Рішення № 36075076, 22.11.2013, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1166/13-ц

Провадження № 2/486/490/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:головуючого Волкової О. І.

при секретарі Стрельніковій В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на квартиру та виселення з зняттям з реєстраційного обліку.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 22.03.2005 року було укладено кредитний договір №NKUGK06150400 , відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3875.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.03.2015 року. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язалася щомісячно надавати грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. В порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 18.03.2013 року утворилася заборгованість за кредитом у сумі 2521,91 доларів США, що по курсу НБУ станом на 18.03.2013 року у валюті України складає 20150.06 гривень.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08.04.2005 року з відповідачем було укладено договір іпотеки №NKUGK06150400, за яким відповідач (іпотекодавець) надав позивачу (іпотекодержателю) в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 37.40кв.м за. У звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки виселення із зняттям з реєстраційного обліку.

Представник позивача в судому засіданні позов підтримав та прохав звернути стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки та виселити всіх осіб, які зареєстровані та проживають в зазначеному житловому приміщенні зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Відповідач ОСОБА_1 в судому засіданні заперечував проти звернення стягнення на квартиру. Пояснив суду, що дійсно має заборгованість по виплаті за кредитним зобов'язання, яка виникла у нього у зв'язку з хворобою, та яку він фактично позбавлений можливості погасити, оскільки, витрачає всі кошти на лікування та має скрутний матеріальний стан.

Судом встановлено, що 22 березня 2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №NKUGK06150400, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 3875,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 березня 2015 року за цільовим призначенням - придбання квартири (20-21).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 08.04.2005 року було укладено договір іпотеки №NKUGK06150400 нерухомого майна (а.с.23-25), згідно з яким відповідач як іпотекодавець надав позивачу як позикодавцю (іпотекодержателю) в іпотеку належну іпотекодавцю на праві власності квартиру квартиру АДРЕСА_2 та яким відповідно до п.21 передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до довідки №662927 від 12.06.2013 року ОСОБА_1 станом на 12.06.2013 року має заборгованість у сумі 2712,84 дол. США, що еквівалентно 21683,73 грн. Дана заборгованість складається з заборгованості:

- по тілу кредиту 986,46 дол. США, що еквівалентно 7884,77 грн.,

- по процентам -9,81 дол. США, що еквівалентно 78,41 грн.,

- по прострочена тілу кредиту 830,56 дол. США, що еквівалентно 6638,67 грн.,

- по процентам 881,46 дол. США, що еквівалентно 7045,51 грн. (а.с.58).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач з 2005 по 2012 рік виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором. З 2012 року у нього виникла заборгованість, яка є наслідком його стану здоров'я, що підтверджується повідомленням державного закладу СМЧ №2 м.Южноукраїнська №6621 від 11.11.2013 року громадянин ОСОБА_1 з 2001 року перебуває на обліку у лікаря ендокринолога з приводу цукрового діабету другого типу інсулінозалежного, неодноразово лікувався амбулаторно та стаціонарно, з 2010 року був визнаний інвалідом Ш групи. Окрім того, на протязі 2013 року двічі лікувався у стаціонарі: з приводу Термічного опіку кропом обох стоп ІІ - Ш АВ ступеня, цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, прогресуючої стенокардії, Атеросклеротичного кардіосклерозу, Атеросклерозу аорти, Міокардіофіброзу змішаного генезу, гіпортенічної хвороби Ш ступеню, універсальної ангінопатії з вираженим больовим синдромом, енцефалопатії ІІ ступеню змішаного генезу. (а.с.85).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правове регулювання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців здійснюється законами України, зокрема Житловим Кодексом України, Законом України Про іпотеку.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п. п. 15.7.1., 15.7.2., 15.9 іпотечного договору, відповідно до розділу V Закону України Про іпотеку на підставі рішення суду або на підставі напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

Тобто, сторонами в іпотечному договорі визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 584 ЦК України), який відповідає вимогам ст. 35 Закону України Про іпотеку.

Статтями 33, 35 та 39 Закону України Про іпотеку передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк.

У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкодою для звернення з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою основного зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України Про іпотеку.

З огляду на ч. 3 ст. 35 Закону України Про іпотеку, вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, лише у випадках, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

У справі наявні докази про направлення банком іпотекодавцеві письмової вимоги, передбаченої ст. 35 Закону України Про іпотеку, однак відсутні будь-які відомості про отримання відповідачем вказаної вимоги.

Суд вважає, що має бути врахована й співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна.

Вирішуючи питання про наявність визначених законом та укладеним між сторонами договором іпотеки підстав для звернення позивача з даним позовом до суду, суд також враховує, що фактична заборгованість за спірним кредитним договором з урахуванням всіх видів платежів станом на 18.03.2013 року складає лише 2591,91 доларів США, що є меншою, ніж визначена сторонами вартість предмету іпотеки станом на 08.04.2005 року (а.с.23), вартість якої станом на день розгляду справи судом є значно більшою, ніж станом на період укладення спірного кредитного договору, а вказане свідчить про не співмірність фактичної заборгованості та вартості предмету іпотеки, яка є місцем проживання відповідача та його єдиним житлом.

Кредитний договір укладено між сторонами терміном до 21 березня 2015 року, при цьому на день розгляду справи судом кредитний договір не розірвано, позивач не звертався з позовом до суду про стягнення з відповідача наявної заборгованості по періодичних платежах, не вживав будь-яких інших визначених законом та кредитним договором мір щодо спонукання відповідача до виконання зобов'язань за спірним кредитним договором, а сам відповідач при розгляді справи судом не оспорюючи розміру наявної заборгованості висловив намір погасити наявну заборгованість по періодичних платежах. При цьому суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що банк вимагає повністю погасити уже наявну заборгованість по періодичним платежах, ініціювавши судовий позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та про його виселення.

Відповідно до положення ст. 39 Закону № 898-ІV суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Суд враховує, об'єктивні причини виникнення боргу, а саме, стан здоров'я відповідача, процесуальну поведінку самого позивача, розмір заборгованості, вартість предмету іпотеки, яка є значно більшою ніж заборгованість за даним договором, кінцевий термін повернення коштів. З таких підстав, суд, вважає, передчасним звернення позивача з позовом про звернути стягнення на предмет іпотеки виселення із зняттям з реєстраційного обліку.

Тому в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення необхідно відмовити саме з цих підстав.

Позовні вимоги стосовно виселення є похідними, а тому не підлягають задоволенню, в зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення протягом десяти діб з дня отримання копії цього рішення. У разі неподання апеляційної скарги протягом встановленого строку рішення набирає законної сили.

Суддя Южноукраїнського

міського судуОСОБА_2

Справа № 486/1166/13-ц

Провадження № 2/486/490/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

22 листопада 2013 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:головуючого Волкової О. І.

при секретарі Стрельніковій В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення протягом десяти діб з дня отримання копії цього рішення. У разі неподання апеляційної скарги протягом встановленого строку рішення набирає законної сили.

Суддя Южноукраїнського

міського судуОСОБА_2