Рішення № 36073274, 07.11.2013, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 412/8224/13-ц

Провадження № 2/412/2670/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Краснодон « 07 » листопада 2013 року

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б... при секретарі Олєйнікової Г.Г., за участю - представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Краснодон, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ „Краснодонвугілля" про відшкодування моральної шкоди. -

встановив:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він з 1972 року по 2013 рік, тобто тривалий час, працював у вугільній промисловості на підземних роботах - на посаді електрослюсаря з повним підземним робочим днем. Внаслідок шкідливих умов праці отримав хронічне професійне захворювання. ВВД ФСССНВ в м. Краснодон йому були призначені щомісячні страхові виплати. 10.07.2013 р. обласною МСЕК йому було встановлено втрата працездатності в розмірі 15 % - 13.06.2013 р. безстроково, по хронічному бронхіту. В акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у нього встановлено діагноз - хронічний бронхіт ІІ стадія, пилова етіологія, пневмофіброз, емфізема легенів, ЛН 1 ст. - професійне захворювання. Провина підприємства у виникненні професійного захворювання встановлена. Стан здоров»я його погіршується, що потребує лікування. Через захворювання в нього змінився звичайний спосіб життя, обмежилась життєдіяльність, відобразилось на подальшій перспективі у роботі, т.я його було звільнено за ч.2 ст. 40 КЗпПУ за станом здоров»я. Також зазначив, що у Колективному Договорі саме ПАТ «Краснодонвігулля» повинно відшкодовувати моральну шкоду, а не забезпечення підприємством безпечних і нешкідливих умов праці призвело в подальшому до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У зв»язку з тим, що на теперішній час не передбачено відшкодування моральної шкоди ВВД ФССНВ в м. Краснодон, тож вважає, що моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства, яку він з урахування викладеного оцінює в 15 000 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди у розмірі 15 000 грн, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов, вважає, заявлені вимоги цілком обґрунтованими, т.я стан здоров»я позивача дійсно погіршився, важкі види робіт він не може провадити, забезпечувати родину також йому важко, багато коштів витрачає на лікування.

Представник відповідача ПАТ „Краснодонвугілля" ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що позивачем не надано документів, що підтверджують його лікування, витрати коштів, спричинення моральної шкоди, в зв»язку з чим вважає заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник третьої особи ВВД ФСССНВ в м. Краснодон ОСОБА_3 в судовому засіданні просив розглядати справу на розсуд суду, зазначив, що з боку Фонду виконані всі зобов»язання, до нього позивач вимог не заявляє.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він є сином позивача, підтвердив, що батько тривалий час працював на ш. ім.. ОСОБА_7, через хворобу він у

теперішній час не працює, по господарству він також допомагати не може, т.я став дуже дратівливий, для важкої праці по господарству наймає сторонніх людей, в родині часті конфлікти з цього приводу.

З пояснень свідка ОСОБА_8, наданих в судовому засіданні, вбачається, що вони разом працювали, були веселі та жваві, відпочивали, виїздили на природу, позивач був веселим, любив спілкуватись з людьми, останнім часом став дратівливим, конфліктним, особливо після звільнення за станом здоров»я, вона стала йому допомагати, важку роботу виконувати не може, до звільнення був зовсім іншою людиною. Також пояснила, що в нього стали проблеми з диханням, хворіє шлунок, руки та ноги крутять.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вислухавши сторони, їх представників, представника третьої особи, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ст. 60 ЦПК України передбачає, що сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001р. за № 5) розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості, відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати чим підтверджується факт заподіювання позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин, чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що позивач з 1972 року по 2013 р. працював у вугільній промисловості, що підтверджується копією трудової книжки., яка міститься в матеріалах справи. 10.01.2013 р. його було звільнено в зв»язку з невідповідністю працівника роботі, що він виконує, внаслідок стану здоров»я за п.2 ст. 40 КЗпПУ.

Відповідно до акту за № 16 від 13.05.2013 р. , затвердженого начальником відокремленого структурного підрозділу Красно донське міськрайонне управління Головного управління Держсанепідемслужби у Луганській області встановлено наявність шкідливих умов праці у професії електрослюсар підземний в зв»язку з чим у ОСОБА_4 зазначено діагноз - хронічний бронхіт ІІ ст.., пилової етіології, фаза неповної клінічної ремісії, пневмофіброз, емфізема легенів, ЛН І ст.. , професійне захворювання, встановлене вперше.

Згідно з висновком МСЕК від 10.07.2013 р. за № 223620 позивачу встановлено 15% втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням з 13.06.2013 р. безстроково.

В зв»язку з чим ВВД ФССНВ в м. Краснодон було призначено ОСОБА_4 одноразову допомогу в сумі 77 996 грн відповідно до постанови від 22.07.2013 р. за № 1207/12272/12272/2 та щомісячну грошову компенсацію в сумі 1026.76 грн. відповідно до постанови від 22.07.2013 р. за № 1207/12272/12272/3.

Таким чином, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, в зв»язку з чим на них розповсюджуються норми трудового законодавства.

Ст.. 237-1 КЗпПУ передбачено, що «відшкодування власником або уповноваженим ним

органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних

прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя».

Матеріалами справи та копіями епікризів підтверджується факт перебування позивача на лікуванні, погіршення стану здоров»я,тощо.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями визначено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд враховує положення ст.. 153 ч.2 КЗпПУ, якими передбачається, що забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров»я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ч.3 ст. 34 цього Закону виключена відповідно до положень ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

На час встановлення позивачу втрати працездатності на Фонд не покладено обов»язок відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, таку шкоду повинен відшкодовувати роботодавець згідно з ст.. 237-1 КЗпП.

Більше того, актом розслідування хронічного професійного захворювання № 16 від 13.05.2013 р. встановлено провину ПАТ «Краснодонвугілля» у виникненні професійного захворювання позивача.

Тож, факт наявності професійного захворювання, у зв»язку з яким позивач, змушений постійно лікуватися, зазнавати страждання від фізичного болю та додаткових зусиль для організації свого життя та побуту, свідчить про наявність моральної шкоди, завданої шкідливими умовами виробництва та частковою втратою працездатності, що доведено наданими позивачем медичними документами, актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання на виробництві, поясненнями свідків.

Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди.

У суду не виникають сумніви з приводу того, що життєвий уклад позивача порушено, його турбують захворювання, які викликані професійним захворюванням, непорозуміння в родині, фізична не спроможність виконувати фізичний труд по дому, крім того, постійні турботи головного болю, нервові зриви, стреси з приводу цього, викликають певні моральні страждання.

З огляду на викладене, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що моральна шкода підлягає частковому відшкодуванню, а саме - у сумі 1 500 грн, що цей розмір відповідає понесеним моральним стражданням позивача, тому рішення підлягає задоволенню в частині стягнення моральної шкоди саме в цьому розмірі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229.40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60-65, 88, 212, 214-215, 292 ЦПК України, ЗУ «Про охорон праці», Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про

судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від

31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП, ЗУ «Про судовий збір», суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ПАТ „Краснодонвугілля" про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Краснодонвугілля» (п/р 26004962488307, в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851, код 32363486) на користь ОСОБА_4, і.н. НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 1 500 ( одна тис. п»ятсот) грн.

В іншій частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ПАТ «Краснодонвугілля» (п/р 26004962488307, в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851, код 32363486) на користь держави судовий збір в сумі 229 ( двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання копії цього рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.

Головуючий:М.Б.Баличева