Рішення № 36066030, 11.12.2013, Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 114/2413/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013рокус. Роздольне

Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді -Абеляшева О.В.,

при секретарі -Оголь О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про визнання дій по розповсюдженню конфіденційної інформації незаконними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про визнання дій по розповсюдженню конфіденційної інформації незаконними. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач у селах Ручївської сільської ради Роздольненського району АР Крим вивішував обяви про те, що подача води буде припинена на підставі припису, винесеного за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на незаконну добичу підземних вод ФОП ОСОБА_2 Позивач вважає, що вказаними діями відповідач порушив ст. 277 ЦК України, а саме без дозволу ОСОБА_1 розповсюдив про нього конфіденційну інформацію. З наведених обставин просить визнати дії відповідача незаконними та стягнути з нього судові витрати.

Позивач у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК фіксування судового засідання матеріально-технічними засобами не проводилось.

Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Судом встановлено, що згідно позовної заяви 26.12.2012 року ФОП ОСОБА_2 у всіх публічних місцях шести сіл Ручївської сільської ради розмістив обяви наступного змісту: «подача води буде припинена з 27.12.2012 року на підставі п. 2.2 припису, винесеного 12.12.2012 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на незаконну добичу підземних вод ФОП ОСОБА_2 (від ОСОБА_2В, вимагається близько півмільйона гривень, яких немає, для отримання спец. дозволу на користування надрами, що неминуче призведе до значного підвищення вартості 1м3 води для споживачів». Таким чином відповідач на думку позивача незаконно розповсюдив конфіденційну інформацію про ОСОБА_1, а саме факт звернення до компетентних органів для захисту своїх прав.

Статтею 21 Закону України «Про інформацію» встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію визначено статтею 27 зазначеного вище Закону, а саме порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до ст. 275 Цивільного кодексу фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також інших способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Частиною 2 статті 200 ЦК України передбачено, що суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією цей Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (зі змінами і доповненнями) роз'яснено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доводи позивача про те, що діями відповідача щодо поширення інформації про звернення до екологічної інспекції є втручанням до його особистого та сімейного життя не підтверджені належними та допустимими доказами та не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Заявляючи позовні вимоги про визнання незаконним поширення відповідачем відомостей про звернення до екологічної інспекції не довів суду порушення саме його ОСОБА_1 прав. При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що у позивача не має суб'єктивного права, за захистом якого він звернувся, оскільки фактично воно не порушувалося.

Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81,88,209, 212, 214-215, 224 - 226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про визнання дій по розповсюдженню конфіденційної інформації незаконними відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -