квартири площею 115,2 кв.м. без зміни геометричних розмірів та цільового призначення.

16 травня 2012 року ОСОБА_1 отримано Технічний паспорт на квартиру площею 110 кв.м.

21 травня 2012 року позивачка ОСОБА_1 подала до ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області декларацію за №ОД 14212078995 про готовність обєкта до експлуатації реконструкції квартири без зміни цільового призначення площею 110 кв.м.

Відповідно до п. 8 ст 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» «Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.»

Але позивач зареєструвала декларації про початок виконання робіт та готовність обєкта, данних в декларації викладених достовірно або в неповному обсязі судом або відповідачем ІДАСК в Одеській області не встановлено. Таким чином не є спростованим, що позивачем в повному обсязі виконано вимоги законодавства щодо будівельних робіт.

Посилання відповідача у постанові № 26 від 21.01.2013 року на подання недостовірних данних у декларації: зміна конфігурації та зміна геометричних розмірів квартири не відповідає дійсності та спростовується наявними матеріалами справи. Конфігурація та геометрічни розміри обєкту такі, що відповідають технічним паспортам як на момент подачі декларації про початок виконання будівельних робіт так і декларації про готовність обєкту до експлуатації.

23 квітня 2013 року право власності на квартиру набуло ПП «Юридична компанія «КДВ». Права та інтереси якої не зачипаються оскаржуємою постановою.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ч. 1. ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно ч 3. ст. 94 КАС України Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем понесені та підтверджені судові витрати у розмірі 34,41 грн. (а.с. __ ) що підлягають задоволенню та присуджені на його користь з відповідача.

Згідно ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовуються державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно ст.1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових чи службових цих органів.

Однак позивачем не надано жодних доказів що підтверджують завдання майнової або моральної шкоди. Тому суд приходить до висновку що в цієї частини позовних вимог позивача позов підлягає відмові.

Інші підстави для відмови в задоволені вимог позивача судом не встановлені.

Керуючись ст. ст. 4-15, 18, 19, 79, 94, 160-163, 185, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови № 26 від 21 січня 2013 року ОСОБА_2 ДАБК в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову № 26 від 21.01.2013 року ОСОБА_2 Державного архітектурного-будівельного контролю в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 частини 12 статті 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч пятсот) гривень, провадження по справі закрити.

Стягнути з ОСОБА_2 Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 34, 41 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.