Рішення № 36062023, 03.12.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13994/13-ц

Провадження № 2/161/4086/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Шандерик В.В.,

з участю:

відповідача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що він та відповідач, проживаючи разом, спільною працею та за спільні кошти добудували житловий будинок по вул.Спортивній, 20 в с.Липини Луцького району Волинської області. Вказує, що ОСОБА_1 з 2012 року перешкоджає йому у доступі до спільного будинку.

З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку по вул.Спортивній, 20 в с.Липини Луцького району та визнати частково недійсним видане на ім?я відповідача свідоцтво про право власності на вказане майно.

Представник позивача ОСОБА_4 в дане судове засідання для продовження судових дебатів не з?явився, в минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали за безпідставністю вимог. Просили суд, відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та непідлягає до задоволення.

Статтею ст.331 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) та його державної реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що відповідач згідно договору купівлі-продажу від 28.12.2001 року придбав незакінчений будівництвом житловий будинок з ступенем готовності 51 % по вул.Спортивній, 20 в с.Липини Луцького району Волинської області (а.с. 24).

В подальшому будівництво вказаного будинку та господарських будівель було завершено і відповідачу на підставі рішення Липинської сільської ради №50 від 28.11.2002 року було видано свідоцтво про право власності серії АБ №27774 від 04.01.2003 року (а.с.25).

Із показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач до 2011 року проживали разом у вищезазначеному будинку, добудова даного нерухомого майна здійснювалось у 2000-2003 роках безпосередньо ОСОБА_1, а ОСОБА_3 періодично допомагав відповідачу у виконанні певних робіт, зокрема, щодо розвантаження будівельних матеріалів.

Свідок ОСОБА_7, допитай судом за клопотанням представника позивача, не зміг ствердити суду будь-яких обставин щодо будівництва спірного майна.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач у 2003 році, тобто під час будівництва, продав належну йому квартиру по вул..Сагайдачного, 5/65 в місті Луцьку (а.с.41).

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що саме відповідач за свої кошти завершив будівництво спірного майна, що будо придбано ним із ступенем готовності 51 %, і судом не здобуто належних доказів того, що позивач брав належну трудову та матеріальну участь у створенні спірного майна разом з відповідачем.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на ? частину вищезазначеного будинку.

Надані представником позивача копії товарних чеків (а.с.40) суд не бере до уваги, оскільки, вони не являються належними доказами у справі. Зокрема, чеки №365/08, №468/12 підтверджують купівлю будівельних матеріалів у 2008 та 2012 році відповідно, тобто, після завершення будівництва будинку. Товарний чек №231/02 від 01.09.2002 року не підтверджує ту обставину, що вказані у ньому будівельні матеріали були використані позивачем для будівництва спірного майна.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.10.2012 року (а.с. 5) в даному випадку також не підтверджує факт спільного будівництва сторонами будинку, так як даний документ винесений після закінчення будівництва і в ньому не має посилань на жодні докази, на підставі яких встановлені обставини, що викладені у постанові.

Отже, відповідач правомірно являється власником вищезазначеного житлового будинку, а отже йому на законних підставах видано відповідне свідоцтво про право власності на зазначене майно.

Крім того, вказуючи на недійсність виданого відповідачу свідоцтва про право власності житловий будинок власності серії АБ №27774 від 04.01.2003 року, позивач не оспорював законність рішення Липинської сільської ради №50 від 28.11.2002 року, на підставі якого видане свідоцтво, а тому суд не вбачає підстав для визнання вказаного документа частково недійсним на підставі вимог ст. 393 ЦК України.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.319, 328, 331, 380, 391, 393 Цивільного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк