Рішення № 36070966, 11.12.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа № 5027/1163/2011.

За позовом Хотинської районної спілки споживчих товариств м. Хотин

До відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хотин

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Чернівецька філія страхової компанії "Укоопгарант"

про відшкодування збитків, завданих пожежею в сумі 351 626 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача - Чайка С.В., дов. від 30.07.2013 року.

від відповідача - не з'явився.

від третьої особи - не з'явився

У судовому засіданні приймав участь судовий експерт - Созонтова К.С.

СУТЬ СПОРУ: Хотинська районна спілка споживчих товариств звернулася із позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих пожежею, яка мала місце 20.07.2011 року в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», в сумі 351626 грн.

Ухвалою суду від 25.10.2011 року порушено провадження у справі (суддя Швець М.В.).

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця М.В. справу у встановленому порядку передано до провадження до судді М.І.Ніколаєва.

Ухвалою суду від 16.02.2012 року у справі призначено судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського НДІ судових експертиз.

20.08.2012 року від судового експерта надійшов висновок експертизи №2979/2980/12-37 та матеріали справи, у зв'язку з чим провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 12.09.2012 року.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 27.11.2012 року за клопотанням представника відповідача призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 18.11.2013 року, у зв'язку із надходженням висновку експерта, провадження у справі поновлено та призначено судовий розгляд на 27.11.2013 року.

Ухвалою суду від 27.11.2013 року розгляд справи відкладено на 11.12.2013 року, при цьому участь представників сторін визнана обов'язковою.

Представник відповідача в судове засідання 11.12.2013 року не з'явився, натомість подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою.

Враховуючи, що встановлений строк розгляду спору закінчився, а відповідач не був позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, відтак у задоволенні поданого клопотання суд відмовляє.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення назви відповідача, яким просив рахувати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, зменшив розмір позовних вимог до 341000 грн. та просив стягнути з відповідача 14857,92 грн. витрат (сплачених згідно платіжного доручення №68 від 27.03.2012 року) за проведення пожежно-технічної експертизи.

Враховуючи, що подана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, вона приймається судом, а відтак вирішується спір про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 341000 грн. збитків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.04.2003 року, виданого виконавчим комітетом Ворничанської сільської ради, позивач є власником нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

25.09.2008 року між Хотинською районною спілкою споживчих товариств (Орендодавець) та відповідачем -ОСОБА_1 (Орендар), яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 (тож в даних правовідносинах виступає як фізична особа-підприємець) укладено договір №11 операційної оренди нежитлових приміщень (далі - договір), згідно якого позивач передав, а відповідач отримав у тимчасове, строкове, платне користування (операційну оренду) нежитлові приміщення: кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 328 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, склад і вартість яких визначено за даними балансу орендодавця за станом на момент передачі в оренду. (пункт 1.1 договору).

Згідно пункту 2.2. відповідач зобов'язаний:

- отримати дозвіл Держпожежнагляду на здійснення діяльності, забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. Утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- виконувати за свій рахунок всі протипожежні заходи, а також нести матеріальну відповідальність перед позивачем за збитки, заподіяні об'єкту оренди та/або нежитловому приміщенню, в якому розташований об'єкт оренди пожежею, що виникли з вини відповідача, або збитки завдані позивачу невиконанням (неналежним виконанням) умов договору;

- застрахувати об'єкт оренди на термін оренди з усіх звичайно прийнятих ризиків в Чернівецькій філії страхової компанії «Укоопгарант». У разі не оформлення договору страхування у визначений термін відповідач зобов'язаний протягом 30 календарних днів відшкодувати позивачу всі збитки від заподіяння пожежі, крадіжки, пограбування та вандалізму на об'єкті оренди.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що він діє з 26.09.2008 року і до 25.08.2011 року.

Відповідно до пункту 5.4 договору орендар несе матеріальну відповідальність перед орендодавцем за всі порушення, які завдані з його вини об'єкту оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану оренди або його загибель, він зобов'язаний відшкодувати вартість аналогічних основних засобів за ринковою ціною на дату складання дефектного акту.

26.09.2008 року орендодавець згідно акту приймання-передачі об'єкту оренди за договором операційної оренди №11 від 25.09.2008 року передав, а орендар прийняв в оренду основні засоби та нежитлові приміщення: кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 328 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Нормами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено нормами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою правління Хотинської районної спілки споживчих товариств від 15.03.2005 року вирішено ліквідувати госпрозрахунковий відособлений підрозділ кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» та звільнити з роботи завідуючу госпрозрахункового відособленого підрозділу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_1, проте доказів закінчення ліквідаційної процедури та наказу про звільнення суду не надано.

Незважаючи на вищевикладене, 15.10.2010 року директором ГВП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_1 укладено з Чернівецькою філією страхової компанії «Укоопгарант» договір добровільного страхування майна та відповідальності перед третіми особами №0111/12024/2200/10, згідно якого страховими випадками є пошкодження або знищення застрахованого майна, яке сталося в період дії договору внаслідок страхових ризиків які зазначені в пакеті FLEXA, в тому числі пожеж (додаток №1 до договору).

Підстави, з яких вищевказаний договір укладено саме в такому суб'єктному складі суду не відомі.

Відтак, враховуючи, що спірний правочин укладений не фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, а директором ГВП «ІНФОРМАЦІЯ_1», суд дійшов висновку, що орендар належним чином умови договору не виконав та об'єкт оренди у встановленому договором порядку не застрахував.

Загальна страхова сума за укладеним договором складає сто двадцять шість тисяч сто гривень.

Згідно пункту 4.2.7.2 Додатку №1 до договору страхувальник зобов'язаний при настанні страхового випадку повідомити страховика про настання страхового випадку протягом 3 днів (за винятком вихідних та святкових днів).

Серед документів, які необхідні для прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування, або аргументованої відмови у його виплаті потрібна зокрема заява про виплату від особи, що одержує виплату (пункт 5.2. додатку №1 до договору страхування).

У свою чергу, судовим слуханням встановлено, що директор ГВП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_1 у встановленому договором страхування порядку страхову компанію про пожежу не повідомила, з відповідною заявою до страхової компанії (з передбаченими Додатком №1 до договору страхування документами) для виплати страхового відшкодування не звернулась, що призвело до неможливості мирного врегулювання спору в позасудовому порядку шляхом виплати страхового відшкодування.

20.07.2011 року дізнавачем Хотинського РВ УМВС старшим лейтенантом служби ЦЗ Тодорюком С.В. складено акт про пожежу, що виникла в приміщенні залу кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1.

25.07.2011 року начальником ДВЛ майором служби ЦЗ Томком М.О. складено технічний висновок про результати дослідження пожежі, яка мала місце 20.07.2011 року в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1 згідно якого причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки підчас експлуатації електропобутових приладів. Вищевказані причини пожежі дублюються в повідомленні сектору НПД Хотинського РВ УМНС України в Чернівецькій області № 7/323 від 29.08.2011 року та постанові про відмову в порушенні кримінальної справи №19 від 29.07.2011 pоку.

01.08.2011 року судовим експертом Лещишеним В.В. за зверненням Хотинської РССТ «Райспоживспілка» складено висновок №1134, згідно якого вартість втраченого майна будівель кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташованого по АДРЕСА_1 складає 351626,00 грн.

05.08.2011 року на адресу позивача від сектору НПД Хотинського РВ УМНС України в Чернівецькій області надійшло подання про заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли виникненню пожежі, згідно якого на момент виникнення пожежі у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1 не були виконані протипожежні заходи, в тому числі не отримано дозвіл на початок роботи від органів ДПН, не укладено договір на обслуговування з підрядною організацією на обслуговування пожежної сигналізації, посадова особа (відповідальна за протипожежний стан) не пройшла навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, не проведено заміри опору ізоляції електромережі, приміщення та територія кафе не забезпечена знаками безпеки, пожежні щити не укомплектовані, приміщення не укомплектовано вогнегасниками згідно норм тощо.

Документів, які б спростовували твердження сектору НПД Хотинського РВ УМНС України в Чернівецькій області, щодо отримання відповідачем дозволу на початок роботи від органів ДПН та виконання інших вище перелічених протипожежних заходів суду не надано.

05.09.2011 року заступником прокурора Хотинського району винесено постанову про скасування постанови від 29.07.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи і направлення матеріалів для проведення додаткової перевірки.

15.09.2011 року позивачем направлено відповідачу претензію про відшкодування вартості втраченого майна будівель кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» в сумі 351626,00 грн., яка залишена останнім без задоволення.

Як вбачається з висновку пожежно-технічного дослідження від 22.09.2011 року та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи №19/1 від 26.09.2011 року причиною пожежі послужив недолік конструкції подовжувача, внаслідок якого відбулося коротке замикання електромережі.

Листом від 28.11.2011 року прокуратура Хотинського району Чернівецької області повідомила позивачу, що 28.11.2011 року прокурором Хотинського району Гінгуляком В.М. винесено постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.09.2011 року та направлення справи для проведення додаткової перевірки.

08.12.2011 року винесено постанову №19/2 про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку із відсутністю будь-яких ознак злочину передбачених ст. 194 ч.2 та ст. 270 КК України, оскільки пожежа виникла внаслідок недоліку конструкції електроподовжувача.

31.07.2012 року за результатами проведеної комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок №2979/2980/12-37, згідно якого причиною виникнення пожежі у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» став аварійний режим роботи з'єднання штифта електричної вилки та контактного гнізда розетки, яка була влаштована в стіні, з утворенням високотемпературної електричної дуги, займання та поширення полум'я на горючі матеріали. Аварійний режим роботи з'єднання більш за все міг виникнути у результаті невідповідності контактного гнізда розетки - більшого, + за діаметром штифта електричної вилки.

Судовим експертами також зазначено, що у даному кафе були виявлені невідповідності наступним вимогам:

- з'єднання струмоведучих жил проводів (кабелів) методом простої скрутки (п. 5.1.7 та п. 2.1.21 Правил улаштування електроустановок)

- експлуатація тимчасових електромереж (переноски) (5.1.9 Правил улаштування електроустановок)

- експлуатація електрообладнання (п. 5.1.16, 5.1.33 Правил улаштування електроустановок).

При цьому судовий експерт вважає, що дані порушення могли бути однією з обставин виникнення пожежі на об'єкті.

Частинами першою - третьою ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до пункту 3 ст. 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Судовим експертом Созонтовою К.С. у висновку судової будівельно-технічної експертизи №315 від 02.09.2013 року встановлено, що вартість втраченого майна кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1 (розрахована за методами заміщення, як вартість втрачених конструктивних елементів будівлі з урахуванням ринкових цін станом на 25.10.2011 року - день подання позову до суду) становить 341000 гривень.

Відповідно до частини першої ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частинами першою, другою та абзацом першим частини третьої ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як передбачено нормами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

В даному випадку, в результаті пожежі позивачу було нанесено реальні збитки у вигляді пошкодження майна.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Важливим елементом доказування наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім того, відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, а його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За змістом пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6 та беручи до уваги пункт 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.1994 року №02-5/215 стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свідомо належним чином не виконав умови договору операційної оренди №11 від 25.09.2008 року, зокрема не отримав дозволу Держпожежнагляду на здійснення своєї діяльності та не виконав інших протипожежних заходів, порушив Правила пожежної безпеки в України в частині дотримання Правил улаштування електроустановок (що підтверджується висновком комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи), не застрахував об'єкт оренди, як це передбачено умовами п. 2.2 договору, тим самим своєю протиправною, винною поведінкою порушив умови взятого на себе зобов'язання, що не тільки призвело до виникнення пожежі та знищення майна позивача, але й зумовило неможливість здійснення орендарю страхового відшкодування, тож саме відповідач повинен відшкодувати заподіяні позивачу пожежею збитки, у зв'язку із чим позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 341000 грн. збитків, розмір яких встановлено проведеною у справі судовою експертизою та визначено в порядку пункту 3 ст. 225 Господарського кодексу України за цінами, що існували на день подання до суду даного позову.

Посилання відповідача на необхідність визначення розміру збитків виходячи з вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2030 «Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків» судом до уваги не приймаються, оскільки даний нормативно-правовий акт визначає вимоги до ведення обліку пожеж та не регулює питання відшкодування заподіяних пожежею збитків.

Судові витрати (у т.ч. витрати на проведення судової експертизи) слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

При цьому враховуючи, що у разі прийняття судом заяви про зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, позивачу слід повернути 106,26 грн. державного мита як внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. 193, 225 Господарського кодексу України та статтями 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву про зменшення позовних вимог прийняти.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Хотинської районної спілки споживчих товариств (м. Хотин, вул. Свято-Покровська, 40/А, код 01774459) 341 000 грн. збитків, 3410 державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 14857,92 грн. витрат за проведення пожежно-технічної експертизи.

4. Видати наказ.

5. Повернути Хотинській районній спілці споживчих товариств (м. Хотин, вул. Свято-Покровська, 40/А, код 01774459) сплачене згідно платіжного доручення від 24.10.2011 року №260 та внесене в більшому розмірі, ніж встановлено законом державне мито в сумі 106,26 грн.

Повне рішення складено та підписано 16.12.2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І.Ніколаєв