Справа № 122/20100/13-ц
Провадження по справі 2/122/2279/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Злотнікова В.Я.,
при секретарях Мехтієвій А.Ш., Зудіновій К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Імексбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Імексбанк, третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Приморє, про розірвання кредитного договору, визнання настання страхового випадку,
В С Т А Н О В И В:
ПАТ Імексбанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором №999-00035385/1 про надання кредиту від 06.12.2012р. у сумі 49 583,21 грн., яка складається з наступного: 42 039,11 грн. заборгованість за кредитом, 2 764,10 грн. заборгованість за відсотками, 2 880 грн. комісія, 1 900 грн. штрафні санкції, посилаючись на те, що між ПАТ Імексбанк та ОСОБА_1 06.12.2012р. був укладений кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу овердрафт з максимальною сумою заборгованості 45 000 грн. зі сплатою 19 % річних від суми заборгованості, зі встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 05.12.2015р. Позивач вказує, що банк свої зобовязання за вказаним кредитним договором повністю виконав, однак, відповідач належним чином не виконує свої обовязки за договором щодо сплати основної заборгованості, нарахованих процентів та комісії, у звязку з чим, листом-претензією від 07.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про необхідність погашення заборгованості у повному обсязі, проте, заборгованість не погашена. Також 06.12.2012р. між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким остання поручилась у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником своїх зобовязань, що випливають з кредитного договору, листом-претензією від 03.07.2013р. позивач повідомив ОСОБА_2 про необхідність погашення заборгованості у повній сумі у звязку з порушеннями умов кредитного договору, але заборгованість до теперішнього часу не погашена.
ОСОБА_1 предявила свій зустрічний позов до ПАТ Імексбанк, третя особа ПАТ «СК «Приморє» про розірвання договору №999-00035385/1 про надання кредиту від 06.12.2012р. та визнання страхового випадку таким, що настав, згідно договору №06/12/АРК/2 добровільного страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту, мотивуючі тим, що при укладенні кредитного договору їй було повідомлено, що обовязковою умовою для укладення договору про надання кредиту є укладення договору страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту з ПАТ «СК «Приморє», у звязку з чим, позивач за зустрічним позовом погодилась на укладення вказаного договору страхування. У березні 2013р. у позивачки виникли фінансові труднощі, вона пропустила черговий платіж за кредитом, про що повідомила банк та страхову компанію, банк відповів їй, що укладений договір страхування стосується страхування здоровя позичальника, а страхова компанія зазначила, що страховим договором передбачено, що кредитор повинен повідомити страховика про те, що страхувальник у передбачені кредитним договором строки не робить погашення за кредитним договором, оскільки кредитор не звертався до страховика з відповідною заявою страховий випадок не настав. Позивач вважає порушенням своїх прав те, що банк поставив обовязковою умовою укладення договору страхування, також вважає, що кредитор, в порушення укладеного договору страхування своєчасно не звернувся до страховика з повідомленням про настання страхового випадку, також вказує, що умови кредитного договору є несправедливими в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, позивач за зустрічним позовом посилається на норми ст.230 ЦК України стосовно правових наслідків укладення правочину під впливом обману.
У судовому засіданні представники первісного позивача підтримали заявлені вимоги по тих же підставах, просила суд первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник у задоволенні первісного позову просили відмовити, зустрічний позов просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилась, повідомлялась належним чином за зареєстрованим місцем проживання, причин неявки суду не повідомила.
Представник третьої особи за зустрічним позовом у судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, в матеріалах справи є письмові заперечення проти зустрічного позову.
Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи слідує, що 06.12.2012р. між ПАТ Імексбанк та ОСОБА_1 був укладений договір №999-00035385/1 про надання кредиту, за умовами якого банк зобовязався надати позичальнику за допомогою платіжної картки кошти понад кредитовий залишок коштів на рахунку, в межах встановленого строку та ліміту овердрафту, а позичальник зобовязалась своєчасно погашати овердрафт, сплачувати фіксовану процентну ставку 19 % річних від суми заборгованості на виконувати інші зобовязання згідно договору. Максимальна заборгованість позичальника за кредитом на умовах овердрафту визначена у сумі 45 000 грн. (а.с.4-6).
У п.4.9. договору сторони домовилися про те, що позичальник зобовязується за повне або часткове прострочення повернення кредиту сплатити банку штраф у розмірі 200 грн. за перший прострочений платіж, та 500 грн. за кожен наступний прострочений платіж.
Пунктом 5.1.1 договору передбачено, що детальний розпис сукупної вартості кредиту наведений у Додатку №1, який є невідємною частиною договору.
Відповідно до додатку №1 до кредитного договору позичальник зобовязався щомісячно сплачувати по 2369,52 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісії, яка визначена у 720 грн. на місяць (а.с.7).
Крім того, між ПАТ Імексбанк та ОСОБА_2 06.12.2012р. був укладений договір поруки, за яким поручитель зобовязалась відповідати перед кредитором у повному обсязі, солідарно з позичальником, за виконання останнім зобовязань за вищевказаним кредитним договором (а.с.8-9).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобовязання за кредитним договором, з березня 2013 року не проводить відповідні оплати за договором, у звязку з чим, станом на 01.07.2013р. за нею числиться заборгованість у сумі 49 583,21 грн., яка складається з наступного: 42 039,11 грн. заборгованість за кредитом, 2 764,10 грн. заборгованість за відсотками, 2 880 грн. комісія, 1 900 грн. штрафні санкції (а.с.13).
Пунктом 4.8 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником зобовязань, передбачених 3.3. договору протягом більше тридцяти днів банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав.
Листами від 07.03.2013р. та від 03.07.2013р. позивач надіслав відповідачам повідомлення з пропозицією у 30-ти денний термін погасити заборгованість за кредитом (а.с.15,16).
Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги за первісним позовом ПАТ Імексбанк належним чином обґрунтовані, доведені допустимими та належними доказами, засновані на законі, у звязку з чим, з відповідачів солідарно на користь банку підлягає стягненню заборгованість за договором №999-00035385/1 про надання кредиту від 06.12.2012р. у сумі 49583,21 грн., а також понесені позивачем судові витрати по справі.
В частині вимог за зустрічним позовом суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні по наступних підставах.
Судом встановлено, що 06.12.2012р. між ПАТ «СК «Приморє» та ОСОБА_1 був укладений договір №06/12/АРК/2 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, повязаних з її обовязком відшкодувати збитки, завдані третій особі кредитору, у звязку з неповерненням кредиту згідно умов кредитного договору (а.с.87-88).
Пунктом 2.2. цього договору передбачено, що у випадку, якщо страхувальник у передбачені кредитним договором строки не робить повністю або частково погашення свого кредитного боргу, кредитор письмово сповіщає про це страховика на протязі трьох банківських днів після дати прострочення. Ця подія кваліфікується як страховий випадок.
Даний договір від імені ПАТ «СК «Приморє» підписаний директором філії ПАТ Імексбанк ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності №010212/3 від 01.02.2012р., з якої вбачається, що ПАТ «СК «Приморє» уповноважила ОСОБА_3, як фізичну особу представника інтересів страховика, представляти її інтереси у стосунках з фізичними особами з приводу укладення договорів добровільного страхування.
ОСОБА_1 у травні та червні 2013р. зверталась як до ПАТ Імексбанк, так і до ПАТ «СК «Приморє» з повідомленням про настання страхового випадку (а.с.58).
Листом від 10.07.2013р. ПАТ «СК «Приморє» повідомило ОСОБА_1 про те, що за умовами укладеного договору страхування про настання страхового випадку страховика повідомляє кредитор, останній не звертався до страховика з відповідним повідомленням, отже страховий випадок не настав (а.с.59).
Частиною 1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Звертаючись до суду з позовом про розірвання кредитного договору, позивач не надав судові жодних належних та допустимих доказів на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору, укладеного між сторонами, також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Посилання позивача на порушення банком умов договору страхування судом не можуть бути прийняті до уваги в якості підстав для розірвання кредитного договору, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що обовязковою умовою для укладення кредитного договору було укладення договору страхування, у п.2.10. кредитного договору лише зазначено, що позичальник доручає банку списати з рахунку кошти для оплати страхового платежу за договором страхування, по-друге, договір страхування укладався між ПАТ «СК «Приморє» та ОСОБА_1 на користь ПАТ Імексбанк, проте ПАТ Імексбанк не є стороною даного договору страхування.
Докази на підтвердження того, що умови укладеного договору є несправедливими, або при укладенні договору були порушенні права ОСОБА_1, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», в матеріалах справи також відсутні.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про страхування» встановлено, що страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У письмових запереченнях ПАТ «СК «Приморє» вказує, що позивач звернулась до страховика лише 24.05.2013р., тим самим порушила вимоги п.5.3.7. договору страхування щодо повідомлення страховика про страховий випадок в установлений договором строк, також позивачем не надані документи, що свідчать про настання страхового випадку, перелік яких зазначений у п.14 правил добровільного страхування кредитів, дані заперечення стороною позивача не спростовані.
Підстав для застосування норм ст.230 ЦК України, на яку також посилається позивач за зустрічним позовом, не вбачається, оскільки правовим наслідком вчинення правочину під впливом обману є визнання правочину недійсним, проте, з такими вимогами позивач до суду не зверталась, а крім того, під час судового розгляду не встановлено навмисне введення відповідачем позивача в оману.
З огляду на все вищезазначене, а також враховуючі те, що питання про визнання події страховим випадком або відмову в цьому вирішується страховиком, рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати може бути оскаржене в судовому порядку, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні зустрічного позову.
На підставі наведеного, ст.ст.554,636,651,652,1048,1050 ЦК України, ст.8 Закону України «Про страхування», ст.ст. 10,11,58-60,88,212,215,294 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Первісний позов Публічного акціонерного товариства Імексбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства Імексбанк код ЄДРПОУ 20971504 заборгованість за договором №999-00035385/1 про надання кредиту від 06 грудня 2012 року у сумі 49 583 (сорок девять тисяч пятсот вісімдесят три) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства Імексбанк код ЄДРПОУ 20971504 витрати по сплаті судового збору у сумі по 247 грн. 91 коп. з кожної.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Імексбанк, третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Приморє, про розірвання кредитного договору, визнання настання страхового випадку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:
Судове рішення № 36065507, Залізничний районний суд м. Сімферополя було прийнято 06.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 122/20100/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: