увійти
УКР
Справа № 2-а-12715/09
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2009 року м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Чеснокової А.О.
при секретарі - Гришко Т.В.
за участю позивача - ОСОБА_1.
представника відповідача - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання незаконним рішення та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання незаконним рішення та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що він працював головою Карлівського районного суду. Відповідно до Закону України "Про статус суддів" позивач отримує довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Колегіальним рішення відділу пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України Карлівського району від 18.12.2008 року № 355 позивачу було відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
В судове засідання позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, своє рішення вважає законним та обґрунтованим та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1. працював головою Карлівського районного суду, загальний стаж роботи на посаді судді складає 30 років.
Відповідно до Закону України "Про статус суддів" позивач отримує довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, тобто на посаді голови Карлівського районного суду Полтавської області.
Відповідно до довідок Управління державної судової адміністрації в Полтавській області від 16.12.2008 року № 1772, № 1771 , розмір щомісячного грошового утримання голови Карлівського районного суду, складає у лютому 2008 року - 5931,64 грн., у березні 2008 році - 6629,48 грн.
Колегіальним рішення відділу пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України Карлівського району Полтавської області від 18.12.2008 року № 355 позивачу було відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на те, що Законом України "Про статус суддів" та Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 року № 3-1 не передбачено перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про статус суддів» професійні судді є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Ч. 3 ст. 3 цього Закону визначає, що держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів та судів.
Ч. 2 ст. 43 вищезазначеного Закону передбачено, що за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканості та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та підкорюються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами. Частина 7 даної статті визначає, що гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. Згідно з ч. 8 зазначеної статті при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суддів, незалежності та правової захищеності суддів.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій ст.126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту: заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо, надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня. Умови і порядок виплати цього утримання встановлюються законом України «Про статус суддів».
Щомісячне довічне грошове утримання - це спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання виявляється в тому, що його правове регулювання і джерела фінансування визначаються Конституцією України, Законом України "Про статус суддів", Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2863-ХІІ.
Абзацом 3 п. 1 вищезазначеної Постанови Верховної Ради України (в редакції до 01 січня 2008 року) було встановлено, що в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до п. 63 розділу II закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» абзац 3 п. 1 зазначеної Постанови Верховної Ради України був виключений.
В той же час, законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не внесені відповідні зміни до самого Закону України «Про статус суддів», Закону України «Про судоустрій України» в частині обчислення розміру довічного грошового утримання суддям у відставці.
Рішенням Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень частин 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів» від 01.12.2004 року № 19-рп/2004 зазначено, що положення ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України у взаємозв'язку з іншими положеннями розділу VII Основного закону України треба розуміти, зокрема, і як недопущення зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців 3, 4 п. 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та офіційного тлумачення положення ч. З ст. 11 закону України «Про статус суддів» від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 визначено, що за змістом ст. 126 Конституції України положення частини 3 ст. 11 Закону України «Про статус суддів» у взаємозв'язку з ч. 8 ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення. Правовою позицією Конституційного Суду України у даному рішенні, в тому числі є і те, що однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині 1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм в майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 36, п. 20, 33, 49, 50 ст. 71, ст. 97, 98, 104, 105 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 4-рп 2007 зазначено, що визначаючи обмеження розміру пенсії, довічного грошового утримання усім категоріям суддів України, Верховна Рада України діяла всупереч закріпленому ч. 3 ст. 22 Конституції України положенню щодо недопустимості при прийнятті нових законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Встановлення законом граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання чи пенсії обмежило їх обсяг, який визначається Законом України «Про статус суддів». Залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям, і водночас знизив досягнутий рівень гарантій незалежності працюючих суддів.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, положення п. 63 розділу II закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключений абзац 3 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів». В рішенні Конституційного Суду України, зокрема, зазначено, що виключення Законом абзацу 3 п. 1 зазначеної Постанови Верховної Ради України і встановлення, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці переглядається в разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру, означає скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям і звужує зміст і обсяг права судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому в цій частині положення п. 63 розділу II Закону не узгоджується зі ст. 22, ч. 1 ст. 126 Конституції України.
Щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці виплачується в суді за останнім місцем роботи або, за їх вибором, в суді за місцем їх проживання. В разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Згідно з п. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років , виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» заробітна плата судді складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання незаконним рішення та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання незаконним рішення та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання - задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконним колегіальне рішення Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі від 18.12.2008 року № 355 про відмову ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2008 року та з 01.03.2008 року відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про статус суддів" виходячи з розміру заробітної плати голови суду та виплати утворену заборгованість з урахуванням індексу інфляції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) А.О. Чеснокова
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 06 квітня 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua <mailto:inbox@adm.pl.court.gov.ua> код ЄДРПОУ 35521510
