Постанова № 36060400, 04.12.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. 15 год.30 хв.Справа № 821/4239/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Стойчева М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2013 року №0002951702, №0002941702, якими позивачу визначено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 4950 грн. та застосовані штрафні санкції 1237,50 грн., суму грошових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3712,48 грн. та застосовані 928,12 грн. штрафних санкцій. Позивач не погоджується зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконним та такими, які прийняті з порушенням норм діючого податкового законодавства в Україні. Контрагент позивача (приватне підприємство "ВМФ "Комплекс") був зареєстрований платником ПДВ, мав право видавати позивачу податкові накладні, які були задіяні для формування податкового кредиту. Придбані послуги, товари використані у власній господарській діяльності, їх вартість сплачено постачальнику у повному обсязі, в тому числі ПДВ у складі вартості поставлених послуг, товарів, що слідує виконання підприємцем всіх умов чинного законодавства під час формування витрат та податкового кредиту. Законодавство не передбачає відповідальність платника податків за неналежне виконання його контрагентом свого зобов'язання по сплаті податків до бюджету. Також, відповідачем не надано належних доказів, що інформація, яку містять документи позивача, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Відсутній вирок по кримінальній справі або інші докази на підтвердження нереальності здійснених позивачем господарських операцій.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що при проведені перевірки ФОП ОСОБА_3 було виявлено відсутність постачальника ПП "ВМФ "Комплекс" за місцезнаходженням, а також відсутність у нього достатніх трудових ресурсів, транспорту, майна, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності. На думку відповідача, відсутні докази товарності операцій. Позивачем порушено ч. І ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків. Товар по вказаних правочинах не був переданий. У результаті здійснення правочинів тільки на папері, а не в реальності, позивачем було завищено суму валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період. Факти порушень підтверджені актами перевірок постачальників позивача по ланцюгу, змісти даних актів свідчать про проведення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, послуги ПП "ВМФ "Комплекс" фактично позивачу не надавались, товари не поставлялись, реквізити ПП "ВМФ "Комплекс" слугували лише для здійснення транзитного руху коштів. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою-підприємцем в 2006 році, є платником податків, в тому числі податку на додану вартість. В 2011-2012 рр. знаходився на звичайній системі оподаткування, основними видами діяльності підприємця є: діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні ХО ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ПП "ВМФ "Комплекс" за період жовтень та листопад 2012 року, висновки перевірки викладено в акті від 17.06.2013 року № 2946/17.2/НОМЕР_1. Перевіркою встановлені порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ за жовтень та листопад 2012 року на загальну суму 4950 грн.; п. 177.2 ст. 177, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік на загальну суму 3712,48 грн.

Перевіркою було встановлено, що 01.10.2012 за № 01-10/12 між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ПП "ВМФ "Комплекс" (виконавець) укладено договір про розробку проектної документації на зовнішнє електропостачання об'єкта (автозаправний комплекс у складі АЗС автостоянкою за адресою: Херсонська область, Білозерський район на території Чорнобаївської сільської ради на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ). Ціна робіт за даним договором складає суму у розмірі 25000 грн., в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн. Даний договір виконано сторонами в повному обсязі, в підтвердження чого до перевірки були надані квитанції до прибуткових касових ордерів, акт виконаних робіт від 30.11.12 № 30/11-1. Крім того, позивач отримав від ПП "ВМФ "Комплекс" послуги перевезення пасажира вартістю 3000 грн. (в т.ч. ПДВ 500 грн.) за договором від 02.10.12, послуги підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру, актом виконаних робіт.

20.11.2012 року за № 20/11-1 між ФОН ОСОБА_3 (покупець) та ПП "ВМФ "Комплекс" (постачальник) укладено договір поставки 2-х письмових столів офісних та 2-х книжкових шаф загальною вартістю 1700 грн. (в т.ч. ПДВ 283 грн.33 коп.). Факт поставки підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 21.11.12, видатковою накладною від 21.11.12 № 19.

По вищезазначеним господарським операціям ПП "ВМФ "Комплекс" видано податкові накладні № 25 від 22.11.12 ( сума ПДВ - 500 грн.), № 26 від 30.10.12 (сума ПДВ - 4166,67грн.), № 19 від 21.11.12 (сума ПДВ - 283,33 грн.), які були включені до податкового кредиту позивачем.

Відповідачем при проведені перевірки був використаний акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області про неможливість проведення зустрічної звірки між ПП "ВМФ Комплекс" (безпосередній контрагент позивача) та ПФ "МСВ" за період жовтень, листопад 2012 року (акт від 19.02.13 № 8/22-00/36445153). В акті зазначено про відсутність ПП "ВМФ Комплекс" за юридичною адресою, що унеможливлює проведення зустрічної звірки. Дана обставина підтверджена актом про незнайдення підприємства при виїзді на юридичною адресою від 13.02.13. Згідно податкової звітності ПП "ВМФ "Комплекс" та інформаційних баз даних ДПА України було встановлено, що засновник, директор та головний бухгалтер ОСОБА_4 був також засновником та головним бухгалтером ТОВ "Рейсмус-Д", засновником та головним бухгалтером ПП "Комбі-Торг", засновником та керівником ТОВ "Нью Марк Груп", засновником та керівником ПП "Голден-Плас". Єдиним постачальником ПП "ВМФ Комплекс" в жовтні та листопаді 2012 року було приватне підприємство ПФ "МСВ", м. Херсон, яке ДПІ у м. Херсоні також не має можливості перевірити через відсутність за юридичною адресою, про що був складений акт ДПІ у м. Херсоні від 29.01.13 № 843/22-4/22753444. Даний акт містить відомості про те, що ПП ПФ "МСВ" має постачальників, які не відображали податкові зобов'язання за операціями з ПП ПФ "МСВ", у ПП ПФ "МСВ" відсутнє будь-яке майно, транспорт, відсутні наймані працівники, власником та керівником підприємства є громадянин Росії ОСОБА_8, що не має дозволу працювати на території України, декларації ПП ПФ "МСВ" з ПДВ за жовтень та листопад 2012 року не визнано податковою звітністю.

ПП "ВМФ-Комплекс" до перевірки не надано товарно-транспортних документів, які б підтверджувало факт транспортування товарів від ПФ "МСВ", не надано сертифікатів якості товарів.

З урахуванням викладеного, відповідач дійшов до висновків, що контрагенти позивача по ланцюгу ПП "ВМФ "Комплекс" та ПП ПФ "МСВ" формували податковий кредит та як наслідок податкові зобов'язання без реального настання правових наслідків, з метою мінімізації податкових зобов'язань реально діючим суб'єктам господарської діяльності, в тому числі ФОП ОСОБА_3 Оскільки документально не доведено придбання послуг та меблів ПП "ВМФ "Комплекс", а тому реалізовувати ці товари та послуги позивачу не мало можливості. Господарські операції з ПП "ВМФ "Комплекс" не мають реального товарного характеру, здійснені для штучного формування валових витрат та податкового кредиту, встановлено відсутність продажу товарів, надання послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Вартість придбаних товарів та послуг була включена ФОП ОСОБА_3 до складу витрат 2012 року в сумі 24750 грн., як вважає відповідач, без належно документального підтвердження. Це порушення вплинуло на суму зобов'язання по податку на доходи, податок занижений на 3712 грн. 48 коп. за 2012 р. Податок на додану вартість за господарськими операціями з ПП "ВМФ Комплекс" включено до податкового кредиту декларації жовтня 2012 року в сумі 4666 грн. 67 коп., листопада 2012 року в сумі 283 грн. 33 коп.

На підставі акту перевірки від 17.06.13 відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 02.07.2013 № 0002941702, № 0002951702 про визначення суми грошових зобов'язань з ПДВ у розмірі 4950 грн. та застосування 1237,50 грн. штрафних санкцій, № 0002941702 про визначення суми грошових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3712,48 грн. та застосування 928,12 грн. штрафних санкцій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із статтею 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб- підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (пункт 177.1). Об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця (пункт 177.2). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4). Витрати мають бути документально підтвердженими, тобто суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати всі первинні документи, визначені чинним законодавством для того чи іншого виду діяльності.

Правила формування податкового кредиту визначені ст.198 ПК України, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на законодавчі приписи, головними умовами для віднесення до складу податкового кредиту сплаченого при придбанні робіт, послуг, товару ПДВ та включення до витрат вартості придбаних робіт, послуг, товарів є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій, належне документування сплачених податків, в тому числі наявність правильно оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом повністю досліджено всі обставини справи щодо здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ПП "ВМФ "Комплекс". На підтвердження наданих послуг, продажу товарів суду надані договори, акти здачі-прийняття робіт, надання послуг, накладні, податкові накладні. З цих документів вбачається, що ФОП ОСОБА_3 за договором № 01-10/12 від 01.10.12 придбав у ПП "ВМФ "Комплекс" роботи по виконанню проектної документації на зовнішнє електропостачання АЗС за адресою: Херсонська область, Білозерський район на території Чорнобаївської сільської ради на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ) на суму 25000 грн., в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 30.10.12, документи про оплату робіт готівкою датовані 30.10.12 - 01.11.12. У позивача не має у власності та в оренді АЗС, отже, цю проектну документацію він використав в своїй господарській діяльності шляхом продажу за 26000 грн. іншій особі - ТОВ "Вест Ойл Груп", м. Луцьк, якому і належить АЗС. Але договір з ТОВ "Вест Ойл Груп", який і є замовником проектної документації, позивачем був укладений значно пізніше 25.10.12, ніж з субпідрядником - ПП "ПМФ "Комплекс", і ця невідповідність ніяким чином не спростована позивачем. Крім того, акти виконаних робіт на проектування, які складені між позивачем та ПП "ВМФ "Комплекс" з однієї сторони та позивачем з ТОВ "Вест Ойл Груп" з іншої, не відповідають вимогам, які встановлені до первинних бухгалтерських документів, оскільки ці акти не містять таких реквізитів як місце їх складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; обов'язковість яких передбачена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88. Відсутність у первинних документах даної інформації про конкретні роботи позбавляє можливості для висновку про їх фактичне виконання та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання у власній господарській діяльності. Позивач не пояснив суду, яким чином виконувались роботи по складанню проектної документації та ким, враховуючи відсутність у ПП "ВМФ "Комплекс" відповідних фахівців, на підприємстві обліковувався тільки директор ОСОБА_9, він же головний бухгалтер, та одночасно засновник, директор та бухгалтер ще чотирьох юридичних осіб, які розташовані в м. Києві. Суд приймає до уваги, що основною діяльністю ПП "ВКФ "Комплекс" є оптова торгівля, постачальником в жовтні та листопаді 2012 року було єдине підприємство ПП ПФ "МСВ", але таких робіт як проектні воно не реалізовувало ПП "ВМФ "Комплекс", про що свідчить перелік податкових накладних в акті від19.02.13. В цьому перевірки вказано, що ПФ "МВС" поставляло ПП "ВКФ "Комплекс" інші товари, як то дизпаливо, цегла, провод, труба, бітум, брус, арматура, жмих, горох та інші, усього на суму 8323320 грн. (в т.ч. ПДВ 1387220 грн.), податкових накладних на проектні роботи ПФ "МСВ" не видавало. Інших належних доказів, які б давали позивачу право віднести до складу витрат витрати понесені по придбанню проектних робіт від ПП "ВМФ "Комплекс" надано не було.

Аналогічні порушення суд встановив при дослідженні документів, які підтверджують отримання позивачем транспортних послуг перевезення пасажира від ПП "ВМФ "Комплекс" вартістю 3000 грн. (в т.ч. ПДВ 500 грн.) за договором від 02.10.12. Акт виконаних робіт від 30.11.12 не містить відомостей про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; яким транспортом надавались послуги, прізвище водія чи номер автомобіля, загальний кілометраж, від чого залежить вартість перевезення від відстані або інших чинників, вартість проїзду за кілометр, пункти з яких та куди здійснювались перевезення та інші, подорожній лист відсутній. З огляду на відсутність у ПП "ВМФ "Комплекс" транспортних засобів, а також відсутність транспортних засобів у його контрагента ПП "ПФ "МСВ" в жовтні та листопаді 2012 року, що виключає оренду транспорту, суд вважає, що транспортні послуги ПП "ВМФ "Комплекс" не могли бути реально надані позивачу.

Що стосується придбання у ПП "ВМФ Комплекс" 20.11.2012 2-х письмових столів офісних та 2-х книжкових шаф загальною вартістю 1700 грн. (в т.ч. ПДВ 283 грн. 33 коп.), факт поставки яких підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 21.11.12 та видатковою накладною від 21.11.12 № 19, то суд приймає до уваги, що умовами договору передбачена доставка меблів на адресу проживання ОСОБА_3 - АДРЕСА_1. Доказів використання цих меблів в підприємницькій діяльності позивач не надав. У податковому обліку відображення будь-яких витрат можливе лише за умови, що їх здійснення пов'язано з веденням господарської діяльності приватного підприємця. Оскільки квартира використовується не тільки для підприємницької діяльності, а й для проживання, ствердження позивача про те, що використання меблів у квартирі направлене тільки на здійснення його підприємницької діяльності є необґрунтованим, оскільки не виключено, що дані меблі він буде використовувати і для особистих цілей. Суд вважає недоведеним зв'язок витрат на придбання меблів з господарською діяльністю, тому витрати не включаються до складу валових витрат, а суми ПДВ, які сплачені в ціні придбання, не повинні включатись до податкового кредиту. Відсутні товарно-транспортні документи про доставку даних меблів, а з урахуванням відсутності транспорту у продавця та його контрагента по ланцюгу в даному звітності періоді, факт реальності поставки даних меблів є сумнівним.

Суд вважає, що наведені у акті перевірки позивача товари та послуги фактично не могли бути поставлені ПП "ВМФ "Комплекс", який вказаний в документах. В ході розгляду справи було з'ясовано, що ПП "ВМФ "Комплекс" не мало умов для такої поставки товарів та робіт, послуг, для транспортування товарів, його контрагенти також не мали відповідних умов. Господарські операції тільки документувались без реального виконання саме приватним підприємством "ВМФ "Комплекс".

Позивач є суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний перевіряти повноваження осіб, які укладали договір, які підписали розрахункові документи, накладні, податкові накладні, вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особою, яка не мала наміру займатись законною підприємницькою діяльність.

За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по збільшенню зобов'язання по податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

Щодо відсутності вироку по кримінальній справі, суд зазначає, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані будь-які особи винними у кримінальних злочинах, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності кримінальної за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Виняток із зазначеного правила становлять випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України). У такому разі податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним такого правочину. Натомість орган державної податкової служби має право визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 02.07.2013 № 0002951702, № 0002941702.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 грудня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1