Постанова № 36059751, 04.12.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року Справа № 811/3551/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.,

за участю секретаря - Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача - Турчанова О.В.,

відповідача - Крижановського Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна плюс" до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

податкові повідомлення-рішення Знам'янської ОДПІ від 09.09.2013р. №0000462200 та №0003791700;

рішення №2 від 31.10.2013р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 року відкрито провадження по справі №811/3551/13-а.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року по справі №811/3551/13-а позовні вимоги даного адміністративного позову роз'єднано.

При цьому, вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Знам'янської ОДПІ від 09.09.2013р. №0000462200 та рішення №2 від 31.10.2013р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, залишено в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зі змісту акта перевірки неможливо встановити шляхом яких обчислень Знам'янська ОДПІ здійснила донарахування основного зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 351073,67 грн., чим порушено основні принципи за яких приймаються рішення суб'єктами владних повноважень, зокрема щодо обґрунтованості, добросовісності, неупередженості та розсудливості. Також, не погоджується з висновками податкового органу, що ТОВ "Агродар-Україна плюс" порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України. Так, зазначає, що у період, що перевірявся товариство було зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість. Між ним та СТОВ «Агрофірма Вікторія» укладено довгостроковий договір, умови якого передбачають внесення контрагентом попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію, поставка якої буде здійснена в майбутньому. При цьому вказує, що на думку позивача, податкове законодавство не обмежує сторін за договором строками у виконанні зобов'язань певними податковими періодами. Оскільки операції з поставки сільськогосподарської продукції безпосередньо стосуються спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 ПК України та не перевищують обсягів, які відповідають власно засіяним земельним угіддям, тому на думку позивача, останнім правомірно відображено у спеціальній декларації суми попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію, отримані від СТОВ «Агрофірма Вікторія» на підставі отриманих податкових накладних, оформлених за першою подією в порядку п. 1 ст. 187 ПК України.

Крім того, вказує, що у ТОВ «Агродар-Україна плюс» не виникло податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, у зв'язку зі сплатою ТОВ «Укрекспорт-2001» грошових коштів в сумі 1100000 грн., оскільки дані кошти надішли від ТОВ «УкрЕкспорт-2001» як повернення сплачених ТОВ «Агродар-Україна плюс» в цей же день 1970000 грн. за сільськогосподарський інвентар та обладнання. На різницю в сумі 870000 грн. виписано податкову накладну, що була включена до податкового кредиту за січень 2011 року.

Також посилається на те, що відповідачем під час перевірки були використані лише дані статистичної звітності і не перевірені первинні бухгалтерські документи та реєстри бухгалтерських рахунків, що призвело, на думку позивача, до помилкового висновку про реалізацію продукції не власного виробництва, та невідомого походження.

До того ж, вважає, що рішення від 31.10.2013 р. № 2 є незаконним, оскільки винесене за відсутності передбачених законом правових підстав, оскільки ТОВ «Агродар-Україна плюс» не перевищило встановленого розміру питомої ваги реалізації продукції несільськогосподарського призначення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначив, що податковий орган під час проведення перевірки діяв на підставах, у межах повноважень та в порядку, передбаченому чинним податковим законодавством. Вказували на прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкового повідомлення-рішення та рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у відповідності до норм чинного законодавства України. Оскільки, позивачем у 2010 році перевищено встановлений п.81.6 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України 25 відсотковий розмір питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), який за даними перевірки складає 88,41%. Тобто, на думку відповідача, товариство з 01.01.2011р. вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах. Крім того, зазначав, що позивачем не включено до податкових зобов'язань Декларацій з податку на додану вартість за січень - лютий 2011р. кошти, які надійшли від ТОВ «УкрЕкспорт-2001». Також, вважає, що позивачем завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість при здійсненні у вересні 2012 року операцій з реалізації продукції не власного виробництва.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна плюс" зареєстровано 22.02.2005р., як юридична особа, що підтверджується випискою з ЄДР (т.2 а.с.153) та перебуває на податковому обліку в Знам'янській ОДПІ. До того ж, судом встановлено, що ТОВ "Агродар-Україна плюс" є повним правонаступником всіх прав та обов'язків ФГ «Пацеля Анатолій Миколайович», про що свідчить статут товариства. (т.2 а.с.155-163)

Судом встановлено, що 30.08.2013р. Знам'янською ОДПІ складено акт №230/22/33423315 про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Агродар-Україна плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2013р., відповідно до якого перевіркою встановлено, що позивачем порушено, зокрема, п.п.81.6, 81.11 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.209.6, 209.11 ст.209 Податкового кодексу України, п.15 підрозділу 2 розділу ХХ та п.187.1 ст.187, п.п.199.1, 199.2, 199.3, 199.4 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (рядок 27 (25) загальної декларації з ПДВ) на загальну суму 351073,67 грн., в тому числі за січень 2011р. - 45455,17 грн., лютий 2011р. - 85667,50 грн., червень 2011р. - 219951 грн.; завищено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню (рядок 14 скороченої (по ст.209 ПК України) декларації з ПДВ) на загальну суму 200006 грн. (т.1 а.с.15-42)

На підставі даного акту перевірки Знам'янською ОДПІ прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0000462200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 658793,08 грн., в т.ч. за основним платежем - 351073,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 307719,41 грн. (т.1 а.с.10);

рішення №2 від 31.10.2013 року, яким ТОВ «Агродар-Україна плюс» виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.11.2013р.. (т.1 а.с.12-13)

Так, з акта перевірки слідує, що підставою нарахування зобов'язання по податку на додану вартість стали порушення, відображені в п.3.3.1 акта перевірки, а саме:

формування податкових зобов'язань декларації з ПДВ за грудень 2010р. за фактом попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію від СТОВ «Агрофірма Вікторія» на загальну суму 2160000 грн., у т.ч. ПДВ 360000 грн. за відсутності поставки сільськогосподарської продукції на користь контрагента та неповернення СТОВ «Агрофірма Вікторія» попередньо сплачених сум;

не включення до податкових зобов'язань декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року коштів, які надішли на рахунок ТОВ «Агродар-Україна плюс» від ТОВ «УкрЕкспорт-2001 на загальну суму 1729648 грн., у т.ч. ПДВ 288274,67 грн.;

реалізація продукціїневласного вирощування та невідомого походження на загальну суму 1183201 грн., у тому числі ПДВ 149000 грн.

Суд не погоджується з даними висновками контролюючого органу з наступних підстав.

Так, у перевіряємий період ТОВ «Агродар-Україна плюс» було зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засідання.

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Відповідно до п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Аналогічні норми містилися у ст.8 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин.

З аналізу наведених норм податкового законодавства слідує, що спеціальний режим оподаткування застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства за умови: здійснення постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах; дотримання питомої ваги вартості поставлених сільськогосподарських товарів/послуг не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Судом встановлено, що ТОВ «Агродар-Україна-плюс» не поставляло в періоді, що перевірявся сільськогосподарської продукції на користь СТОВ «Агрофірма Вікторія», про що також стверджував у судовому засіданні представник позива.

Так, за умовами укладеного між позивачем і СТОВ «Агрофірма Вікторія» договору купівлі-продажу №01/12-2010 від 01.12.2010р., даний договір є довгостроковим з кінцевим строком його виконання до 31.12.2017 року. Умови даного договору схвалені сторонами і передбачають внесення СТОВ «Агрофірма Вікторія» попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію власного виробництва ТОВ «Агродар-Україна плюс», поставка якої буде здійснена в майбутньому. Між тим, даним договором також передбачено право ТОВ «Агродар-Україна плюс» повернути контрагенту сплачені ним кошти. (т.1 а.с.44-45) Дані кошти у розмірі 2160000 грн. перераховано на рахунок позивача, що підтверджується випискою по особовим рахункам позивача. (т.1 а.с.74, 75)

Товариством віднесено до податкових зобов'язань декларації з ПДВ за грудень 2010р. дану попередню оплату за сільськогосподарську продукцію. (т.2 а.с.144)

При цьому суд зазначає, що податкове законодавство не обмежує сторін за договором, строками у виконанні зобов'язань певними податковими періодами.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, оскільки операції з поставки сільськогосподарської продукції безпосередньо стосуються спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 ПК України та не перевищують обсягів, які відповідають власно засіяним земельним угіддям, позивачем правомірно відображено у спеціальній декларації суми попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію, отримані від СТОВ «Агрофірма Вікторія» на підставі отриманих податкових накладних, оформлених за першою подією в порядку п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Крім того, за визначенням пп.14.1.262 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

Порядок розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника встановлений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.04.2012 р. за № 510/20823.

За вимогами складення розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, суми отриманої товаровиробником попередньої оплати не беруть участі в розрахунках частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Крім того, представник відповідача в судому засіданні не зміг пояснити на підставі яких норм та первинних бухгалтерських документів, податковою зроблено висновок, що позивачем перевищено 25 відсотковий розмір питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), та який за даними перевірки складає 88,41%. До того ж, з акту перевірки також не можливо встановити з яких міркувань виходив відповідач, вказавши на такий висновок.

Щодо невключення до податкових зобов'язань декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року коштів, які надішли на рахунок ТОВ «Агродар-Україна плюс» від ТОВ «УкрЕкспорт-2001 на загальну суму 1729648 грн., у т.ч. ПДВ 288274,67 грн., суд зазначає наступне.

Представник позивача в судовому засіданні вказував, що у ТОВ «Агродар-Україна плюс» не виникло податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, у зв'язку зі сплатою ТОВ «УкрЕкспорт-2001» грошових коштів в сумі 1100000 грн., оскільки дані кошти надійшли від даного контрагента, як повернення сплачених ТОВ «Агродар-Україна плюс» в цей же день 1970000 грн. за сільськогосподарський інвентар та обладнання. На різницю в сумі 870000 грн. виписано податкову накладну, що була включена до податкового кредиту за січень 2011 року. Платежі від ТОВ «УкрЕкспорт-2001» за 19.01, 26.01, 28.01, 31.01.2011 року на загальну суму 114965 грн. включені у податкові зобов'язання декларації з ПДВ за січень 2011 року; платежі за 03.02, 04.02, 18.02, 21.02, 23.02, 25.02.2011 року на загальну суму 478683 грн. є поверненням попередньої оплати за сільськогосподарське обладнання та інвентар і включені до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року.

Судом встановлено, що 03.12.2010р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «УкрЕкспорт-2001» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №03/12-10, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську техніку, інвентар та обладнання на загальну суму 3130000 грн. (т.2 а.с.146, 147) Згідно умов даного договору позивач зобов'язувався здійснити оплату до 31.12.2012р.

На виконання умов даного договору позивачем оплачено на рахунок ТОВ «УкрЕкспорт-2001» протягом грудня 2010р. - січня 2011р. 4230000 грн. (т.1 а.с.74, 75, 76, 78) При цьому 17.01.2011р. здійснено платіж на суму 1970000 грн., з яких 1100000 грн. сплачені помилково. Дані кошти сплачені позивачем помилково, в той же день - 17.01.2011р., повернуті ТОВ «УкрЕкспорт-2001» на рахунок позивача, про що свідчить виписка по рахунку з банку позивача. (т.1 а.с.98)

Крім того, між ТОВ «Агродар-Україна плюс» та ТОВ «УкрЕкспорт-2001» укладено додаткову угоду від 31.01.2011р. до договору №03/12-10 від 03.12.2010р., згідно якої ціна договору зменшена до 1765587 грн., у зв'язку з відмовою позивача від придбання посівного комплексу Vaderstad Rapid 600S, який не відповідав вимогам покупця щодо внесення добрив. (т.2 а.с.148)

На підставі даної додаткової угоди у контрагента позивача виник обов'язок повернути ТОВ «Агродар-Україна плюс» 1364413 грн. надміру сплачених коштів.

ТОВ «УкрЕкспорт-2001» виконало свої обов'язки за даним договором з урахуванням додаткової угоди, в повному обсязі. До 21.05.2012р. виконані грошові зобов'язання з повернення коштів у сумі 1364413 грн., що підтверджується виписками по рахунку з банку, листами ТОВ «УкрЕкспорт-2001» (т.1 а.с.78-98, 99, 100-103, 104, 105-106, 107, 108-150 ) До того ж, 21.03.2012р. та 21.05.2012р. здійснено поставку сільськогосподарської техніки, інвентарю та обладнання, що підтверджується видатковими накладними (т.2 а.с.150, 151), податковими накладними (т.1 а.с.65, 66).

Також, суд враховує, що згідно акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ «УкрЕкспорт-2001» станом на 31.05.2012р. заборгованість відсутня. (т.2 а.с.149)

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача в цій частині, що у ТОВ «Агродар-Україна плюс» не виникло податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в розумінні п.187.1 ст.187 ПК України, у зв'язку зі сплатою ТОВ «УкрЕкспорт-2001» грошових коштів в сумі 1100000 грн., оскільки дані кошти надійшли від даного контрагента, як повернення сплачених ТОВ «Агродар-Україна плюс» в цей же день 1970000 грн. за сільськогосподарський інвентар та обладнання.

Судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача, що позивачем реалізовано у вересні 2012р. продукцію невласного вирощування та невідомого походження на загальну суму 1183201 грн., у тому числі ПДВ 149 000грн., а саме 68,31 т. ячменю озимого на суму 150282 грн.; 15,07 т - ячменю ярого на суму 33154 грн.; 381 т - кукурудзи зернової на суму 710565 грн.; 60,25 т - сої на суму 289200 грн., з наступних підстав. Так, дані висновки відповідача ґрунтуються лише на відомостях, отриманих від управління статистики щодо посівних площ та зібраного врожаю по Знам'янському району. Натомість відповідачем не взято до уваги первинні бухгалтерські та інші документи позивача щодо посівних площ, зібраного врожаю, зокрема, форми №4-сг, №29-сг (т.1 а.с.156-192), а також документи щодо зберігання даної продукції.

У відповідності до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні наголошував на тому, що згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» станом на 01.01.2012 року у позивача рахувався залишок ячменя ярого в кількості 2550 кг, ячменя озимого в кількості 5560 кг, кукурудзи - 1000 кг, сої в кількості 3200 кг, про що також свідчать лімітно-забірні картки. (т.1 а.с.67-70) Посівний матеріал зберігався за адресою Кіровоградський р-н, с.Бережинка, вул. Лісова, 10. Восени 2011 року було отримано насіння ячменя озимого в кількості 5560 кг згідно лімітно-заборної картки на отримання матеріальних цінностей №11 від 07.10.2011 року та висіяне, про що складено акт витрат насіння № 8 від 07.10.2011 року. (т.1 а.с.71) Навесні 2012 року решта насіння (ячменю ярого, кукурудзи та сої) була отримана згідно лімітно-заборної картки на отримання матеріальних цінностей №1 від 09.04.2012 року та висіяне, про що складено акт витрат насіння №1 від 30.04.2012 року. (т.1 а.с.72, 73) При цьому позивач зазначав, що вирощений ТОВ «Агродар-Україна плюс» врожай був зібраний та реалізований.

Обсяги реалізованого ТОВ «Агродар-Україна плюс» врожаю не перевищують обсягів сільськогосподарських культур зібраних на власному підприємстві та орендованих виробничих потужностях, що підтверджується даними податкового обліку.

При цьому суд зазначає, що кількість земельних ділянок, а також врожайність від здійснюваної на них діяльності, є суто оціночним поняттям, адже ці показники не є сталими та можуть змінюватися протягом часу в залежності від багатьох факторів. А тому, висновки відповідача є його суб'єктивною точкою зору, яка не ґрунтується на нормах чинного законодавства та, з об'єктивних причин не може слугувати для будь-яких висновків щодо можливості та результативності здійснення діяльності сільськогосподарським товаровиробником.

Позивач був сільськогосподарським товаровиробником і відповідно відобразив суми ПДВ у спеціальних деклараціях з ПДВ.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Враховуючи, що під час проведення перевірки перевіряючими були використані лише дані статистичної звітності і не досліджені первинні бухгалтерські документи та реєстри бухгалтерських рахунків, що не заперечував і представник відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що відповідачем помилково зроблено висновок про реалізацію продукції не власного виробництва, та невідомого походження.

Щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення від 31.10.2013р. № 2, яким позивача виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, суд дійшов до наступних висновків.

В даному оскаржуваному рішенні враховані висновки позапланової документальної перевірки ТОВ «Агродар-Україна плюс» (акт від 30.08.2013р. №230/22/33423315), зокрема, встановлено перевищення 25 відсоткового розміру питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), який за даними перевірки складає 88,41 відсотків.

З урахуванням вищевикладених висновків, що позивачем не перевищено 25 % розміру питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), суд дійшов висновку, що дане рішення є протиправним, прийняте за відсутності передбачених законом правових підстав та підлягає скасуванню

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкового повідомлення-рішення та рішення про виключення ТОВ «Агродар-Україна плюс» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття Знам'янською ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000462200 від 09.09.2013 року та рішення №2 від 31.10.2013р..

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати у розмірі 527,62 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агродар-Україна плюс" .

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000462200 від 09.09.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №2 від 31.10.2013р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна плюс" з Державного бюджету України судові витрати в сумі 527,62 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено - 06.12.2013р.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина