Рішення № 36076110, 02.12.2013, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 02.12.2013

Справа № 1511/4973/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петрюченко М.І.,

при секретарі Ковтонюк Г.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в залі суду в м.Іллічівську Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому стверджує, що 06 травня 2008 року між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № ODTIGA НОМЕР_1 (далі - Кредитний договір). Згідно цього договору позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 26115 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 06.05.2018 року.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 06.05.2008 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_3 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 36,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, відповідач ОСОБА_2 не виконує належним чином свої зобов'язання та не дотримується терміну повернення наданого йому кредиту, у звязку з цим ПАТ КБ Приватбанк уточнивши 07 лютого 2013 року свої позовні вимоги, просить суд в рахунок стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 65653,82 дол.США, що за курсом НБУ станом на 03.09.2012 року складає 524574,03 гривень звернути стягнення на квартиру, що належить ОСОБА_3, загальною площею 36,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та виселити відповідача, який зареєстрований та проживає у спірній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, а також стягнути суму сплачених судових витрат.

Ухвалою суду від 20 березня 2013 року в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що наразі він виплачує заборгованість за кредитом.

Відповідач ОСОБА_3 був належним чином сповіщений про день і час судового розгляду справи, однак в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.111).

Заслухавши присутніх сторін по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3, ОСОБА_2 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки (в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODTIGA НОМЕР_1 від 06 травня 2008р. в розмірі 524574,03 грн.): квартиру за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі -продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для предмету іпотеки. В частині вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири, слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № ODTIGA НОМЕР_1, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 26115 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 06.05.2018 року (а.с.11-13).

Згідно п.2.3.7 цього договору (а.с.12), Банк має право стягнути Кредит до настання дати, передбаченої п.8.1, 8.1.1,8.1,2 даного Договору, у т.ч. звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п.2.3.3.

06 травня 2008 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 36,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.17-19).

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1, ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (тобто із закінченням виконання зобов'язання). Порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється (закінчується), якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.589, 590 ЦК України та ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до положень ст.572 ЦК України, ст.ст.33, 35 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк.

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкодою для звернення з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою основного зобов'язання відповідно до ч.2 ст.35 Закону України "Про іпотеку".

З огляду на ч.3 ст.35 Закону України "Про іпотеку", вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, лише у випадках, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно п.22 Договору іпотеки від 06.05.2008 року (а.с.17-19), у випадку порушення Кредитного договору іпотекодержатель направляє іпотекодержателю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення.

З розрахунку заборгованості (а.с.6-8) підтверджується, що в порушення умов кредитного договору позики № ODTIGA НОМЕР_1 від 06 травня 2008 року ОСОБА_2 не виконує умов кредитного договору та заборгованість станом на 03 вересня 2012 року становить:

- заборгованість за кредитом в сумі 25420,24 доларів США;

- заборгованість за відсотками в сумі 13258,22 доларів США;

- комісія в сумі 3307,03 доларів США;

- пеня в сумі 20512,16 доларів США;

- штраф (фіксована частина) 31,29 доларів США;

- штраф (відсоток від суми заборгованості) 3124,88 доларів США

Всього 65653,82 доларів США що згідно курсу НБУ становить 524574 грн. 03 коп.

Із наданих суду документів вбачається, що у зв'язку з боргом, листом від 02 серпня 2012 року №30.1.0/2-696 (а.с.9-10), позивач направив відповідачам вимогу про погашення вказаної заборгованості, повідомивши позичальника ОСОБА_2 та майнового поручителя ОСОБА_3, що в протилежному випадку буде звернено стягнення на предмет іпотеки, однак жодних заходів по погашенню заборгованості відповідачі не вживали, що підтверджується розрахунком заборгованності (а.с.6-8).

Відтак, у суду є підстави для задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODTIGA НОМЕР_1 від 06 травня 2008р. в розмірі 524574,03 грн.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцю.

Крім того, за змістом ст.ст.34, 39 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки, у тому числі за рішення суду, може бути переданий іпотекодержателю в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Тож, підлягає задоволенню вимога в частині надання Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для предмету іпотеки.

Крім іншого, відповідно до ч.4 ст.9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку"передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст.40 Закону України "Про іпотеку" та ст.109 ЖК Української РСР - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Однак, відповідно до ч.4 ст.9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку, передбачених законом.

У частинах 2, 3 статті 40 Закону України "Про іпотеку" законодавець встановив певний порядок дій Банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Законом передбачено проведення процедури виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення і під час задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і в подальшому, але з дотриманням обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Однак, в даному випадку позивач не дотримався цієї процедури, не направив іпотекодавцю та мешканцям спірної квартири письмову вимогу, що є підставою для відмови у задоволенні позову виселення відповідача з житлової квартири, яка є предметом іпотеки.

Оскільки, на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч.1 ст.35, ч.2 ст.40 Закону України "Про іпотеку" та ч.3 ст.109 ЖК Української РСР, щодо примусового виселення з квартири, на яку здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені.

При виконанні вимог, зазначених ч.1 ст.35, ч.2 ст.40 Закону України "Про іпотеку", позивач не позбавлений права звернення з аналогічним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.33-35, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.9, 109 ЖК Української РСР, 553, 554, 559, 589, 598, 599, 590, 626, 627, 629, 638, 640, 1054 ЦК України, ст.ст.34, 39 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст.209, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODTIGA НОМЕР_1 від 06 травня 2008р. в розмірі 524574,03 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі -продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для предмету іпотеки.

В задоволенні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк - в рівних частинах суму сплаченого судового збору в розмірі 3540,09 грн., по 1770 грн. 45 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської областіОСОБА_4