Рішення № 36071755, 17.12.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/1861/13-ц

2/248/833/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.

при секретарі Кубарєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом до відповідачки зазначивши, що в листопаді 2012 року вона звернула до відповідачки, як до особи підприємницької діяльності, яка займається пошиттям одягу, в тому числі з натурального хутра, з проханням пошити їй полушубок з натурального хутра рижої лисиці. Відповідачка погодилась, встановила ціну за пошив - 1000 грн., вказала на необхідність купити фурнітуру, яка буде коштувати приблизно 200 грн. Позивачка віддала їй гроші та 11 шкурок натуральної рижої лисиці. Після декількох примірок, 29.12.2012р. вона забрала у відповідачки готовий виріб, який привезла додому та побачила, що він виготовлений неправильно хутро підібрано невірно, ворітник зроблено з кусків, рукава також виготовлено з кусків, хоча вона віддавала цілі шкурки, яких вистачало б і на воріт і на рукава, підкладка зроблена зі старої матерії, багато хутра не вистачає. Цей полушубок вона віднесла спеціалістам будинку побуту «Черемшина» м.Харцизька, де він був оглянутий та їй була надана довідка про те, що полушубок пошитий з порушенням технології пошиття виробів з натурального хутра. На її вимогу до відповідачки повернути гроші за пошкоджене хутро та за пошиття, остання відмовилась та наполягала, що все зробила вірно. Вважає, що відповідачка порушила вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відмовилась повернути гроші за зіпсований товар. Вартість хутра оцінює о 5500 грн., та з урахуванням коштів, сплачених за роботу 1000 гр. та витрачених на фурнітуру 200 грн., вважає, що їй заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 6700 грн. Крім того, вважає, що такими діями відповідачки їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює о 5000 грн. та обґрунтовує тим, що вона переживала за пошкоджене хутро, було порушено нормальний образ її життя, відповідачка відмовилась повернути їй гроші за зіпсоване хутро, що вимусило її звертатись до суду за поновленням її порушених прав. Просить стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в сумі 6700 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, уточнила позовні вимоги та дала пояснення аналогічні, викладеним в позові, а також пояснила, що відповідачка відразу чека або квитанції про отримання від неї грошей за роботу та фурнітуру їй не надала, в звязку з чим вона була вимушена звернутись до міліції. Лише 31.01.2013р. відповідачка надала їй розписку про отримання грошових коштів за пошив полушубку -1000грн. та на фурнітуру 184 грн. Для пошиття полушубку вона передавала відповідачці 11 шкурок хутра рижої лисиці, які оцінює по 250 грн. за кожну шкурку. За для доказування наявності недоліків придбаного позивачкою виробу вона була змушена звернутися до спеціаліста, а саме до директора Будинку побуту «Черемшина» ОСОБА_3О, яка надала її письмову довідку. Відповідно до довідки при огляді виробу було виявлено, що хутро при прийомці не підписано, виріб пошито з грубим порушенням технології пошиття виробів з натурального хутра та держстандартів. Просить стягнути з відповідача вартість хутра рижої лисиці оцінює о 2750,00 грн., сплачені за роботу кошти 1000 гр. та кошті витрачені на фурнітуру 184 грн., а полушубок залишити відповідачці, оскільки через наявні недоліки він не може бути у споживанні. Також просить стягнути з відповідачки моральну шкоду, яку вона оцінює о 5000 грн. та судові витрати понесені за проведення експертизи та правову допомогу.

Представник позивачки адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що пошив полушубка було зроблено неправильно, неправильно підібрано хутро, ворса хутра розташована в різні сторони. Колір хутра лисиці, яке надала позивачка для виготовлення виробу, був не однотонний - десь темніше, десь світліше, однак відповідачка при пошитті це не врахувала, по кольору хутро не підбирала. Пошив виробу з хутра був виконаний не на спеціальній для пошиття виробів з хутра швейній машині, що також вплинуло на якість виготовлення. Вважає, що з наданих 11 шкурок лисиці, можливо було виготовити більший полушубок та відповідачкою на виріб було витрачено хутра менше ніж надано. Підкладка на виробі стара або неякісна, не відповідає по кольору. Ворітник виготовлено з кусків, що виглядає некрасиво. Позивачка не бажає та не можу носити такий виріб, вважає полу шубок некрасивим та виконаним неякісно. В позасудовому порядку конфлікт вирішити не вдалось.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні після уточнення позовних вимог, позов визначала частково та пояснила, що вона є фізичною особою-підприємцем та видом її діяльності є пошиття та ремонт одягу, місце провадження господарської діяльності: Донецька область, м.Макіївка-85, квартал -25, буд.1, податкова адреса субєкта господарювання м.Макіївка-42, пров. Шкільний, 42. В листопаді 2012 року позивачка звернулась до неї за рекомендацією спільних знайомих та попросила виготовити їй з наявного у неї хутра рижої лисиці полушубок. Вона не погоджувалась, пояснюючи тим, що вона з хутра вироби не виготовляє, але позивачка наполегливо просила про це, на що вона погодилась. Позивачка надала їй 11 шкурок рижої лисиці повідомивши, що кожна шкурка коштує 250,00 грн. Спочатку вона надала 9 шкурок, потім додала ще 2 шкурки. Вартість роботи була оговорена о 1000 грн., яку позивачка їй передала. Спочатку було зроблено викройку, запрошено позивачку. Вона приїхала до майстерні та вони разом розклали хутро на викройці. При цьому враховувалось побажання позивачки, яке хутро де на виробі застосовувати. Позивачка також запрошувались на примірки, де їй все подобалось. Підкладку до полушубку купувала сама, на фурнітуру нею було витрачено 184 грн. Після пошиття виробу, приблизно 29 грудня 2012 року позивачка забрала його та жодних претензій не висловила, перед цим приміряла виріб та була довільна. Залишки хутра вона віддала позивачці. Після цього позивачка дзвонила їй, поздоровляла з новорічними святами, казала, що носить шубу, все їй подобається, але попросила її прийняти після свят щось переробити на рукаві. Після новорічних свят в 2013 році позивачка приїхала до неї та звинуватила її в тому, що під час пошиття виробу вона вкрала у неї 2 шкурки хутра лисиці, вимагала їх повернути, погрожувала що буде звертатись до міліції, вимагала повернути гроші за роботу, потім звинуватила в неякісному пошитті виробу. Дійсно у неї в майстерні відсутнє спеціальне обладнання для пошиття виробів з хутра, але вважає, що вона добросовісно поставилась до пошиття виробу та виконала усі побажання, які висловлювала позивачка. На її думку іншого зробити нічого було не можна. Визнає той факт, що хутровий виріб має недоліки. Не заперечує повернути позивачці гроші, які вона отримала за роботу в сумі 1184 грн. та сплатити вартість 11 шкурок хутра рижої лисиці по ціні 250,00 грн., а також понесені позивачкою судові витрати за проведення експертизи та на правову допомогу, але в іншій частині позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню через наступне .

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, згідно ст. 60 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 628 ЦК України приписує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір побутового підряду є публічним договором.

До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1, як замовником, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 058677), як виконавцем, в листопаді 2012 року було укладено договір побутового підряду з пошиття верхнього одягу з натурального хутра рижої лисиці, а саме полушубку. За умовами такого договору, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 для виготовлення виробу 11 шкурок хутра рижої лисиці та сплатила вартість роботи за виготовлення виробу в сумі 1000 грн. та 184 грн. за придбання фурнітури для виробу, а ОСОБА_2 прийняла вказане хутро у зазначеній кількості, грошові кошти за виготовлення виробу в сумі 1000,00 грн. та на придбання фурнітури 184,00 грн., виготовила полу шубок, який передала ОСОБА_1 Ціна шкурок хутра лисиці була оговорена по 250 грн. за шкурку.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та не спростовується.

Розділ 2 Інструкції щодо надання послуг з ремонту і пошиття швейних і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів, затвердженої Наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування-населення 27 серпня 2000 р. № 20, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2000 р. за № 804/5025 «Особливості приймання та оформлення замовлення», передбачає:

п.2.1. - Замовлення оформлюється договором (квитанцією). Приймальник під час оформлення замовлення на пошиття виробів повинен надати замовнику професійну консультацію і узгодити з ним модель (ескіз, малюнок) виробу, розмір, фасон, матеріали, фурнітуру і таке інше, що підтверджується підписом замовника.

п.2.2 - Замовлення на пошиття виробів можуть оформлюватися як за зразками-моделями, затвердженими в установленому порядку, так і за індивідуальними замовленнями.

п. 2.3. - Під час оформлення замовлення на пошиття та ремонт хутряних виробів і виробів із шкіри на зворотному боці шкіряної тканини замовник кульковою ручкою зазначає своє прізвище. Хутряні вироби, що приймаються у ремонт, вимірюються за довжиною і шириною, а одяг за довжиною і шириною нижнього краю виробу та обводу грудей. Усі ці відомості, а також площа прийнятого в ремонт хутра зазначаються у квитанції.

п. 2.6. Вартість прийнятих у ремонт виробів установлюється за погодженням із замовником або на підставі підтвердних документів і зазначається разом із відсотком зносу у квитанції.

п. 2.7. Послуги надаються відповідно до переліку та за цінами, затвердженими виконавцем. Порядок розрахунків у готівковій або безготівковій формі визначається виконавцем за погодженням із замовником (до надання послуги або після її надання, часткова оплата з остаточним розрахунком під час отримання замовлення).

п.2.8. При розрахунках із замовником через реєстратори розрахункових операцій замовнику видається касовий чек касиром (якщо є центральний розрахунковий вузол) або працівником виконавця, який має право доступу до реєстратора і свій власний код.

Разом з чеком замовнику видається другий примірник договору (копія квитанції).

п.2.9. При розрахунках із замовником без застосування реєстраторів йому видаються квитанції за формами N ПО-В-1 (пошиття) та N ПО-Р-1 (ремонт), затвердженими наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29.09.95 N 8 ( z0389-95 ) "Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкцій щодо їх використання", зареєстрованим Міністерством юстиції України 25.10.95 за N 389/925.

Згідно положень п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Судом встановлено, що при укладанні договору побутового підряду сторони, а саме позивач та відповідач дійшли згоди щодо істотних умов договору, а саме ними було узгоджено модель виробу, розмір, фасон, фурнітуру.

Однак, усі ці істотні умови повинні були зазначені приймальником - відповідачкою та погоджені підписом замовника, що не було зроблено, а повинно було знайти свого відображення у відповідній квитанції.

Згідно п. 25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 p. № 313 виконавець зобов'язаний забезпечити:

надання послуг відповідно до вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів та умов угоди;

виконання гарантійних зобов'язань щодо виготовлених виробів і відремонтованих ним речей;

дотримання термінів виконання замовлення;

належний рівень культури обслуговування;

надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги;

збереження прийнятих від замовника для надання послуги речей та матеріалів, а також використання їх за призначенням;

відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою;

дотримання встановленого режиму роботи;

виплату замовникові у разі порушення умов угоди неустойки (пені), якщо це передбачено умовами угоди. Виплата неустойки (пені) не звільняє виконавця від виконання замовлення;

повернення замовникові невикористаних матеріалів, наданих замовником, а також, за його бажанням, усіх замінених за плату деталей та комплектуючих виробів;

попередження замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, наданих замовником, а також про інші незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршувати споживчі властивості замовлення.

Пунктом 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено право споживача на належну якість продукції, а саме продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років від дня передачі її споживачеві.

Судом встановлено, що вимога позивачем пред'явлена відповідачу протягом гарантійного строку.

У звязку з тим, що позивач вважала, що відповідачкою був виготовлений виріб неналежної якості, позивачка звернулася до відповідача в січні 2013 року з проханням повернути їй гроші, сплачені за виготовлення виробу.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона також є приватним підприємцем по пошиттю одягу та працює разом з позивачкою в одній майстерні. В листопаді до відповідачки звернулась позивачка з проханням пошити полушубок з хутра лисиці. Позивачка відмовлялась, але на наполегливі прохання позивачки, погодилась. При цьому позивачку було попереджено, що в майстерні відсутні спеціальні машинки для виготовлення виробів з хутра. Позичка декілька разів приїжджала до майстерні, вони з відповідачкою розкладували шкурки на викройці, шкурки розташовувались по бажанню позивачки. відповідачка відповідально поставилась до пошиття виробу. Наприкінці грудня 2012 року позивачка забрала виріб та була довільна ним, але після новорічних свят зявилась у майстерні та стала вимагати від відповідачки повернути гроші за роботу та дві шкурки хутра лисиці. Вважає, що відповідачка належним чином виконала свою роботу по пошиттю виробу.

Оскільки відповідач відмовила позивачці у задоволенні її прохання, то після такої усної відмови позивачка звернулася за захистом своїх прав споживача до управління АПК, торгівлі та побутового обслуговування Макіївської міської ради. Листом № 123 від 06.02.2013 року їй було рекомендовано для вирішення конфліктної ситуації звернутись із заявою до ФОП ОСОБА_2 з вимогою про організацію експертизи виконаної послуги, звернутись до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області або суду відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до довідки ТОВ Будинку побуту «Черемшина», при огляді виробу з натурального хутра лисиці, яке було надано позивачкою ОСОБА_1, було виявлено, що хутро не підписано, а виріб пошито з порушенням уніфіцірованої технології пошиття виробів з натурального хутра та держстандартів.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона працює директором ТОВ Будинку побуту «Черемшина» м.Харцизька, має 35-річний стаж в сфері обслуговування, в тому числі щодо пошиття одягу. Має 7-річний стаж в пошиття хутряних виробів. При цьому пояснила, що відносно пошиття виробів з хутра вона фахівець - самоучка. Позивачка ОСОБА_1 звернулась до неї як до фахівця, принесла полушубок, виготовлений з хутра лисиці, який вона оглянула та висловила свою думку про те, що технологічно полушубок виготовлений невірно а саме виріб виготовлено не на спеціальному обладнанні, розкрій є неправильним, шкурки не пройшли необхідну обробку, шкурки підібрані не по кольору, хутро порізано невірно.

Відповідно до ч.2 ст.678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів", за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Згідно ч. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Відповідно до п. 12 та п. 13 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Згідно ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення», істотним недоліком товару є «недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару щодо його цільового призначення і для усунення якого необхідні великі витрати праці, часу, а також комплектуючих виробів, які становлять значну частину товару, або він робить товар іншим, ніж передбачено нормативними документами або договором, або проявляється знову після його усунення ».

Під час судового слухання представник позивачки заявила клопотання про проведення по справі товарознавчої експертизи відносно полушубка, виготовленого відповідачкою позивачці.

Згідно дослідницької частини висновку судової-товарознавчої експертизи №4032/27 від 01.11.2013р., полу шубок має прямий силует, відкладний комір з застібкою ґудзик, по краю лівої та правої полочок маються навесні петлі з крючками в кількості 4 одиниць, малюнок хутра правої та лівої сторін коміру, правої та лівої полочок та спіни співпадає по окрасу та направленню остевого волосу. Візуальним оглядом були встановлені дефекти технологічного характеру та сткорняжно-пошивочного виробництва. Зокрема, до дефектів технологічного характеру відносяться порушення технологічного процесу виделки тканин хутра, а до дефектів пошив очного виробництва: - неправильне пошиття коміру, різна ширина рукавів, явне виражене викривлення низу виробу, неоднакова підборка шкурок по висоті, густоті та кольору волосяного покрову на внутрішній частині рукавів. Згідно висновку вказаної експертизи дефекти пошив очного виробництва виявлені на полу шубку є істотними та впливають на його якість по сукупності споживчих властивостей. На внутрішній частині рукавів підборка хутра не відповідає вимогам п.2.1.4 ДСТУ 8765-93 «Одяг хутряна та комбінована». При виготовленні готових хутряних виробів застосовуються спеціальні скорняжні машини, які утворюють шви, малозамітні зі сторони волосяного покрову.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що відповідачем було виконано своє зобовязання за укладеним договором щодо пошиття за замовленням позивача полушубку з хутра лисиці без дотримання встановлених норм та правил, встановлених при пошитті виробів з хутра, що в свою чергу спричинило втрату належного зовнішнього вигляду виробу та наявність дефектів. Твердження відповідача про те, що позивач попереджалась про те, що в майстерні відсутнє спеціальне обладнання та вона сама приймала участь у розкрої хутра, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Суд погоджується з тим, що відповідач при виготовленні виробу з хутра порушила встановлені вимоги для пошиття виробів з хутра. Відповідно, взяті на себе зобов'язання відповідач не виконала належним чином.

Крім того суд враховує, що саме на відповідача, як на виконавця, покладається обов'язок по наданню замовнику професійної консультації та оформлення замовлення належним чином.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами, що виготовлена відповідачем річ є неналежної якості, має істотні недоліки, що виникли з вини виконавця, що в свою чергу спричиняє неможливості використання полушубку.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що недоліки речі (результата наданої послуги) виникли саме з вини споживача або внаслідок дії непереборної сили. Натоміть докази, що містяться в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні, підтверджують наявність вини позивача.

Крім того, суд враховує, що відповідач позов в частині спричинення позивачці матеріального збитку на суму 2750,00 грн. (вартість 11 шкурок хутра рижої лисиці) та 1184грн. (кошти сплачені за роботу та фурнітуру) визнала та не заперечує їх відшкодувати.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не піддягають доказуванню.

Відповідно до розяснень, які викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, про можливість задоволення позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди, оскільки вона доведена позивачем. При цьому суд виходить з тих міркувань, що відповідачка фактично визнала вину у заподіянні шкоди та не заперечувала її відшкодувати. Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки сплаченої вартості роботи за виготовлення неналежної якості полушубку в сумі 1000, 00 грн. та суми сплаченої за фурнітуру - 184 грн., а також вартості наданого позивачкою хутра рижої лисиці - 2750,00 грн. При цьому, позивачка у після відшкодування збитків відповідачкою має передати виріб з хутра рижої лисиці відповідачці.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Проте, за змістом п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

У судовому засіданні ні представником позивача, ні позивачем не надано доказів того, що виготовлений відповідачем полушубок з натурального хутра лисиці є товаром небезпечним для життя і здоровя позивача і саме ним останньому було заподіяно моральну шкоду.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п.п.2, 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз.

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України, п. 2 , п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: витрати пов'язані із проведенням судової експертизи в сумі 881,28 грн. та витрати на правову допомогу, які відповідно до довідки від 16.12.2013р. складають 1200,00 грн. Розмір вказаних витрат визнається відповідачкою та нею не оспорюється.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1,4,6,7,8,10,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 23, 626, 627, 628, 629, 678, 865 ЦК України, ст.ст.10,11,209,212,214,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 вартість хутра рижої лисиці - 2750,00 грн., сплачену суму за виготовлення товару неналежної якості в сумі 1184,00грн., а також понесені витрати за проведення судової експертизи в сумі 881,28грн. та правову допомогу в сумі 1200,00 грн., а всього 6015,28 грн. (шість тисяч пятнадцять грн. 28 коп.).

Зобов'язати ОСОБА_1 передати полушубок жіночій з хутра рижої лисиці фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 після отримання нею суми вартості товару.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. (р/р31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м. Харцизьку (м. Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» символ звітності 206, код суду 02895679).

Рішення моду бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: