Ухвала суду № 36068424, 07.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/1536/13-ц Провадження № 22-ц/772/3519/2013Головуючий в суді першої інстанції:Соколовська Т.О.Категорія: 20Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Нікушина В.П. , Сороки Л.А.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю представника відповідача Шевчука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Сад Поділля» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сад Поділля» на рішення Шаргородського районного суду від 25 вересня 2013 року ,-

В с т а н о в и л а :

В липні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Сад Поділля» про стягнення безпідставно набутих коштів посилаючись на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме 237 дерев яблуні, вона внесла на рахунок відповідача попередню оплату за вказане майно в сумі 6636,00 грн. Проте, даний договір нотаріально посвідчено не було і державну реєстрацію він не пройшов, відтак є неукладеним, а сплачені кошти такими, що зберігаються у відповідача без достатньої правової підстави та підлягають стягненню.

Рішенням Шаргородського районного суду від 25.09.2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Сад Поділля» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 6636 грн. та 229,40 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сад Поділля» просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що суд помилково вважав, що договір купівлі-продажу яблунь підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації і застосував.3 ст.640 ЦК України, тоді як застосуванню підлягає ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України. Товариство правомірно набуло спірні грошові кошти і вони стягненню, на підставі ст.1212 ЦК України, не підлягають. Також суд не врахував лист Укрдержреєстру, в якому зазначено, що даний договір не підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи ,рішення суду та доводи апеляційних скарг ,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки, площею 0,4689 га, розташованої на території Пеньківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. (а.с.8) 14.03.2011 року між СВАТ «Сад Поділля» (правонаступником якого є ПАТ «Сад Поділля») та позивачкою підписано договір купівлі-продажу дерев (а.с.5). Предметом даного договору являються яблуні в кількості 237 шт., що належать відповідачу на праві власності і знаходяться на належній позивачці земельній ділянці. Загальна вартість даного товару становить 19908 грн., а попередня оплата по договору - 6636 грн., яку позивачка внесла в касу відповідача (а.с.7). Згідно п.6.1 даного договору, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обставин встановлених рішенням Шаргородського районного суду від 17.05.2013 року, що набрало законної сили, зокрема з того, що яблуні являються нерухомим майном, а тому нотаріальне не посвідчення та не проведення державної реєстрації договору купівлі-продажу даних дерев свідчить про його не укладення. Тому даний договір не створює для його сторін будь-який прав та обов'язків, окрім повернення коштів.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з вимог ч.3 ст.61 ЦПК України про преюдиційність встановлених рішенням суду обставин.

Разом з тим, зі змісту ст. 6 ЗУ «Про плату за землю» вбачається, що багаторічні насадження - це вид сільськогосподарських угідь, в розрізі п. «а» ч. 2 ст. 22 ЗК України - вид земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з ГОСТ 26640-85 «Землі. Терміни та визначення» (далі - ГОСТ 26640-85), затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 28 жовтня 1985 року № 3453, згідно з п. 27 якого багаторічне сільськогосподарське насадження - це сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені древесні, кущові або трав'янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін. У пункті 4 вказаного ГОСТу зазначено, що під сільськогосподарськими угіддями визначено земельні угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції. Таким чином, багаторічні насадження - це не окрема група дерев, кущів чи рослин, а земельні угіддя, тобто окрема земельна ділянка, з розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами як один цілий об'єкт. Положеннями ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Тобто, земельні ділянки з розміщеними на них насадженнями, отримані громадянами у власність, належать таким громадянам на праві власності разом з насадженнями як один цілий об'єкт.

Згідно з ч. 3 ст. 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Дана норма кореспондується з ч. 2 ст. 79 ЗК України. При цьому ч. 2 ст. 79 ЗК України та ч. 3 ст. 373 ЦК України є імперативними нормами законодавства, а тому підлягають прямому застосуванню та не можуть передбачати будь-яких виключень в їх застосуванні до відносин права власності на земельні ділянки.

Ч. 2 ст.183 ЦК України визначено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. У відповідності до ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все, що не може бути відокремлено від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

Оскільки багаторічні насадження, що розміщені на земельній ділянці, неможливо відділити від цієї земельної ділянки без втрати її цільового призначення або істотного знецінення, то відповідно насадження, що ростуть на земельній ділянці, є складовою частиною цієї земельної ділянки як неподільної речі, а тому при переході права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення під товарним сільськогосподарським виробництвом до громадянина переходить також право власності на всі його складові частини, тобто насадження.

Отже, відсутня необхідність укладення окремого договору купівлі-продажу яблунь, а відтак і відсутні підстави набуття за ним коштів.

Однак, згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Шаргородського районного суду від 07.05.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17.06.2013 року, встановлено, що вищевказаний договір купівлі-продажу вчинений щодо нерухомого майна - дерев яблуні, проте сторони не виконали вимоги закону щодо його нотаріального посвідчення і проведення державної реєстрації, а тому, в силу вимог ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України, цей договір є неукладеним і не створює для його сторін будь-який прав та обов'язків.

Такі встановлені рішенням суду обставини несуть преюдиційне значення і з них виходить колегія суддів під час перегляду оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно застосував ч.3 ст.61 ЦПК України щодо відсутності необхідності доказування обставин справи, встановлених судовим рішенням у іншій цивільній справі ,що набрало законної сили, правильно застосував норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про повернення безпідставно набутих відповідачем грошових коштів у сумі 6636,00 грн.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу , рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права , що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення зазначеного рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сад Поділля» відхилити.

Рішення Шаргородського районного суду від 25 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: