Рішення № 36059000, 16.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2013 року Справа № 913/3062/13

Провадження №5/913/3062/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранзит», с. Клиновець Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 19550 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У судовому засіданні брали участь:

Від позивача - представник не прибув;

Від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за договором на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом від 26.06.2013 № 1/116789 в сумі 19550 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг з перевезення в сумі 19550 грн. 00 коп. відповідно до договору на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом від 26.06.2013 № 1/116789.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Разом з тим, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач правом на участь свого представника не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка представника на повідомленні про відкладення розгляду справи.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи суд встановив наступне.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як експедитором, та товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранзит», як перевізником, укладено договір на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом від 26.06.2013 № 1/116789 (далі - договір).

У відповідності із умовами договору (п. 1.1) його предметом є правовідносини, за якими перевізник (позивач у справі) зобов'язується від імені за дорученням експедитора та за його рахунок на обумовлених в договорі та заявці умовах, здійснити в інтересах експедитора комплекс дій. Пов'язаних з автоперевезенням вантажів експедитора..

В заявці зазначено: «Вартість послуг та умови оплати: 19550 грн. безготівковий розрахунок».

Так, заявкою строк виконання зобов'язань з оплати послуг встановлено не було, лише вказана форма оплати «безготівковий розрахунок».

Виконання зобов'язань позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема, міжнародною транспортною накладною (а.с. 10).

Позивач пред'явив відповідачу письмову вимогу, оформлену претензією від 10.09.2013 № 134 про оплату вартості виконаних робіт (а.с. 11).

Відповідач надані послуги з перевезення у встановлений договором строк не оплатив в повному обсязі.

Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, як неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання обов'язку відповідача по оплаті наданих послуг на день звернення із позовом до суду настав , враховуючи пред'явлення вимоги про оплату наданих послуг.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Факт здійснення позивачем перевезення та настання строку виконання грошового зобов'язання відповідачем не спростовано.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 19550 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп.

При цьому, розмір витрат на послуги адвоката зменшено судом із заявлених позивачем 2000 грн. 00 коп. з огляду на наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом оправи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом - ОСОБА_3 підтверджуються договором про надання послуг представника в господарському процесі № б/н від 22.10.2013, відповідно до абз. 1 ст. 1 якого адвокат бере на себе зобов'язання щодо виконання функцій представника в господарському процесі та надання юридичної допомоги для захисту прав та свобод і законних інтересів клієнта в справі щодо стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1

Сплата позивачем послуг за зазначеним договором підтверджується видатковим касовим ордером від 30.10.2013 № 174 на суму 2000 грн. 00 коп.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу та вартість цих послуг.

Згідно із статтею 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України ,,Про адвокатуру".

Статтею 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність " зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до умов ст. 4 договору за надання юридичної допомоги клієнт зобов'язаний виплатити адвокату гонорар в сумі 2000 грн. 00 коп.

Позивачем сплачено адвокату суму в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Водночас, положеннями статті 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України

01 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_3 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи №913/3062/13, суд вважає, що заявлена сума витрат на послуги адвоката в сумі 2000 грн. 00 коп. є неспіврозмірною з заявленими вимогами та істотно завищеною.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 913/3062/13, відсутність доказів стосовно тривалих відряджень адвоката, суд дійшов висновку щодо обмеження розміру судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 500 грн. 00 коп.

Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат адвоката висловлена в пункті 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд вимогу позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 2000 грн. 00 коп. задовольняє частково в сумі 500 грн. 00 коп..

У судовому засіданні 16.12.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранзит» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 19550 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранзит», с. Клиновець Мукачівського району Закарпатської області, вул. Локоти, б. 1, ідентифікаційний код 37637435: борг у сумі 19550 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 500 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 17.12.2013.

Суддя С.В.Вінніков