Рішення № 36071512, 12.12.2013, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5210/13-ц

Провадження № 2/242/1590/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі Дурової Н.Г., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Cелидове Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 24.10.2013 року звернулася до суду з позовом, в якому вказала, 22.12.2009 року у звязку з нещасним випадком на виробництві ВП «шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» при виконанні трудових обовязків машиніста гірничовиємних робіт загинув її син ОСОБА_3. Зазначила, що до смерті сина вони мешкали разом, як сімя за адресою: Донецька область, м. Українськ, вул. Первомайська, 18/3. В них був спільний бюджет, побут, взаємні права та обовязки, спільно вони придбали майно. Так як на той час вона була пенсіонеркою, її пенсія не перевищувала навіть прожиткового мінімуму, в звязку з чим основним доходом був заробіток сина і вона перебувала на його утриманні. Просила суд, визнати її такою, що перебувала на утриманні сина ОСОБА_3

Позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів встановлюється в судовому порядку. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 25.05.2010 року по цивільній справі № 2-о-36/10, на яке посилається позивач як основний доказ, встановлювався факт проживання її разом із сином однією сімєю, факт перебування її на утриманні ОСОБА_3 в даному судовому процесі не вирішувався і не встановлювався. На підставі вищезазначеного рішення позивачу були призначенні страхові виплати у вигляді одноразової допомоги на сімю в разі смерті потерпілого та щомісячної страхової виплати непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Також зазначив, що на день смерті ОСОБА_3 позивач мала власний дохід у вигляді пенсії за віком. Крім того, на той момент ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_4, який також був пенсіонером і отримував пенсію. В звязку з чим, вважає позов не обґрунтованим та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Рішенням Селидівського міського суд Донецької області від 25.05.2010 року встановлено факт того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, по день його смерті проживали однією родиною за адресою: Донецька область, м. Українськ, вул. Первомайська, 18/3.

Згідно довідки КП «Імпульс» від 24.03.2011 року, ОСОБА_1 мешкала за адресою: Донецька область, м. Українськ, вул. Первомайська, 18/3 разом із чоловіком ОСОБА_4 та сином ОСОБА_3 У звязку із смертю сина втратила джерело засобів для існування (вели спільне господарство)..

Відповідно до довідки УПФУ м. Селидове Донецької області № 976 від 24.03.2011 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ м. Селидове та отримує пенсію за віком при повному стажі. Розмір пенсії за 12 місяців 2009 року склав 7161 грн. 04 коп.

Відповідно до довідки УПФУ м. Селидове Донецької області № 979 від 24.03.2011 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ м. Селидове та отримує пенсію за віком при повному стажі. Розмір пенсії за 3 місяців 2011 року склав 2393 грн. 92 коп.

Відповідно до довідки УПФУ м. Селидове Донецької області № 6324 від 29.112013 року, ОСОБА_4 перебував на обліку в УПФУ м. Селидове та отримував пенсію за віком працівникам провідних професій на підземних і відкритих гірничих професій і в металургії. Розмір його пенсії за період з січня 2009 року по грудень 2010 року склав 54 111 грн. 90 коп.

У відповідності до вимог ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст.256 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні, факту прийняття спадщини, інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав фізичних осіб.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Зазначена позиція викладена у листі Верховного суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення»

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 2 статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після його смерті

У відповідності до вимог п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був неповнолітньою або непрацездатною особою, яка не була членом сім'ї спадкодавця, і перебувала на його утриманні не менше як п'ять років.

В звязку з чим, в обємі наданих доказів, суд не находить підстав жодних правових підстав для задоволення позови позивача, оскільки факт проживання однією сімєю і факт перебування на утриманні не є тотожними поняттями. Натомість як вбачається з матеріалів справи позивач на момент смерті сина отримувала власний дохід у вигляді пенсії, перебувала у шлюбу з ОСОБА_4, який мешкав разом із нею і також отримував пенсію.

Крім того, суд не може прийняти за основу доказ довідку КП «Імпульс» від 24.03.2011 року, як підтвердження факту того, що у звязку із смертю сина ОСОБА_1 втратила джерело засобів для існування, оскільки в даному випадку цей факт повинен встановлюватися рішенням суду, оскільки він не визнається відповідачем.

Посилання позивача на рішення Селидівського міського суд Донецької області від 25.05.2010 року, суд також не приймає до уваги, оскільки цим рішення встановлювався факт проживання її разом із сином однією сімєю, факт перебування позивача на утриманні ОСОБА_3 в даному судовому процесі не вирішувався і судом не встановлювався.

Слід також зазначити, що однією із умов на отримання пенсії в разі смерті годувальника є перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого, тобто дохід такої особи не забезпечує їй прожитковий мінімум, встановлений діючим законодавством, і така особа потребує сторонньої матеріальної допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на момент смерті сина (22.12.2009 року) отримувала пенсію за віком при повному стажі у розмірі 620 грн. 92 коп., що перевищує встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум у 2009 році для осіб, які втратили працездатність, який на грудень місяць цього року був встановлений в розмірі 573 грн. Отже, нарахована позивачці пенсія за віком забезпечувала їй прожитковий мінімум, встановлений законом.

Згідно з вимогами ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що на день смерті свого сина вона дійсно перебувала на його утриманні, що вони на той час разом розпоряджались його доходом, тому його заробітна плата насправді була для неї основним та постійним джерелом існування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 11, 58, 60, 88, 212-215, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Cелидове Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя